Марина КІНАХ, 52 роки. Дружина екс-прем'єра Анатолія Кінаха. Мають трьох доньок – Наталію, Зою, Софію:
– Якось накричала на старшу Наталю, коли вона ще маленька була. Анатолій Кирилович сказав, щоб я більше ні за яких умов не підвищувала голос на дітей і не казала нічого, що могло б їх образити. Відтоді я ніколи їх не карала. Використовую заохочення. Отримає хорошу оцінку – хвалю. Якщо оцінка трохи гірша – все одно хвалю й кажу: "Наступного разу ще кращу отримаєш". І діти розуміли це. Наталя закінчила школу із золотою медаллю, захистила кандидатську з юридичних наук. Зоя мала всі п'ятірки, потім – інститут іноземних мов. Софія, найменша, також добре вчиться, ходить у музичну школу.
Якщо дитина буде під наглядом 24 години на добу, то нічого поганого не зробить. За старшими дочками досі дивлюся, хоча Наталі вже 32 роки, а Зої – 28, вони заміжні й самі дітей мають. Я навчила, що маю знати про них усе. Нещодавно Зоя телефонує ввечері: "Мамо, я затрималася на роботі, але вже повертаюся додому". Я знаю, які фільми вони дивляться, на які вистави ходять. Софія також часто повідомляє: "Уже перерва, і я йду на фізкультуру", або "На обід у школі нам давали бутерброди". Дитина має бути зайнята увесь час, тоді дурні думки в голову не лізтимуть.
Мої дочки, крім звичайної школи, відвідували музичну, басейн, гуртки рукоділля. У Софії день розписаний з восьмої ранку до восьмої вечора. Щодня після школи або в басейн іде, або на гуртки. Вдома вечеряє й сідає за уроки. До восьмої має бути все зроблене. Я не плачу за хороші оцінки. Вважаю, що це розпещує. Навіть кишенькових грошей не даю. В школі годують, я ще бутерброд і сік у портфель кладу.
Мене батьки теж ніколи не сварили. Думаю, виховання ласкою підходить для дівчат. У моїх батьків було дві дочки, в мене – три. У моїх старших також по донечці. А в Наталі друга дитина – хлопчик. Не знаю, як його виховуватимуть. До хлопців інший підхід треба, жорсткіший.
Коментарі