П'ятниця, 26 серпня, 8:40
– Досить підтримувати московський патріархат. Він убиває, – скандують тернопільці під стінами місцевої обласної військової адміністрації. Вимагають зупинити хресну ходу вірян Російської православної церкви в Україні. 19 серпня близько 5 тис. паломників вирушили з Кам'янця-Подільського до Почаївської лаври, попри заборону масових заходів.
– Я проти того, щоб у Тернополі й області існувала хоч одна російська церква, – каже учасниця мітингу Анна Терещук. – Уже пів року триває повномасштабна війна, а вони досі працюють. Я не проти людей, які моляться, вірять, але нас нічого не повинно пов'язувати з країною-агресором.
Хода відбувається без офіційного організатора. Тому в поліції немає підстав перевіряти в них документи чи зупиняти. Гарантують безпеку дорожнього руху та стежать за порядком. Жителі деяких населених пунктів силою не пропустили паломників. Ішли полями.
– Настоятель Російської православної церкви в Україні митрополит Онуфрій не благословляв цієї ходи, – каже голова Тернопільської ОВА Володимир Труш, 42 роки. – Хмельницький владика теж відмовився брати на себе відповідальність. Це неконтрольована маса людей. 24 серпня виловлювали їх по полях. Селяни намагалися зупинити паломників. Марно. Із криками "Христос воскрес" ті бігли на прорив
А в цей час:
Волинський садівник Сергій Шевчук рве стиглі персики та складає в ящик. Усе продасть. Виторг хоче переказати у фонд Сергія Притули.
– Я не можу йти зараз воювати, бо маю поганий зір, усього 2 відсотки. Вирішив допомагати фінансово, щоб ми щасливі були, щоб був у державі спокій, – каже Шевчук.
Плантацію 2 га Сергій разом із компаньйоном висадили п'ять років тому. Урожай збирають із липня по вересень. Нині на плантації ростуть 12 різних сортів персиків.
– Одне дерево дає приблизно 20 кілограмів урожаю, – говорить Сергій Шевчук. – Це 20–25 тонн фруктів із гектара. За два-три дні хочу продати весь урожай із рядка, що вже достиг. На армію зможу передати десь 20 тисяч гривень. А там знову сорт дозріє, ще продаж дерев піде. Усе перераховуватимемо. Доки здоров'я є, то треба працювати на благо України.
Харків'янка, 17-річна Оксана Левченко, разом із матір'ю Тетяною читають вивіски в коридорі Черкаського державного університету ім. Богдана Хмельницького. Чекають на декана.
– Приїхали подавати документи. Хочу, щоб показали, куди дітям бігти в разі повітряної тривоги, – каже Тетяна Левченко. – Ми жили під вибухами 23 дні. Тому боюся за дитину, повинна особисто перевірити укриття.
До навчального сезону Оксана готова. Для її безпеки батьки купили телефон із функцією відстеження.
– Під час надзвичайної ситуації натисну кнопку. Мамі на телефон прийде сповіщення, де я перебуваю, – каже Оксана. – Помітила, що старші студенти й викладачі майже не реагують на тривоги. Якщо спускаються у підвал, то повільно. Вони, мабуть, не відчували того, що я в Харкові.
Але до перелому на фронті ще далеко
Бліцкриг у противника не склався. Це хороша новина. Тому що головна мета цієї війни – ліквідувати українську державність. Для російського імперіалізму це неприйнятно. Росіяни були впевнені, що за кілька днів досягнуть Києва та ліквідують Україну. Цього не сталося, бо українська нація демонструє дива тактичної майстерності. З моменту переваги ворога в перші дні ми дійшли до того, що перенесли частину бойових дій на територію, яку контролює ворог. А саме – в тимчасово окупований Крим. Стратегічна ініціатива перейшла до українців. Але до перелому на фронті ще далеко.
На пізню осінь ця фаза завершиться. Війна затихне. Узимку, найімовірніше, буде певна оперативна пауза. І потім усе заново. Доки Москва не зазнає поразки. Думаю, російське керівництво дійде до опускання залізної завіси, як це було в Радянському Союзі. Але по-справжньому українці видихнуть тоді, коли Росія розпадеться, в них заберуть ядерну зброю і ми вступимо до НАТО.
