Британський гурт The Beatles 4 липня 1966 року під час гастролей на Філіппінах образив дружину місцевого диктатора Імельду Маркос. Їй забаглося організувати для "ліверпульської четвірки" (на знімку) прийом у президентському палаці. "Бітли" ж мали того дня чи не єдиний вихідний у турне. Тож менеджер гурту Браян Епстайн відмовився від вечері, не повідомивши їх.
- Я відхилив запрошення. Вас там не повинні були чекати, - пояснював згодом.
Та в готельний номер раз-у-раз стукали філіппінські імпресаріо:
- Ви повинні зараз же поїхати у палац президента. Забули про домовленість?
- Ей, зачиніть ті чортові двері! Дайте нам спокій - сьогодні ми вихідні! - кричали у відповідь музиканти.
- Після того, як гурт не приїхав, усі наче збожеволіли, - згадував Ніл Аспіналл, один із членів команди.
По телевізору показали, як Імельда Маркос ридає.
- Вони зневажили мене! - кричала вона в камеру.
Якби в мене була атомна бомба, я би її скинув на Філіппіни
Оператори знімали порожні тарілки на столах у залі президентського палацу й заплаканих дітей, які не дочекалися зірок. А наступного дня на перших шпальтах філіппінських газет надрукували: " The Beatles образили президента".
- Мені вони й так ніколи не подобалися. Їхня музика жахлива, - продовжувала нагнітати ситуацію перша леді Філіппін.
Музикантів одразу перестали обслуговувати. Коли вони виїжджали з готелю, їхніх речей ніхто не виносив. Авто до аеропорту ледве спіймали. Супроводжував зірок один мотоцикл, хоча на початку гастролей їх віз цілий кортеж.
- Ми приїхали до аеропорту й побачили, що всі ескалатори відключені. Довелося підніматися пішки, - згадував Пол Маккартні. - Навкруги не було жодного носильника. Нам дали зрозуміти, що ми самі маємо нести багаж. Тільки-но ми зійшли з ескалатора - він одразу запрацював.
- Усі ми несли підсилювачі та валізи, ніхто не допомагав нам, - розповідав Джордж Гаррісон. - Реєстрацію проходили цілу вічність.
Митники та прикордонники намагалися побити "бітлів" палицями. Джон Леннон та Пол Маккартні сховалися за трьома католицькими черницями. Але ті старалися відійти подалі від них. "Бітлам" ще довго будуть згадувати той випадок, звинуватять у боягузтві.
- У літаку ми були готові цілувати крісла. До вильоту нас змусили заплатити величезне мито, що, як не дивно, дорівнювало заробленій нами сумі. Воно було виссане з пальця, - нарікав Маккартні.
Нарешті літак із музикантами вилетів до індійської столиці Делі.
- Вам сподобалося на Філіппінах? - запитали Джорджа Гаррісона після турне.
- Якби в мене була атомна бомба, я би її скинув на Філіппіни, - відповів той.
6 липня 1961-го: показ нових моделей на Республіканському оптовому ярмарку одягу в Києві
"Волден, або Життя в лісі"
назвав свій роман американський письменник Генрі Девід Торо (1817 - 1862). Описав у ньому своє знайомство з мурахами, ховрахами й іншою звіриною, яке завів під час життя в лісі. Перебрався туди 4 липня 1845-го, щоб утекти від цивілізації. 27-річний автор поселився у власноруч збудованій хижі на березі Волденського ставу в штаті Массачусетс. Займався городництвом, риболовлею, читав класиків, плавав і веслував. Загалом відлюдьком прожив два роки, два місяці та два дні. У XX ст. його книжка, що вийшла 1854-го, стала культовою для захисників довкілля. Натомість сучасникам автора вона не сподобалася. Роберт Льюїс Стівенсон назвав Торо "боягузом". За п'ять років продали лише дві тисячі екземплярів.
4 липня 1631 року з дозволу короля Франції Людовика ХІІІ королівський медик Теофраст Ренодо відкрив Адресне бюро - першу агенцію зайнятості. У Парижі розклеїли оголошення: "До відома осіб, які хочуть продати, купити, взяти напрокат, обміняти. До відома панів, які хочуть найняти прислугу, і тих, хто шукає службу, просимо звертатися в Адресне бюро. Відкрите з восьмої ранку до шостої вечора". За три дрібних монети кожен міг розмістити оголошення в спеціальному друкованому бюлетені.
Англійський проповідник Томас Кук 5 липня 1841 року заснував перше в історії туристичне агентство. Його першими клієнтами стали 570 борців за тверезий спосіб життя. Кук винайняв дев'ять відкритих пасажирських вагонів для поїздки між містами Лестер і Лафборо в центральній Англії. Протяжність маршруту - 17,7 км. Їхали стоячи, з духовим оркестром і транспарантами. У місті туристів повели до тамтешнього парку. Тут вони грали в крикет і танцювали, пили чай та їли сендвічі з шинкою. Того ж дня повернулися додому. У щоденнику Кук записав: "Я мав честь очолити першу публічну залізничну екскурсію в історії Англії". До смерті Кука 1892-го його туристична фірма заробила 2497 фунтів - $350 тис. на сьогоднішні гроші.
8 липня 1956-го Міністерство вищої освіти СРСР запровадило з 1956-1957 навчального року в усіх вузах країни вивчення трьох курсів: "Історія КПРС", "Політекономія", "Діалектичний та історичний матеріалізм".
615 см
становила загальна довжина нігтів індуса Шрідхара Чіллала. Найдовший ніготь мав 142 см. 8 липня 1998 року Чіллал потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Доти він не обрізав нігтів майже 45 років. Щоправда, лише на лівій руці, бо працював в урядовій фотослужбі. Щоб нігті не зламалися, обмотував їх спеціальними стрічками. Пальці під ними майже атрофувалися.
3 
35413
Коментарі