Починається сезон відпусток, і більшість обирають місця для відпочинку через туроператорів. А понад чотири тисячі українців подорожують за допомогою каучсерфінгу. Це всесвітня спільнота, члени якої безкоштовно приймають одне одного вдома, годують і показують своє місто.
26-річний киянин Андрій Іжевський почав мандрувати, використовуючи каучсерфінг, торік у травні. Два тижні пробув у Європі. Збирає гроші на поїздку східними країнами.
- Поїхав на семінар до Німеччини. Нудився в готелі міста Зенденгорст. Семінар закінчився, а час лишався. Через інтернет переписувався зі знайомою з Києва. Вона пояснила, що є сайт, через який можна зустрітися та поговорити з місцевими. Так я спробував каучсерфінг.
Про себе в анкеті написав: люблю подорожувати, психологію, спорт, кататися на сноуборді. Потім, якщо я хоч раз до когось поїхав або хтось до мене, залишаємо рекомендацію. Бувають позитивні, середні, негативні. Що більше рекомендацій, то вищий рейтинг довіри.
У цьому німецькому містечку на сайті couchsurfing.org були зареєстровані близько сотні людей. Відкрив їхні дані й декому написав: "Я у вашому місті. Як щодо зустрічі та спілкування за чашкою чаю?"
Перший, із ким я познайомився, був 23-річний студент Том Мюллер. Він із дредами, прикольний. Говорили англійською. На вихідні залишився ночувати в його квартирі.
Мене не цікавлять пам'ятки архітектури. Цікаво побачити світ очима місцевих. Ви в людини вдома й поринаєте в її побут: чим снідає, як проживає день, із ким дружить.
Том із двоюрідним братом Тімом винаймали квартиру. Увечері пішли до кафе на пиво. Я в нього теж був першим, хто через каучсерфінг приїхав.
Торік починав подорож із Санкт-Петербурга. Домовився зі знайомою 21-річною Наталею, яка працювала там перукаркою. До поїздки готувалися тиждень. Про чужий досвід не читав принципово. Вирішили, що мандрівка триватиме два тижні - Фінляндія, Швеція, Данія, Голландія, звідти поромом до Німеччини, потім - у Польщу. При собі мав 300 євро.
Із Пітера написав через каучсерфінг до Гельсінкі. Запитав, чи не могли би нас прийняти за кілька днів.
У Фінляндії зустрілися зі студентом, який мешкав у кімнатці 3 на 4 метри. Біля однієї стіни матрац, біля іншої - стоси словників і комп'ютер. Зубрій в окулярах - досконало знав вісім мов. Поспілкувалися, тоді він ліг на свій матрац, а нам сказав улаштовуватися. Я віддав Наталі спальний мішок, умостився на підлозі. Наступного дня вибачилися й поїхали до інших.
Ви в людини вдома й поринаєте в її побут: чим снідає, як проживає день, із ким дружить
У містах знаходили каучсерферів за два-три дні. Мандрували автостопом, із маршрутом визначалися дорогою.
Найкраща країна для автостопу - Німеччина. Бувало, заради нас водій змінював маршрут. Розпитують про Україну. Розказую тільки хороше. Усі чули про нашу "оранж революшн", Кличків, Шевченка. У розмови не заглиблюємося.
А в Голландії нас підвозив наркоторговець, запропонував кокаїн у нього придбати.
Вечерю часто готуємо разом - смажену картоплю. Нарізаю соломкою, обсмажую, додаю під кінець цибулю, сіль, гриби, яйця та дрібно порізаний часник. Коли піднімаю кришку, аромат зачаровує майже всіх.
Доїхали з Наталею до Берліна. Я згадав, що Том, із яким першим познайомився через каучсерфінг, має тепер тут жити. Знайшов у мобілці номер. Виявилося, він справді зараз у Берліні. Поїхали ночувати до нього.
Том жив із братом Тімом і знайомим Александром. За три дні, що ми в них гостювали, в Александра із Наталею виникла симпатія. Потім вона до нього сама поїхала. Тоді він до неї. 23 квітня цього року одружилися!
