Чому президент призначає такі кадри
Президент України за згоди парламенту призначає міністрів оборони та закордонних справ, голову Служби безпеки, генерального прокурора і керівника Національного банку.
Минуло чотири місяці, як главою держави в першому турі обрали Петра Порошенка. За цей час накопичилося багато питань щодо його кадрової політики.
Сотні наших воїнів загинули і потрапили в полон у "котлі" під Іловайськом на Донбасі. Армія погано забезпечена зброєю і технікою. Однак міністр оборони Валерій Гелетей продовжує працювати, а президент заявляє, що не бачить кращої кандидатури на цю посаду.
Гривня девальвувала до рекордних позначок за всю історію свого існування. Голова НБУ Валерія Гонтарева робить малозрозумілі коментарі. Однак усі впевнені, що крісло під нею не хитається.
Досі не покараний жоден із винуватців розстрілів на Майдані в лютому 2014-го. Генеральний прокурор Віталій Ярема мовчить.
Менше претензій до міністра закордонних справ Павла Клімкіна і голови СБУ Валентина Наливайченка. Але і їм похвалитися особливо нічим.
Чому президент призначає такі кадри?
Порошенко завжди в усьому шукав власну вигоду. Відповідно, ОТОЧУВАВ СЕБЕ ЛЮДЬМИ, ЯКІ НЕ МАЛИ ВЛАСНОЇ ДУМКИ. Головною їхньою рисою є особиста відданість президентові. Наприклад, як Валерія Гонтарева може керувати Нацбанком, коли все, чим вона керувала раніше – закривалося? Колись з України пішли два іноземні банки, де Гонтарева була навіть не першою особою. Тому зрозуміло, чим закінчиться її керування зараз.
Так само – міністр оборони Валерій Гелетей. Порошенко каже: може, Гелетей і поганий, але кращого зараз нема. Нема кращого серед усіх наших військових? Хтось вірить у це?
Олег СОСКІН, 60 років, директор Інституту трансформації суспільства
Порошенко повторює шлях Ющенка та Януковича, формуючи команду за принципом особистої лояльності, знайомств і прихильності. Нині є потреба у високопрофесійних та глибоко патріотичних кадрах. У членів команди Порошенка такі якості
не простежуються.
Сергій ГОЛОВАТИЙ, 59 років, екс-міністр юстиції України
У Порошенка дуже коротка лава запасних. Все будується на особистих зав'язках. З одного боку, це можна зрозуміти. Але призначення непрофесіоналів не витримує критики. Як у випадку з міністром оборони. Найгірше, що президент не реагує на сьогодення. Якщо людина не справляється – її треба міняти. Чому не робить так? Мабуть, не дуже впевнений у собі, чекає, щоб виникла якась підстава.
Порошенко – продукт середовища, з якого вийшли Тимошенко та Янукович. Він ЗНАЄ, що таке політика в олігархічній системі координат. по-іншому думати не вміє. Вимагати від нього чогось нового – все одно, що змушувати африканську дитину полюбити зиму.
В Україні є професійні кадри. Зарекомендувала себе особа у волонтерстві – значить хороший соціальний працівник. Це буде чиновник, який не крастиме, а навпаки – віддаватиме. У військовій галузі є генерал Володимир Замана. У минулому – начальник Генерального штабу. Під час буремних подій відмовився вести війська на Майдан, і Янукович його звільнив. Ось адекватна заміна Гелетею. І ТАКИХ ЛЮДЕЙ – маса. Тільки їх У ВЛАДУ НЕ ДОПУСКАЮТЬ.
Сергій ГАРМАШ, 40 років, журналіст
В оточенні Порошенка немає необхідних кадрових ресурсів. Основні призначення виявились невдалими. Про це свідчать дії міністра оборони у війні з Росією і лихоманка Нацбанку. Хоча в країні вистачає професіоналів, які могли б бути успішнішими на цих посадах.
