Уряд розпочав тестування програми "єВідновлення"

П'ятниця, 21 квітня, 9:15

– Дайте, будь ласка, 20 гвоздик, – просить у квітковому магазині вчителька фізики з Києва Марія Хома. Жінка збирається на прощання з полеглим воїном 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, колишнім народним депутатом Олегом Барною. Чоловік загинув напередодні свого 56-річчя. – Перетиналися з Олегом на роботі. Коли став депутатом, просила про допомогу. Був людяний. Про таких кажуть "людина совісті й честі".

У Михайлівському соборі відправили поминальну службу за Олегом Барною і командиром єгерського взводу, 31-річним Валерієм Дороховим. О 12:30 попрощатися з ними можна було на майдані Незалежності.

У суботу поминальні служби провели в Тернополі, Чорткові та в рідному селі Білобожниці. Там його й поховали в неділю.

Олег Барна викладав математику, фізику, інформатику та допризовну підготовку. 2014-го в сутичках із силовиками під час Революції гідності отримав поранення. Того ж року пішов добровольцем у зону АТО. Був обраний депутатом від "Блоку Петра Порошенка". Після повномас­штабного вторгнення став помічником гранатометника, мав звання старшого сержанта. Загинув під час штурму ворожих позицій

 

А в цей час:

– Роздаватиму кошенят на базарі по суботах. Доки малі, розберуть, – каже дружині Віталій Климів із Радехова на Львівщині. – Не можу я втопити живе. І не дам нікому зробити таке.

У середу їхня кішка народила чотирьох кошенят. Сусідка порадила позбутися тварин.

– Взяли молоду кицьку. Якось не бачили, що вагітна. Пропустили цей момент. Стерилізуємо, але вже цих кошенят спробуємо роздати. Вона пухнаста, щось має від породистих. То кошенята гарні. Як не братимуть люди, то так і буде. Матимемо котів більше, ніж курей.

– Як комусь треба банки, приходьте, – пише в соцмережі Жанна Андрєєва з Харкова. – Є багато, але їх доведеться вимити. Чоловік із сусідами сиділи в підвалі, прогрівали його. Консервація постріляла. Я точно його не митиму. Є понад 80 банок.

Жанна із сином рік прожили в гуртожитку в Польщі. Перед Великоднем вирішили повернутися.

– Побачила, що малому важко: сумує за батьком, друзями, двоюрідними братами. Наш будинок – у тихому районі, не з боку Салтівки.

За годину дві жінки домовляються забрати все брудне.

 

Варто йти на Мінськ

Становище, коли грають дві команди, але дотримуються різних правил гри, довго тривати не може. Бо неможливо довго грати у футбол, коли одній – не­ядерній – команді все дозволено лише в межах правил, але заборонено, наприклад, бити по чужих воротах і ставити стінку під час виконання штрафних ударів. А другій – ядерній – можна грати руками, кусатися, щипатися, дряпатися, ламати супернику ноги та вбивати його жінок і дітей, виводити на поле 15 гравців і трьох голкіперів, тероризувати ядерним ударом суддів у полі.

Така асиметричність вимагає мудрості, підступності й нестандартності дій. І блискавична окупація Білорусі тут – лише метафора, образ цієї нестандартної дії, який цілком можна виправдати, наприклад, тим, що ми туди принесемо демократію і свободу. Чим не прийнятна причина – подарувати демократію та свободу зневоленому європейському народу із вкраденою віковою історією? Крім того, Європі такий крок буде вигідний: "русский мир", цей вічний головняк на східних кордонах, відступить від них туди, де колись закінчувався ще за Першої Речі Посполитої, – до Смоленська.

Це буде лише початком відплати сусідній країні за її безхребетність і пушкінізм, без яких не було би ні Бородянки, ні Бучі, ні Ірпеня, ні Гостомеля, ні Макарова.