Я вже приймав зо три десятка гостей. Грошей на столі не розкидаю, але гаманець не ховаю - кладу в шухляду. Досі жодних проблем не було.
Спілкуємося англійською, вона універсальна. Мінус - це не мотивує вивчати інші мови.
Є негласне правило: гість іде разом із господарем. Зранку, наприклад. Спочатку притираємося - 2 години скромно поводжуся, не лізу на шию та в холодильник. Згодом більше відкриваємося, і починаються дружні стосунки. Іноді ключі лишають. Я так само роблю. Кажу: зачиниш двері, а ввечері зідзвонимося.
Усім наші маршрутки дуже подобаються. Торсають за плече, просять передати гроші. Іноземці не знають, що з ними робити. А потім діляться враженнями: "Це так по-домашньому, наче велика родина в маршрутці!" У них усе по квитках і за графіком. А тут - здача, копійки передаєш.
Разван БОНДАЛИЧ, 27 років, Румунія:
- Зареєструвався на початку минулого року. Перша подорож - до Португалії. Місцевий хлопець прихистив мене на три ночі. Потім він приїхав до Румунії, і вже я його приймав.
У Дніпропетровську п'ють горілку з пивом на кожному кроці
В Європі плутають Бухарест і Будапешт. Румунія асоціюється з циганами та Дракулою. Тому до всіх, хто розмовляє румунською, ставляться упереджено.
Коли кудись їдеш чи приймаєш, треба дивитися профайл людини на сайті. Наприклад, я не курець, тому в моїй квартирі курити не можна. Якось у Швеції познайомився з одним. Той виявився теж каучсерфером і запросив до себе переночувати. Хоча в мене вже було де зупинитися, я погодився. Перед тим як їхати до нового знайомого, зайшов до інтернет-клубу й подивився його профайл. Виявилося, він у групі "Педики Стокгольма". Звісно, до нього не поїхав.
Два місяці працював у Дніпропетровську за міжнародною програмою обміну досвідом. Таке враження, наче місто розташоване в іншій країні. Був у Києві, Полтаві, Кривому Розі, Чернігові - ніде люди стільки не п'ють. У Дніпропетровську горілку з пивом уживають на кожному кроці.
Дуже сподобались українські потяги. Вони їздять уночі, зручніші й дешевші за румунські. Мені комфортніше в плацкарті. Бо в купе можеш натрапити на бабусь-дідусів, охочих розказати про своє життя, або ночувати за зачиненими дверима з алкоголіками.
Адрієн АМІНТА, 26 років. Ренн, Франція. Веб-дизайнер. Приїхав до Одеси працювати три місяці в німецького бізнесмена. Каучсерфінгом займається чотири роки:
- В Україні - вперше. Стільки дорогих іномарок ніде не бачив. Здається, це властиво слов'янам - хвалитися багатством. Але гарних вражень більше. Наприклад, у країнах ЄС щовечора вулицями вештаються багато п'яних. В Одесі таких значно менше. Люди намагаються допомогти, навіть якщо не знають мови. Коли вперше зайшов до українського супермаркету, здивувався, що на касі не приймають євро. Треба було йти міняти гроші.
Харків'янка 24-річна Даша НАУМОВА. Каучсерфер із півторарічним стажем:
- Доки в моїй квартирі ремонт, живу з батьками й приймаю гостей по-максимуму. Батьки поділяють ідеї каучсерфінга, із задоволенням спілкуються з моїми гостями. А молодша сестра-школярка вправляється в англійській та німецькій.
Найбільша перевага каучсерфінгу над подорожами за путівками - ти бачиш не тільки життя країни ізсередини, а й активно береш у ньому участь. Ходиш гуляти зі своїм каучсерфером, спілкуєшся з його друзями, відвідуєш його родичів і дивишся фільми чужою мовою.
У мене був такий стереотип щодо Туреччини: влітку там повно українців і росіян, а турки невиховані й нахабні стосовно наших дівчат. Але таки наважилася поїхати на місяць у нетуристичний сезон. Мандрувала автостопом місцями, відзначеними ЮНЕСКО. Місцеві просто неймовірно гостинні, привітні й добрі. Чоловіки не набридають зайвою увагою до білявок. Люди у великих містах освічені й висококультурні. Я закохана в Туреччину.
