Іван ЮЩУК, 78 років, мовознавець, професор Київського міжнародного університету, автор понад 20 підручників з української мови:
– Новий тлумачний словник налічує 250 тисяч слів проти попереднього на 170 тисяч. Це дає підстави для оптимізму. На одне російське слово – п'ять-шість українських. Це говорить про те, що наша мова багатша. Вона відроджується після 70 років утисків. Українською можна передати найтонші відтінки значень слів. Тільки через лінощі ми вживаємо англійські, російські або інші запозичення.
Суржик – це теж українська мова, тільки дуже засмічена іншомовними словами. Це явище незнищенне.
Молодь використовує арго, щоб вирізнитися, привернути до себе увагу, підкреслити інакшість. Потім дорослішає і мова стає чистішою. Арго живе здебільшого протягом одного покоління.
Так звані народні обранці послуговуються тисячею-двома слів. Освічена інтелігентна людина має у своєму активному словнику до 15 тисяч. Середній українець користується приблизно трьома–п'ятьма тисячами слів, а в пасивному словнику має разів у 10 більше. Найчастіше вживають сполучники – і, й, та. Найуживаніше дієслово "бути". З іменників – "люди", "час", "життя".
На початку незалежності я казав, що Київ говоритиме українською за 20 років, але цього не сталося. Однак відтоді її значно більше стало чути на вулиці. А особливо після закону Ківалова–Колесніченка. Люди зі спротиву переходять на українську. Думаю, треба ще років 20, щоб Київ став україномовний. Результати останніх виборів свідчать, що столиця рухається в цьому напрямку.
"Зберегти українську мову за межами України – проблематично. Онуки емігрантів її зазвичай уже не знають. Тому всі зусилля зі збереження мови треба зосереджувати в Україні. На жаль, чимало питомих українських слів потроху виходять з ужитку. Їх заступають запозичення. Начальники іменують себе менеджерами, помічники – референтами, забудовники – девелоперами. Виставки стають експоцентрами, а управління – департаментами. І таких прикладів – тисячі"
Пилип СЕЛІГЕЙ, 37 років, автор книжки "Мовна свідомість: структура, типологія, виховання"
Коментарі
2