19 липня 1650 року до гетьманської резиденції Богдана Хмельницького в Чигирині прибув турецький посол Осман-ага. Привіз від свого правителя Мехмеда IV пропозицію допомогти у війні з Польщею. Але за умови, що запорожці "ні морем, ні полем не турбуватимуть володінь султана".
Гетьмана саме не було в Чигирині. Переговори почалися одразу ж по його прибутті - 30 липня. Турецького посланця вітали пострілами гармат. Подарували йому білого коня зі збруєю. Осман-ага віддячив Хмельницькому міхами фініків, родзинок і шафрану.
Гетьман пристав на пропозицію султана й передав йому листа. У ньому, зокрема, обіцяв: "Ми будемо негайно повідомляти Високу Порту, якщо довідаємося, що для могутнього царя і Високої Порти є загроза з боку християн". У відповідь султан Мехмед IV у грудні того ж року видав грамоту про "прийняття козаків під крила й протекцію нашої неосяжної Порти" та визнання їхнього "Руського князівства".
Та вже під час другої зустрічі з Осман-агою в квітні 1651-го Хмельницький відмовився від військової опіки султана. Послухав поради генерального писаря Івана Виговського - той доповідав, що рядове козацтво проти такого союзу.
Перший паровоз проїхав 150 метрів
33-річний механік-самоук Джордж Стефенсон поблизу англійського міста Ньюкасла 25 липня 1814-го вперше випробував паровоз власної конструкції. Над його проектуванням і створенням працював 10 місяців. Назвав "Блюхер" - на честь прусського воєначальника, одного з переможців Наполеона в недавній битві під Ватерлоо. Син шахтаря, Стефенсон головним призначенням паровоза вбачав перевезення вугілля.
"Блюхер" нагадував покладений на бік самовар на чотирьох металевих колесах. Рухався чавунними рейками для візків на кінній тязі. Подолав того дня 150 м. Розвивав швидкість 6 км/год. Пішохід міг легко обігнати "залізну конячку дядька Джорджа" - так місцеві прозвали винахід Стефенсона.
Для пробної поїздки до паровоза під'єднали вісім вагонів, навантажених 30 т вугілля. Селяни вважали машину винаходом диявола. Нібито вона своєю парою отруює довколишню траву і тварин, які на ній паслися. Тому про всяк випадок винахідник найняв кремезного боксера, щоби весь шлях ішов перед паровозом.
Після вдалої поїздки "Блюхера" Джордж Стефенсон створив власне підприємство. До 1825-го випустив іще 16 паровозів. А в березні того ж року взяв участь у проектуванні першої великої залізниці для пасажирських перевезень - між Ліверпулем і Манчестером. Запропонована ним ширина колії 1435 мм досі є стандартом у більшості країн світу.
24 липня 1945 року в берлінському передмісті Потсдамі на конференції лідерів країн-переможниць у Другій світовій війні президент США Гаррі Трумен "ненароком" натякнув Йосипу Сталіну про створення в його країні "зброї величезної руйнівної сили". Той усміхнувся, вдаючи, ніби не зрозумів, про що йдеться. Та того ж вечора зателефонував керівнику радянського атомного проекту Ігореві Курчатову й дав вказівку прискорити роботу. У 1990-х стало відомо, що завдяки розвідці Кремль тоді був у курсі всіх американських надсекретних розробок
Для південноукраїнського Катеринослава Центрвиконком СРСР 20 липня 1926 року затвердив нову назву. Російською - "Днепропетровск". Її склали із двох частин: імені річки Дніпро, на якій стоїть місто, та прізвища більшовика Григорія Петровського. Спочатку нову назву українською писали через дефіс і в середньому роді - Дніпро-Петровське. Потім разом - Дніпропетровське. А після остаточного згортання українізації, із 1933-го, вона набула теперішньої форми. У 1918-1919 роки, за української влади, місто пропонували перейменувати на Січеслав.
21 липня 356 року до н.е. швець Герострат із міста Ефес (сучасний Ізмір у Туреччині) спалив тамтешній храм багатогрудої богині Артеміди Ефеської (на малюнку). Святиня була одним із семи чудес античного світу. Свій учинок Герострат пояснив бажанням навіки залишитися в пам'яті прийдешніх поколінь. Тому, окрім смертної кари, суд звелів стерти його ім'я з усіх документів. Та давньогрецькі історики у своїх творах усе-таки описали цю подію. Відтак з'явилося поняття "Геростратова слава" - сумнівна, здобута будь-якою ціною.
джерело: www.mlahanas.de
Після півтора року дискусій британський парламент 24 липня 1851-го скасував податок на вікна. Його запровадили 1697-го як один зі способів наповнення державної скарбниці. За шість вікон не платили нічого. Власник будинку, у якому їх було від семи до 25, щороку мусив вносити до скарбниці 5 фунтів стерлінгів - $531 на сьогоднішні гроші. Для тих, хто мав понад 25 вікон, податок зростав уп'ятеро. Аби ухилитися від нього, "зайві" отвори часто закладали цеглою.
126 км
становила довжина траси Париж-Руан, де 22 липня 1894-го відбулися перші в історії автоперегони - "Конкурс безкінних екіпажів", як їх тоді називали. Організатором виступила паризька газета Le Petit Journal. У грудні попереднього року там надрукували оголошення: "Змагання є відкритим для всіх видів колясок, байдуже що їх змушує рухатися: газ, бензин чи електрика". Зі 102 претендентів до старту допустили 21 авто: 13 на бензиновому двигуні, вісім - на паровому. Першим фінішував маркіз Альбер де Діон на паромобілі. 127 км він подолав за 6 год. 48 хв.
"Головне - не перемога, головне - участь", - сказав єпископ Пенсільванії Етельберт Талбот під час проповіді в лондонському Соборі святого Петра 19 липня 1908 року. Так він прокоментував пригоду італійського марафонця Дорана П'єтро на IV Олімпійських іграх, які саме відбувалися в Лондоні. Той спіткнувся за крок до фінішної стрічки.
"No pasaran!" - "Вони не пройдуть!", -вигукнула в промові по радіо іспанська комуністка Долорес Ібаррурі 19 липня 1936-го. Ці слова ознаменували початок громадянської війни в Іспанії: напередодні генерал Франциско Франко підняв антиреспубліканський заколот. Через три роки "франкісти" здобудуть Мадрид, а Долорес Ібаррурі емігрує до СРСР. На батьківщину повернеться по смерті генерала Франко 1975-го.
3 
1
Коментарі