Раніше діти мріяли про кар'єру футболіста, а тепер – арбітра

Які заслуги і прорахунки П'єрлуїджі Колліни?

Костянтин АНДРІЮК, 39 років, журналіст:

– Колліна – видатний маніпулятор. Де не має відповідей, переводить стрілки. У нього, думаю, було бажання навести лад у нашому арбітражі. Але подивився на прогнилу систему "кум-брат-сват", яку ніхто не хотів міняти, і махнув рукою. Мовляв, робіть що хочете, а я вдаватиму, що працюю.

Друга версія: його для цього і брали, щоб пускав пил в очі. Про те, що Дердо-старший домовлявся з Колліною, аби його сина не перевели до першої ліги, заявляв колишній арбітр Олег Орєхов. І на нього ніхто не подавав до суду.

Колліна працевлаштував в Україні свого друга Лучано Лучі. Він – голова комітету арбітрів. Обом байдужий український футбол, вони тут лише отримують шалені гроші. При тому, що Колліна в Україні буває раз на два-три місяці. І хтось після цього скаже, що вони з Лучі дбають про рівень наших арбітрів?

Олег ФЕДОРЧУК, 55 років, футбольний тренер:

– Колліна не міг зробити острів щастя в бурхливому корупційному морі. Не в його силах змінити країну, де студенти податкової академії мріють про часи, коли зможуть "відбивати бабки" за навчання. У країні, де йдуть у судді, щоб заробити грошей. Так само – у цій сфері. Раніше діти мріяли про кар'єру футболіста, а тепер – арбітра.

Узбек судить півфінал Кубка світу. Потрохи чути на міжнародному рівні про росіян і білорусів. А наших – і близько нема.

Заслуга Колліни – омолодження суддівського корпусу й підвищення рівня функціональної підготовки арбітрів. І все. Для такої зарплати – малувато.

Сергій НАГОРНЯК, 45 років, колишній футболіст збірної України:

– Ніякого покращення у суддівстві не помітив. Стали більше бігати, але на якості роботи це не позначилося. Зникли арбітри з харизмою. Суцільна сіра маса – виокремити нікого.

Іван ВЕРБИЦЬКИЙ, 35 років, журналіст:

– Колліну запрошували підвищити якість суддівства. Щоб українські арбітри почали працювати на матчах топових турнірів. З огляду на це, присутність куратора з Італії можна назвати бездіяльністю. Сьогодні вже сам Колліна усвідомив, що з персонами, яких він збирався просувати на міжнародній арені, вийшла помилка. Сергій Бойко та Євген Арановський припускаються результативних промахів ледь не в кожному матчі на рівні єврокубків і за участю національних збірних. Тепер він начебто зробив ставку на 27-річного Миколу Балакіна. За роботою цього рефері навіть у внутрішньому чемпіонаті помітно, що у нього є перспектива.

До приходу Колліни на суддів мали вплив чиновники Федерації. Рефері були залежні. Не дивно, що довіри до них не було. Найголовніші матчі чемпіонату судили іноземці. Нині таке не практикується. Можаровський, Абдула чи Жабченко помиляються, але упередженою їхню роботу не назвеш. До незалежності українським арбітрам ще далеко, але й відверто кишенькових як у 1990-х – на початку 2000-х наші клуби не мають. Підозр було б менше, якби Колліна перебував в Україні постійно. Чимало речей відбувається в нього за спиною. Помічники куратора – люди старого гарту, зі своїми зв'язками і покровителями.

Можлива відставка Колліни й повернення до керівництва суддівським корпусом когось з українців може відкинути нас назад. З італійця треба вимагати віддачі. Але прибирати його на цьому етапі було б недоречно.

×