Завдяки фінансовій кризі американські студенти з гуртожитків переїжджають у дорогі апартаменти. Житло орендують у центрах міст, неподалік університетів. За 200-500 доларів з людини на місяць можна винайняти будинок із джакузі, сауною чи басейном, трирівневим паркінгом і вишуканими меблями.

У США почався різкий спад на ринку нерухомості. Найбільше житлова криза зачепила штат Каліфорнія і місто Лас-Вегас, що у сусідньому штаті Невада. Там банки часто відбирають квартири в людей, які не можуть виплачувати іпотечних кредитів. Оскільки перепродати ці помешкання зараз проблематично, здають їх недорого в оренду. Рік проживання і харчування в гуртожитку обходиться студентам майже у 14 тисяч доларів. А їхні однокурсники мешкають в орендованих будинках і витрачають на житло та їжу вдвічі менше

Мелінда Корнер, 22 роки, студентка, місто Мерсед, Каліфорнія:

- У Центральній Каліфорнії дуже відчутна фінансова криза. В деяких містах цілі вулиці новобудов незаселені. Люди не мають грошей, щоб купити там житло.

Мої батьки зраділи, коли ми з подругою Олівією знайшли собі двокімнатку. Винаймаємо по кімнаті. У помешканні є джакузі. Платимо щомісяця по 350 доларів. Дуже задоволені. В Олівії є автомобіль. Паркує його на стоянці неподалік.

Квартира простора. По суботах у нас вечірки. Приходять щонайменше 20 людей. Може, з часом і доведеться переїхати в гуртожиток, але тільки якщо піднімуть орендну плату. Обіцяють добудувати кілька гуртожитків. У цьому, що є, живуть півтори тисячі студентів. А вчаться в універі понад п'ять тисяч.

Денієл Ґенафі, 17 років, школяр, місто Мерсед, Каліфорнія:

- 2007-го моя старша сестра з чоловіком вирішили купити будинок із трьома спальнями за майже 700 тисяч доларів. Таких грошей у батьків не було. Узяли кредит, щомісяця платять банку майже 3 тисячі. Заздрять сусідам-студентам, які винаймають кімнати вдесятеро дешевше. У них є навіть свій садівник, і раз на тиждень приходить прибиральниця.

Кевін Джей Фостер, 45 років, рієлтор, Нью-Йорк:

- Хто прийшов у наш бізнес давно, мусить повністю перелаштовуватися. Раніше ти міг здати кілька квартир у центрі Нью-Йорка чи Лас-Вегаса і жити на комісійні півроку. Зараз треба працювати з доступнішим житлом, а не покладатися на елітні квартири, які до того ж щомісяця дешевшають.

Ми передивилися списки своїх віп-клієнтів. Цього року ніхто не винайняв чогось справді вигідного для нас. Натомість більшість дорогих помешкань позаймали студенти. Вони кооперуються, ще й отримують допомогу від університету, тому легко винаймають помешкання і за 5, і за 7 тисяч доларів. Раніше в одній із таких квартир жив топ-менеджер аналітичної компанії. Тепер йому урізали зарплату, і він переїхав до передмістя, збиратиме на власне помешкання. Американці починають переосмислювати ставлення до житла. Усі хочуть мати власне, хай і не в центрі. Через це домовласники знижують оренду, а ми - комісійні.

Американці переосмислюють ставлення до житла. Усі хочуть мати власне, хай і не в центрі

2012-го зі студентами не працюватиму. Всі позаплачували на півроку вперед, тому їх складно вигнати. Щотижня влаштовують гулянки, сусіди скаржаться, домовласники обіцяють розірвати з нами контракт. На Гелловін одні мої клієнти заблювали весь коридор і гасали голяка по будинку. Колишній професор 82-річний містер Калніц викликав поліцію. Так ці ідіоти обписали йому двері й накидали на балкон різного непотребу. Домовласник виселив їх, хоч йому довелося сплатити штраф.

Як і в більшості великих міст світу, вартість житла чи його оренди в Нью-Йорку й Лас-Вегасі завищена. Раніше клієнти не зважали на це та винаймали квартири біля Мангеттена за 2-3 тисячі доларів, коли справжня ціна їй - кількасот. Якщо ти працював у великій компанії, то це був ніби закон - переплачувати за житло, але мешкати в розкішному районі. Одна дизайнерка позаторік вселилася у помешкання, де постійно текли труби, і платила за нього майже 3,5 тисячі. За ці гроші можна було орендувати щось із джакузі та чудовою панорамою з вікна. Але вона вибирала за принципом: "Щоб недалеко до улюбленого ресторану, магазину взуття і аксесуарів". Тепер більшість таких квартир порожні.

Уряд обіцяв допомагати безробітним платити за оренду. Насправді дотації мізерні, а боржників виселити дуже важко, бо за них заступаються соціальні служби. У тих містах, де позвільняли тисячі людей, ніхто й не думає розраховуватися. Усі позиваються до агентств. Щоб уникнути тяганини, ті працюють збитково.

Кілька моїх клієнтів винаймали квартири для коханок чи родичів у Лас-Вегасі. А недавно одна з танцівниць стрип-клубу орендувала помешкання за 450 доларів у "чорному" районі. Хоча раніше й чути про таке не схотіла б.

Ми більше не працюємо з будинками зірок. Ті правлять за них по кілька мільйонів. Виставляють фотографії. Але що мені з того, що вони знімалися в якомусь серіалі чи наймали обкуреного дизайнера?

×