Усе перелічене волає про помсту до неба. А помста – справа людських рук. Тому вона мусить бути холодна й раціональна. Раціональність у тому, що ми туди принесемо не кару, а альтернативу. І нам – для нашого ж добра – їх треба не так покарати, як змінити. Тому в якомусь сенсі українська окупація Білорусі де-факто повертає білорусів до виконання головного завдання 2020 року – повалення злочинного та кривавого режиму Лукашенка.

Доброго ставлення з нашого боку вони ніколи не зрозуміють, як не розуміли досі, й не оцінять. Та й не буде більше ніколи доброго ставлення з нашого боку. А от платити потрібно. Занадто великий борг Білорусі перед Україною. Занадто велика несправедливість, занадто багато жертв. Їм не можна дозволити вкотре хитрожопо пропетляти. Насамперед заради самих себе. І саме вона, Білорусь, як на мене, і є найслабшою ланкою в путінській системі безпеки. Тож чому б і не вдарити по ній?

Тому так, на Москву йти не варто. Варто йти на Мінськ і встановлювати там проєвропейський і проукраїнський уряд. І назавжди забути про загрозу з півночі. І нема в цьому нічого фантастичного, як не було нічого фантастичного в колонах танків і бетеерів, які в перші дні війни зайшли на нашу території й захопили ЧАЕС. Що було далі, всі знають. Далі було те, що не можна ні вибачити, ні зрозуміти, ні тим більше забути.

Андрій БОНДАР, публіцист

 

49,2 відсотка свого оборонного бюджету передала Латвія як військову допомогу Україні, за даними Кільського інституту світової економіки. В Естонії ця цифра становить 43%. Допомога від усіх партнерів у 13 разів перевищує військовий бюджет України за минулий рік

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який забороняє присвоювати географічним об'єктам назви, що звеличують, увічнюють, пропагують чи символізують Росію. Документ набуде чинності за три місяці після його опублікування. Упродовж пів року треба змінити назви й демонтувати пам'ятники.

Уряд розпочав тестування програми "єВідновлення", за якою люди отримуватимуть кошти на ремонт своїх домівок. Сервіс працюватиме в "Дії" з 10 травня, каже прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Отримані гроші можна буде витратити на будівельні матеріали чи оплату послуг підрядника.

Донька почала плакати, коли відправляю її до свекрухи. Попросила чоловіка з'ясувати, в чому річ. Мій батько і брат на війні, а мати чоловіка казала дитині, що в усьому винні американці, росіяни – наші браття. Доки не вибачиться, не побачить ні мене, ні онуки.

Валентина ДОВГАНЬ

Чоловік покинув, щойно народився син. Мали багато проблем із малям, бо підозрювали глухоту. Але я поставила дитину на ноги. Син ходить у перший клас. Ніколи нічого не вимагала від чоловіка. Допомагала його сестра, але з ним не спілкувалися. Недавно надіслав величезну суму. Написав, що воює під Бахмутом і просив пробачити. На мій день народження замовив доставку квітів. Простила йому все.

Ольга ЗІНЧЕНКО

У машину в'їхав п'яний неаде­кват. Узяв його паспортні дані, але від поліції він утік. Змінив номер телефону. Нічого зробити йому не можу. Кажуть, сідає за кермо нетверезий регулярно.

Микола САВЧУК

 

Батькові 59 років. Пішов артилеристом, бо мав досвід в Афганістані. Міг би просити повернутися додому, але каже, що буде з хлопцями до перемоги.

Андрій МАЗУР, 31 рік, Суми

Чоловік нервував, що забагато витрачаю, хоча харчуємося ми просто – каша, борщ, суп, консервація. А пішов закупитися і зрозумів, що капуста коштує майже 100 гривень. Дивиться відео про те, як посадити грядки.

Яна СУДАК, 32 роки, Вінниця

Зателефонувала знайома з Херсона. Попросила дитячих книжок українською, бо в її будинку орки попалили все. Попросила подруг віддати, якщо хтось має прочитані після дітей. Зібрали шість посилок.

Марія НУСЕР, 44 роки, Ужгород

×