Для більшості оптимальна тривалість перебування гостя - три дні. Доки людина саме гість, а не безкоштовний мешканець
Східні народи приймають гостей тепліше за європейців чи інших білих. Азійці десь посередині. У Корані написано: "Стався до свого гостя, як до Бога". Це багато про що говорить.
Для більшості оптимальна тривалість перебування гостя - три дні. Доки людина саме гість, а не безкоштовний мешканець.
Не з усіма вдається знайти спільну мову, бувають конфлікти. Якщо неприємні ситуації трапляються, їх вирішують відповідальні за це волонтери - учасники каучсерфінгу.
Якось списалася на сайті з хлопцем з індійського міста Ченнаї. Він погодився мене прийняти. Я ще чотири рази йому нагадувала, коли та о котрій буду. Прилетівши до незнайомого 8-мільйонного міста й прочекавши 2 години під його будинком, отримала есемеску: "Ой, я напевно щось переплутав. За містом на три дні. Соррі". Довелося шукати інтернет-кафе. Там натрапила на іншого місцевого учасника. За півгодини вже була в нього. Той показав місто, звозив у віддалені райони подивитися на буддійські храми і, зрештою, привіз мене в аеропорт.
Каучсерфери допомагали під час виверження вулкана
Заснував систему таких подорожей німецький студент Файт Кюе 2000 року. Він організував спеціальний сайт hospitalityclub.org.
Зараз найпопулярнішим є подібний сайт американця Кейсі Фентона. Той 2000-го купив дешевий квиток до Ісландії, але не мав де зупинитися. Кейсі розіслав 1,5 тис. листів місцевим студентам із проханням дозволити зупинитися в них. І отримав чимало запрошень. Вирішив так подорожувати й надалі. Для цього 2004 року створив мережу мандрівників couchsurfing.org.
Розіслав півтори тисячі листів студентам із проханням дозволити зупинитися в них
Через виверження ісландського вулкана в другій половині квітня 2010-го багато мандрівників застряли в аеропортах. Каучсерфери у всьому світі допомагали їм. Приносили їжу та забирали додому пасажирів, доки не відновлювали їхніх рейсів. Більшість аеропортів не оплачували харчування та перебування людей, адже рейси скасовували не з їхньої вини.
Принципи успішного каучсерфінгу:
1. Детально та правдиво заповни профайл на сайті каучсерфінгу.
2. Додай свою фотографію, бо профайл без фото викликає недовіру.
3. У листі з проханням про місце для зупинки якомога докладніше опиши себе, свою мету, з ким приїдеш, на скільки плануєш зупинитися.
Сленг каучсерферів
CouchSurfing. "Кауч" - диван, кушетка, а "серфінг" - це не вид спорту, а початкове значення слова - "ковзання". От і виходить - ковзання по диванах.
Серфити - вписуватися до кого-небудь.
Вписка - це потрапляння на ночівлю до когось.
Хост, або хостер, - той, хто приймає в себе, господар житла.
Хостити - приймати, вписувати до себе когось.
Амбасадори - волонтери різного рівня. Це відповідальна особа, яка має певні обов'язки у своєму регіоні - місті, країні - і є обличчям каучсерфінгу.
Верифікований - користувач, який пройшов систему безпеки й перевірки.
"Часто бачу здивовані очі людей, які дізнаються про каучсерфінг. Вони запитують: як можна довіряти незнайомцям? Наводжу приклад інтернет-аукціону eBay. Надсилати свої речі людям, яких ти ніколи не бачив, - хіба не божевілля? Але засновники впровадили різноманітні перевірки, й ця система успішно працює упродовж багатьох років. Ми допомагаємо усвідомити, наскільки незнайомці можуть бути надійними".
Кейсі ФЕНТОН, 32 роки, засновник сайта couchsurfing.org
346 каучсерферам у світі понад 80 років. Загалом у цій спільноті зареєструвалися 1,86 млн людей із 237 країн.
2 
1
Коментарі