6 квітня 1818 року німецький барон Карл фон Дрез на виставці в Парижі представив свій винахід, "машину для бігання" - перший велосипед. Він був дерев'яний, мав два залізних колеса. Аби він рухався, треба відштовхуватися ногами від землі. "Дрезина" - так його називали - швидко стала популярною у Європі. У 1860-х її витіснили ланцюгові велосипеди.

Папа припинив випуск Списку заборонених книг

9 квітня 1966-го Папа Римський Павло VI наказав припинити роботу над випуском Списку заборонених книжок - Index Librorum Prohibitorum. Останнє, 32-ге його видання за понад 400 років існування, з'явилося 1949 року й містило 4126 художніх і філософських творів. Вони, з погляду Католицької церкви, або суперечили її доктрині, або торкалися аморальних тем - наприклад, сексу. Свого часу до списку потрапили, зокрема, книжки Рабле, Бальзака, Стендаля, Шопенгауера, Ніцше. Автора відлучали від церкви, якщо він продовжував видавати твір, внесений до Index Librorum Prohibitorum.

Із 1571-го раз на місяць представники спеціально створеної Святої конгрегації Списку перевіряли книжкові крамниці й бібліотеки. Вилучені книжки прилюдно спалювали перед кафедральними соборами. Та вже на початку XIX ст. ця конгрегація не могла вплинути на друкарні та книгарні. Заборонені видання читали всі охочі. Індекс відкрито висміювали у пресі. "Немає майже книжок, на які не вивергала би свого грому церква, - глузував французький письменник Еміль Золя. - Іноді здається, що вона закриває свої очі на деякі твори, бо не в силах знищити все, що виходить у світ".

Венеру Мілоську французькі моряки відбили в турецьких

Селянин Йорґос Кентротас з грецького острова Мілос 8 квітня 1820-го орав своєю земельну ділянку менш ніж за кілометр від руїн античного театру. Зачепив плугом стародавній склеп, той обвалився. На дні була скульптура жінки з білого мармуру. Так було знайдено статую давньогрецької богині, яку невдовзі назвуть Венерою Мілоською.

- Одяг, що закривав її лише до стегон і спадав униз широкими складками, вона притримувала правою рукою. Ліва була трохи піднята й зігнута - у ній вона тримала кулю, завбільшки з яблуко, - описував згодом селянин свою знахідку.

Кентротас покликав сина та племінника, щоб допомогли витягти статую. Та трьом чоловікам забракло сил зрушити її з місця. Тоді Йорґос відправився продавати Венеру до найближчого містечка Кастро. Настирливо пропонував її французькому картографові Дюмону Дюрвіллеві, який нещодавно висадився на острові зі своєю командою. Просив за скульптуру 1 тис. франків, що рівнозначно 4,5 кг срібла. Дюрвілль відмовився: мовляв, на кораблі немає зайвого місця, хоч насправді йому просто бракувало грошей. Та прибувши до Стамбула, він розповів про селянина послові Франції маркізові де Рів'єру. Через місяць той видав секретареві посольства Марцеллюсу потрібну суму та шхуну з 15 моряками на борту.

Підпливаючи до Мілоса, французи помітили, що розібрану на сім частин Венеру вже збираються вантажити на турецьке судно - Кентротас устиг через посередників продати її султанові Махмуду II. На березі острова зав'язалася бійка між моряками двох країн. При цьому частини статуї кілька разів випадали з рук то одних, то інших. Під кінець суперечка вже йшла за окремі відбиті шматки. У гарячці люди Марцеллюса покидали більшість деталей у шлюпки й попливли на шхуну. Вже на борту з'ясували, що Венері бракує рук. У покаліченому, але зібраному вигляді де Рів'єр презентував її в Луврі 1 березня 1821 року перед королем Людовиком XVIII.

- Найяскравіше свідчення про велич Греції! - вигукнув присутній при цьому письменник Франсуа Шатобріан.

Капітанові турецького судна, який не зумів відстояти статую,  відрубали голову перед палацом султана.

×