Євген ЗАХАРОВ, 61 рік, правозахисник
Петро Олексійович прийшов до влади без власної команди. Формує її по ходу п'єси з тих, хто близько лежить. Хто першим прибіг? Сумнівні особистості. З іншого боку – ситуація екстраординарна. Два роки тому ми навіть не помітили б цих людей на посадах. А зараз будь-яке призначення за зразком мирного часу буде неефективним.
ПРОКУРАТУРА – ЦЕ ЗЛОЧИННЕ УГРУПОВАННЯ, ЯКЕ ТРЕБА РОЗІГНАТИ ПІД ТРИ ЧОРТИ. Замість цього на верх поставили Віталія Ярему, який користується довірою людей. Він потрапив у лапи тих, кого потрібно саджати першими. Всіх – від його заступників і до районних прокурорів. Вони крали багато років, а тепер винен Ярема. Не маємо до нього сентиментів, але навіть у страшному сні не хотіли би опинитися на його місці.
Віталій та Дмитро КАПРАНОВИ, 47 років, письменники
В українському політикумі є такий вислів – "свої люди". Їх легше контролювати, з ними простіше домовитися, вони будуть мовчати. На професіоналізм і патріотизм ніхто не зважає. Як це можна змінити? У нас парламентсько-президентська форма держави. ПОТРІБНА МАКСИМАЛЬНО НОВА Й РІЗНОМАНІТНА ВЕРХОВНА РАДА. Щоб ніяка політична сила не мала переконливої більшості й не узурповувала владу. А серед добровольчих і недобровольчих батальйонів є добрі й порядні офіцери. Ними можна замінити й міністра оборони, і весь Генштаб.
Володимир ПАРАСЮК, 27 років, боєць батальйону "Дніпро-1"
На посади потрапляють віддані Порошенку люди. Президент робить ставку на тих, кому стовідсотково довіряє. Також він БОЇТЬСЯ КОНКУРЕНЦІЇ. Міністром оборони можна було призначити більш досвідченого за Гелетея фахівця. Наприклад, Анатолія Гриценка (колишній міністр оборони. – "Країна"). Проте успішний міністр, який вирішив би проблему Донбасу, міг стати персоною номер один у державі. Тому Порошенкові потрібен залежний від нього чиновник.
Михайло БАСАРАБ, 37 років, політолог
Порошенко не визнає колективного способу формування політики. Абсолютний індивідуаліст, зорієнтований на власні емоції. НЕ КЕРУЄТЬСЯ РЕАЛЬНІСТЮ, А РЕАЛІЗУЄ СВІЙ ВНУТРІШНІЙ ПЛАН. Підібрав посередніх менеджерів без досвіду державного управління. Міноборони має очолити генерал, який пройшов вишкіл в АТО. Звідти має прийти й начальник Генштабу. Потрібно призначити фахову людину на посаду секретаря Ради нацбезпеки і оборони. Є потреба в заміні голови Нацбанку. Бо Гонтарева підтримує спекуляції на валютному ринку.
Степан ГАВРИШ, 62 роки, колишній перший заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони
Гелетей став міністром оборони, бо не пов'язаний з корупційними скандалами і не з армії. ВЛАДУ ТРЕБА ОНОВИТИ ВІДСОТКІВ НА 80, але поки що Порошенко не може цього зробити. По-перше, в нас парламентсько-президентська республіка. По-друге, війна. Кардинальні кадрові зміни почнуться після парламентських виборів.
Інша проблема – брак фахівців. Мало бути чесною людиною і хотіти боротися з корупцією. Треба знати, як розвивати свою сферу. Таких спеціалістів – всього по п'ять-шість у кожній галузі.
Треба мати програму кадрового резерву. Наприклад, Казахстан за державні гроші відправляв у Європу 10 тисяч студентів. Зараз вони розбудовують країну. Така ж програма була в Грузії, Азербайджані. Якщо не зробимо цього, доведеться просто переставляти шахи – змінювати одних чиновників на інших.
Денис БОГУШ, 41 рік, політтехнолог
1 
1
Коментарі