Жителька міста Ірпінь поблизу столиці Ольга Пазюра, 36 років, тричі на тиждень водить свою німецьку вівчарку Тріну до школи. Там кінолог Сергій Гілярний учить собаку служити господарям.
- У нас приватний сектор. вівчарка має не тільки вміти подавати лапу, а й захистити, якщо на мене чи на моїх дітей хтось нападе, - пояснює Ольга. Вона теж кінолог. Каже, навчила Тріну бути культурним псом. Однак, щоб освоїти команди охорони, треба кілька людей.
- Власники собак зазвичай просять навчити командам - \"на місце\", \"лежати\", \"віддай\". Якщо регулярно займатися, вони знатимуть їх за два місяці. Наступний крок - команди з витримки. Це коли ви йдете в магазин, а пса не прив'язуєте, наказуєте : сидіти. За півгодини повертаєтеся, а він не лежить, не стоїть, а сидить. Це складно, бо собаки непосидючі.
Година занять індивідуального дресирування в Ірпені коштує 100 грн. Команди охорони - 150-200 грн. На майданчику разом з іншими собаками - 50 грн.
- \"Німці\" - найкращі серед собак. Вони не підпускають до маленьких дітей чужих, коли ті граються, добре охороняють дім, - каже Сергій Гілярний, 25 років. - Кожну породу виводили з певною метою. Перед тим, як купувати пса, треба знати - навіщо він вам. Лабрадора - такого як у Путіна - легше застрелити, ніж змусити покусати людину. Лайка побачить іншого собаку й побіжить битися з ним. Якщо мені треба було б охороняти якесь велике приміщення, я взяв би трьох сук німецької вівчарки. Вони хоч і течуть раз у півроку, але відданіші за кобелів.
Коментарі