15 липня 1799 року капітан французьких військ у Єгипті П'єр-Франсуа Бушар знайшов базальтовий камінь поблизу містечка Розетта (нині – Рашид). Це - неподалік Александрії. Тоді армія Наполеона споруджувала форт на західному рукаві Нілу. На камені був текст, вибитий трьома різновидами письма: давньоєгипетськими ієрогліфами, пізнішим єгипетським демотичним скорописом та грецькою. Усі уривки виявилися неповними: камінь був фрагментом великої стели 1,5 м заввишки.
Бушар відіслав Розеттський камінь до Каїру, де за рік до того відкрили Інститут Єгипту. 1801-го французи зазнали поразки від англійців. Усі знайдені єгипетські скарби разом із каменем потрапили до колекції Британського музею. Розшифруванням тексту паралельно зайнялися кілька вчених - два французи, швед та англієць. 54 рядки грецького тексту переклали одразу. На камені був наказ жерців міста Мемфіс на честь царя Птолемея V Епіфана 196 року до н.е. Вони дякували йому за щедрість до храмів, за амністії та звільнення від повинностей. Наказ закінчується вердиктом, що його текст повинні вибити на "твердому камені".
Демотичну абетку дешифрували через три роки після знахідки. Ієрогліфи жерців зумів розшифрувати лише француз Жан-Франсуа Шампольйон. За допомогою написаних на Розеттському камені імен Клеопатри, Августа, Нерона, Птолемея він з'ясував, що давньоєгипетські жерці позначали ієрогліфами не лише цілі слова, але й склади та приголосні звуки. Порядок прочитання можна було встановити за тим, куди повернуті голови зображених символів - людей і тварин. Вони завжди дивляться на початок рядка. До 1822 року Шампольйон розшифрував увесь написаний ієрогліфами текст Розеттського каменя. Він першим склав словник та граматику давньоєгипетської мови.
1828-го Жан-Франсуа Шампольйон очолив 15-місячну наукову експедицію до Єгипту. "Тепер я можу повідомити Вам, що немає жодної необхідності вносити які-небудь поправки в наш "Лист про ієрогліфічний алфавіт", - писав звідти своєму покровителеві-аристократу. - Він правильний і цілком придатний для розшифровки написів на стінах будь-яких храмів, палаців і гробниць епохи фараонів".
Дзержинський помер від паралічу серця
"Він згорів на роботі в ім'я інтересів пролетаріату, в ім'я перемоги комунізму. Прощай, герою Жовтня! Прощай, вірний сину партії!", - опублікувала 22 липня 1926-го газета "Правда" статтю-епітафію Йосипа Сталіна "На смерть Ф. Дзержинського".
Два дні перед тим, 20 липня 1926-го, колишній організатор ЧК і політики "червоного терору", а на той час голова Вищої ради народного господарства виступав із двогодинною промовою на пленумі ЦК ВКП(б). Доповідав про стан соціалістичної економіки. 48-річний Фелікс Дзержинський круто "пройшовся" по соратниках. Свого заступника Георгія П'ятакова, приміром, назвав "найбільшим дезорганізатором промисловості". Наркома торгівлі та члена політбюро Льва Каменєва звинуватив, що той не працює, а займається політиканством.
- Если вы посмотрите на весь наш аппарат, если вы посмотрите на всю нашу систему управления, если вы посмотрите на наш неслыханный бюрократизм, на нашу неслыханную возню со всевозможными согласованиями, то от всего этого я прихожу прямо в ужас! - не стримував емоцій Дзержинський.
Стоячи на трибуні, раптом схопився за серце. Насилу вийшов до сусідньої кімнати і ліг на диван. Лікарі вже раніше діагностували в Дзержинського "грудну жабу" - сильну стенокардію, яка супроводжувалася атеросклерозом судин і задишкою. Вимагали більше відпочивати. Але "залізний Фелікс" кипів енергією.
Коли йому стало трохи краще, пішов у свою квартиру в Кремлі. У спальні знепритомнів. За кілька хвилин прибіг лікар і вколов йому камфору. Ефекту ін'єкція не дала. Смерть настала миттєво. Офіційна причина - від паралічу серця. Та серед білої еміграції ширилися чутки, що Дзержинського отруїли. Мовляв, надто погіршилися в нього стосунки зі Сталіним. За спогадами дружини Дзержинського Софії Сигізмундівни, якось прийшовши з роботи, її чоловік спересердя кинув:
- Ні чорта Сталін не розуміє в економіці.
Покійний хворів на туберкульоз. Проте при розтині тіла не виявили жодного сліду недуги. Із невідомих причин не розтинали черепа й не досліджували мозкову речовину. А без цього точну причину смерті годі встановити.
Фелікса Дзержинського поховали біля кремлівської стіни на Красній площі в Москві. Обабіч нього згодом упокоїлися Леонід Брежнєв і Юрій Андропов.
Землею Запустіння
назвав Гренландію англійський мореплавець Джон Дейвіс. Він досяг південної окраїни острова 20 липня 1585 року. До нього сюди запливали тільки вікінги.
- Це найбільш потворна, стрімка та гориста земля з тих, що я бачив, - розповідав Дейвіс про Гренландію.
Головної мети подорожі - відкрити протоку між Північною Америкою та Гренландією - він не досяг: недосконалі карти попередників збили Дейвіса зі шляху.
19 днів
знадобилося колишньому каменяреві й сажотрусу Морісу Ґарену (на знімку) для перемоги на перших велоперегонах "Тур де Франс". 2428-й кілометр траси 32-річний спортсмен подолав 19 липня 1903-го. Рельєф тодішніх етапів був переважно рівнинний. Велосипед змінювати не дозволялося, а лагодити його мав сам учасник. Виграш Ґарена становив 6075 золотих франків - $17 212 на нинішні гроші. Наступного року Моріс знову переміг, та його дискваліфікували: дехто вважав, що частину етапу він проїхав поїздом. Хоч квитка у велосипедиста так і не знайшли.
19 липня 1848-го одна з лідерок жіночого руху в США Елізабет Кейді Стентон із однодумцями скликали в містечку Сенека-Фоллз, штат Нью-Йорк, Перший конгрес із прав жінок. Мета - "обговорення їхніх проблем і прав соціальних, громадянських і релігійних". Одноголосно ухвалили "Декларацію почуттів", складену за взірцем Декларації незалежності США, та 11 резолюцій. У них, зокрема, вимагали для жінок рівності з чоловіками у правах власності, у шлюбі, у вільному виборі професій, в отриманні повноцінної освіти тощо. Запропоновану Стентон 12-ту резолюцію - про необхідність наділення жінок рівними виборчими правами з чоловіками - висміяли як немислиму.
У газеті "Селянська правда" 22 липня 1921 року вийшов фейлетон Павла Губенка "Чудака, їй-богу!" - перший його твір, опублікований під псевдонімом Остап Вишня (фото 1925 року). Сам він згодом запровадив для цього жанру термін "усмішка". "Хоч фейлетон уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово "усмішка" нашіше", - писав гуморист. 1933-го Остапа Вишню звинуватили в контрреволюційній діяльності й тероризмі. Відбув 10 років у таборах ҐУЛАҐу.
21 липня 1984-го під час пробіжки помер від серцевого нападу 52-річний американець Джеймс Фікс. Він був автором теорії про корисний вплив на здоров'я бігу підтюпцем. У середині 1970-х написав книгу"Посібник для бігунів", що стала бестселером. На початках занять спортом Фікс важив понад 100 кг, курив і любив випити. За п'ять років бігав по 240 км на тиждень і запевняв, що переможе старість.
2 
1
Коментарі