- Вы знаете, что вы про меня написали?! - кричить у слухавку одна з моїх "героїнь".
"Певно, некролог", - думаю собі.
- Ні, не знаю, але відчуваю, що ви зараз розкажете.
- Меня обозвали Ганною! Это недопустимо! На работе все насмехаются: Ганна Микалаевна. Надо что-то делать! Запишите себе большими черными буквами: меня зовут АННА, АННА Николаевна!
Починаю сміятися, співрозмовниця з погрозою кидає слухавку. Я, звісно, винна, визнаю, але ж не перевіряти паспорт у кожного. Та і яка проблема - одна літера.
Хоча не раз чула історії про заміну документів, а особливо дипломів, через невідповідність однієї літери. Секретарки помилялися, як правило, у графі "по-батькові". Особливо не щастило Євгеновичам та Євгенійовичам. Перепадало також Іллівнам, яких іменували Ілівнами. Ті щиро заздрили європейцям, де "по-батькові" не існує.
Зате мене замість Наталки в школі називали Настею. Новий учитель фізики неправильно прочитав у журналі, однокласники підхопили. Я тільки раділа - на той час моє ім'я мені трохи приїлося.
А наша з сестрою косметолог досі плутає не тільки імена, а й нас самих. Ми не сваримося. Адже за "часті" відвідини маємо велику знижку.
2 
1
Коментарі