- Під час роботи над збіркою Богдану вкусив собака, - каже поет Андрій Любка на презентації книжки Богдани Матіяш. - Але вона не припинила писати віршів про собак і навіть назвала книжку "Твої улюблені пси та інші звірі".
Авторка дивується:
- Адже люди теж часом нас ображають. Ми ж не перестаємо через це з ними спілкуватися, довіряти?
Поетка розповідає, що її засмучує, коли тварини часто не мають можливості жити природно. Вони змушені підлаштовуватися до умов, створених людиною. "Згадую, який зі звірів міг би бути страшний і якого можна було би боятися, і не можу згадати", - читає Богдана вірш із щойно виданої книжки.
Подруга отримала 40 уколів у живіт і прізвисько Білка
У дитинстві в бабусиному селі ми з подружкою гралися з усіма живими істотами, які давалися в руки. Навіть влаштували дитячий садок для хробаків, що жили в жолудях. Одного разу побачили білку, яка непорушно сиділа на пеньочку, нещасна й облізла. Зазвичай білки так не поводяться. Це в міських парках вони нахабні, лізуть просто в очі, випрошуючи ласощі. А в лісі - втікають чимдуж. Подружка її пожаліла, взяла на руки. Тваринка була скажена - сказали потім у лікарні - і вкусила дівчину. Та отримала 40 уколів у живіт і прізвисько Білка. Відтоді подружка білкам не довіряє.
На обкладинці книжки Богдани Матіяш - лев. Як зауважила одна з читачок у блозі, "це Лев, якого звично писати з великої літери". Поетка каже, що взимку він переселяється в кухню, а восени грається з листям у саду. Часом вони сидять разом на ґанку, розмовляють, або йдуть до річки.
Заздрю їй на такого друга. А ще - за вміння не сердитися на тих, хто кусає.















Коментарі