Петро Черник, військовий експерт
В Україні мають бути два головних свята
Незалежність коштує дорого, й насамперед це про відповідальність. Відповідальність влади, суспільства. Готовність брати й лупати сю скалу.
Не прощайте ворогам. Шануйте друзів. Не довіряйте брехунам. І завше кажіть: "Я є, я був, я буду".
Я мрію, щоб невдовзі в України було два головних свята: Різдво як приналежність до західного культурного коду. І наша незалежність – як вища цінність. І не буде міфів, малоросійських "слюней" і братства з ворогами, яких бентежить сам факт нашого існування. Смішно було читати, як один вусатий говорив про братство.
Вірю, що ті почуття, ту силу, яку відкрили в собі мільйони приспаних українців, вони пронесуть і передадуть далі. Так треба, щоб "ніколи знову". Щоб наші вороги не напоїли сонним зіллям знову.
Марина Данилюк-Ярмолаєва, політичний аналітик
"Найгірший сценарій війни для України вже позаду. Нині держава стоїть на порозі нового етапу у протистоянні з Росією. Ми створили багато хороших засобів стримування. Боротьба України в жодному разі не заходить у глухий кут", –
Олексій Резніков, міністр оборони України
927 закладів охорони здоров'я зруйнували чи пошкодили окупанти з 24 лютого. Повністю відновили 52
Зустрічалася з хлопцем чотири роки. Рік готувалися до весілля. За цей час сварилися. Він не хотів мене слухати й розв'язувати наші проблеми у стосунках. У загсі наважилася сказати "Ні". Наречений плакав.
Олена Телець
У своєму домі мешкаю понад 20 років. Успадкував його від батьків. Із дружиною вирішили побудувати літню кухню, але для цього треба дозвіл. Коли брали документи, побачили, що наша ділянка становить 30 соток, але маємо 25. Звернулися до землеміра. Виявилося, сусідки забрали в нас по кілька соток. До цього товаришували, тепер сваримося.
Ігор Громовий
Коли жили під окупацією, до нас приходили росіяни просити їсти. Інколи ламали огорожу й забирали, що хотіли. Бувало, з двома пательнями виганяла з двору. Не розумію, як вижила після такого, могли ж застрелити мене.
Катерина Теліжко
ЕПІГРАМИ
Тікайте, зайди, підібгавши хвіст:
Під вами вже "втомився" Кримський міст.
* * *
На тлі пожеж і вибухів, і диму
Тікають сім'ї окупантів з Криму:
О, дивна мить! Благословенна мить!
… Нехай щастить!
* * *
В Криму вже почалися "білі ночі":
Чомусь здається, що на черзі Сочі.
Національний банк закликає українців відмовлятися від банкнот з отворами й іншими пошкодженнями під час розрахунків. Такі купюри можуть потрапити в обіг із тимчасово окупованих територій.
З 1 жовтня жінки, список спеціальностей яких підпадає під військовий облік, мають на нього стати. Треба прийти в територіальний центр комплектування і пройти медогляд.
На порталі "Дія" додали автоматичну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю.
Кума живе у Криму. Працює швачкою. Востаннє спілкувалися кілька років тому. Днями подзвонила спитати, як справи на фронті, що говорять про півострів. Пояснює, що їй почали надходити замовлення на пошиття українських прапорів, місцеві сміливіше говорять про проукраїнську позицію, слухають українську музику. З'явилася надія повернутися додому.
Галина Очеретяна, 51 рік, Кропивницький
Винаймаю кімнату в Естонії. Маю молоду сусідку з Росії. Завжди стримано себе поводила. На День Незалежності я вивісила в себе на вікні наш прапор. То та влаштувала скандал. Вимагала, щоб негайно зняла, бо це її принижує. Поскаржилася власникам квартири. А вони повернули їй гроші за оренду й попросили з'їхати до кінця тижня.
Марія Сошко, 25 років, Миколаїв
Говорила російською. Вважала, що не можна змушувати переходити на українську, адже не від цього залежить патріотизм. Якось стала свідком мовного скандалу. Жінка в тернопільському магазині вимагала, щоб продавець звертався до неї лише російською. Наголошувала, що повинен через повагу до неї, хоча сама обзивала його. Стало бридко. Взялася вчити українську, щоб мене не асоціювали з такими людьми.
Інна Козлова, 30 років, Харків
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі