На час дії воєнного стану уряд скасував податок на нерухоме майно

Четвер, 7 квітня, 14:06

– Ти бачиш, що робиться? Нелюди. Гірше за свиней, – каже чоловікові 38-річна Інна Антипенко з містечка Бородянка на Київщині. Їхній будинок обікрали російські окупанти.

– Ми поїхали до Вінниці ще 25 лютого. Житимемо тепер там, – пояснює Інна. – Щойно стало можливо, повернулися в Бородянку, щоб узяти дещо. І жахнулися. У хаті та в дворі все перерили, обірвали штори, потрощили посуд. Забрали плетені шкарпетки, біжутерію, кухонний комбайн. Намагалися витягнути пральну машину, але не вийшло. Так і покинули посеред хати. У підвалі побили банки з консервацією. Враження, що хотіли не так украсти, як усе зіпсувати. Місцеві кажуть, окрім росіян, по хатах лазили і свої. Вказували, в які двори йти.

Бородянку окупували 28 лютого. 1 квітня в населений пункт зайшли Збройні сили України. Частину будинків розбомбили загарбники. Під завалами загинули десятки людей, близько 200 осіб вважають зниклими безвісти.

– Російські літаки в перші дні війни ракетами з низької висоти обстрілювали містечко. Найбільше постраждав центр, – говорить міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, 41 рік. – Рятувальники намагалися діставати людей із-під завалів, але їх самих розстрілювали. Зараз Бородянка – одне з найзруйнованіших міст Київської області

 

А в цей час:

– Ну давай, чого ти не їси нічого. Усе вже буде добре, – каже черкащанин 28-річний Олексій Шастун, підсовує собаці тарілку з кормом. Кілька днів тому забрав пса у волонтерів.

– Не знаю, що то за порода. Хлопчик, ще зовсім молодий, – каже. – Знайшли під розстріляною машиною на Харківщині. Мабуть, їхав із господарями, але де вони ділися, невідомо. Пес був дуже наляканий. Ніякої агресії, але ні на що не реагував, похнюпив морду і лежав тихцем. Весь був брудний, задня лапа поранена. Не уявляємо, що пережив.

Олексій назвав собаку Лакі.

– У нього досі стрес. Мало їсть, неактивний, але лащиться до мене, радіє, коли приходжу. Сподіваюся, скоро повернеться до нормального життя.

"Я живий. Зі мною все добре. Тут немає зв'язку. Іван", – 47-річна Марія Плебанська зі Львова отримує повідомлення від брата Івана. Він служить у 128-й гірсько-штурмовій бригаді. Нічого не чули від чоловіка з 21 березня.

– Ми вірили й молилися, щоб брат знайшовся, – каже Марія. – У групі, де спілкуються рідні військових, хтось не має звістки ще з лютого. Одна жінка востаннє говорила з чоловіком 5 березня. Понад усе хочу, щоб ми дочекалися рідних із цієї війни живими.

33-річна Аліса Кам'янська плаче. Тримає позитивний тест на вагітність.

– Ми з чоловіком п'ять років намагалися завести дитину. Але завагітніти не могла. Лікар радив спробувати штучне запліднення або взяти малюка з інтернату. Ми й самі почали серйозно над цим думати. Війна відклала все на потім.

Аліса з родиною жила в Одесі. Кілька тижнів тому виїхала до Німеччини. Чоловік пішов на фронт.

– Днями сказав, що має поранення. Несерйозне, але відправили в госпіталь. Жалівся, що втомився, але втішає себе тим, що після перемоги ми нарешті офіційно одружимося й заведемо малого. Про вагітність ще не казала, спершу звернуся до лікаря. Переконаюся, що це правда. Досі не можу повірити. Якби сусідка по кімнаті через мої скарги на погане самопочуття не принесла тест, то не додумалася б його зробити.

 

Перелом відбувся

Коли я дивився відео з острова Зміїний, то пишався, що можу називати українців братами. Вони такі сильні, що можуть послати таку махіну. І це стало позицією для багатьох.

Україна перейшла в контрнаступ. Її Збройні сили звільняють міста й села. Перелом відбувся. Це може затягнутися, але допомога надходить. Моральний дух росіян падає. Їм важко визнати поразку. Маріуполь стирають з лиця землі, бо це для них ганьба. Вони таке робили й під час Другої світової. Спалювали села, убивали, ґвалтували, відвозили в Росію.

Ґінтаутас МАУРІКАС, литовський військовий інструктор

Росіяни помазані одними злочинами

Радянський Союз був тоталітарною державою. Людина могла не вірити в партію, але не підкорити власної волі їй було неможливо. Ідеологія та культ Росії теж побудовані на страху й насильстві. Росіяни мали шанс боротися. Натомість дали новим поколінням народитися, вирости й подорослішати в культі георгіївських стрічок та воєнних ритуалів. Ідеологія насильства і приниження інших перемогла. Вона отримала нові ритуали, священні дні та повернулась до героїзації диктаторів. Не переконана, що російські військові вірять у Путіна, але вони спочатку йшли за більшістю, тоді коїли злочини разом із Кремлем, а тепер усе життя будуть виправдовувати своє насильство. Вони всі разом були помазані одними злочинами, щоб ні в кого не залишалося шансу вийти з гри.

Чи хочуть росіяни війни? Безмежно. Бо лише у смерті інших, приниженні слабких і беззбройних відчувають власну велич.

Ольга АЙВАЗОВСЬКА, голова громадянської мережі "Опора"

Світ нас визнав Глобальним Добром

Ми пройшли тест. Зламали не лише російський план бліцкригу, а і прогнози військових мудрагелів у штабах. Тепер нам допомагатимуть по-іншому. Як завтрашнім переможцям і майбутнім союзникам по НАТО.

Із цієї ж колекції рішення Чехії надати нам танки і БМП. ­Неважливо, що йдеться про радянський вінтаж. Неважливо, що його небагато. Головне, що формально це вже наступальне озброєння.

Лід проламано. Далі піде все інше – більше танків, різна броня, літаки й ракети. До останніх днів західні союзники вірили у наш упертий спротив, але не вірили в нашу державу та армію. Нас готували до тривалої відчайдушної партизанки а-ля Афган чи Сирія. Саме під цей сценарій допомагали зброєю.

Танки і програми ленд-лізу дають лише союзним державам і їхнім регулярним арміям. Дають не лише для оборони, а й для контрнаступу та звільнення окупованих земель. Ще один аспект – ленд-ліз не має сенсу в короткій перспективі. Сумно, але ми це знали й розуміли. Тепер маємо впевненість, що союзників не накриє втома від нашої війни і що допомога буде системною та довгою, як сама ця війна.

Світ нас визнав Глобальним Добром, яке воює проти так само офіційно визнаного Глобального Зла.

Євген ДИКИЙ, екскомандир роти батальйону "Айдар"

2200 гривень на кожного члена сім'ї виплачуватиме міжнародна організація ЮНІСЕФ багатодітним українським родинам, де є хоч одна дитина до 2 років чи яка має інвалідність. Виплати розраховані на три місяці, але надаватимуть разово, заявила віцепрем'єрка Ірина Верещук

80 відсотків українців відчувають гордість за державу, свідчить опитування соціологічної групи "Рейтинг"

19 000 окупантів ліквідували захисники України, станом на 8 квітня

149 міжнародних компаній продовжують співпрацювати з агресором, повідомили в Офісі президента України. Серед них 42 – китайські, 28 – французьких, 22 – американські

"Що таке перемога України? Це збереження суверенітету й незалежності своєї держави. І не існує жодного сценарію, за яким цього не сталося б", –

Ентоні БЛІНКЕН, держсекретар США

"Потрібно більше санкцій. Потрібні ще сміливіші санкції. Сміливість має бути критерієм для оцінки рішень.

Україні насамперед потрібна зброя, що дасть нам змогу здобути перемогу на полі бою. І це буде найсильніша санкція проти Росії", –

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, президент України

На час війни став автоволонтером. Купую і розвожу їжу в села й міста, де найбільше постраждали люди. Доправляю тварин у безпечні місця. Нещодавно віз одночасно п'ятьох собак і двох котів.

Олександр ТЕРЕЩЕНКО

Не хотіла, щоб син ішов служити в поліцію. Казала, що то собача робота, за яку платять копійки. Не послухав і вступив у академію МВС. Зараз воює. Пишаюся ним, хоч і розумію, що він у великій небезпеці. Дивитися не можу на чоловіків, які ховаються від війни по забитих селах або тікають за кордон.

Галина МАРТИНЕНКО

Перед війною хотіли взяти авто у кредит. Заплатили 60 тис. грн авансу за доставку машини з Китаю. Потім сказали, що умови змінилися. Якщо ми не погоджуємося, то можемо забрати внесок. Написав заяву на повернення коштів. Тоді дізнався, що фірма – без копійки. Директор наказав заморозити виплати клієнтам.

Олег ПАЛІЙ

Просила матір ховатися у підвал під час повітряної тривоги. Вона чути не хотіла. Пояснювала, що свій вік віджила. Якщо помре від бомбардування, то така її доля. Недавно підлітки щось підірвали біля її будинку. Мати так налякалася, що тепер ночує лише в укритті.

Неля ГАВРИЛЯК

На час дії воєнного стану уряд скасував податок на нерухоме майно. Норма поширюється на 2021‑й та 2022 рік. Можна не платити також за комерційне нерухоме майно.

У додатку "Дія" запустять послугу фіксації внутрішньо переміщених осіб. Такі люди мають право на виплату в розмірі 2 тис. грн для дорослих і 3 тис. грн на кожну дитину та особу з інвалідністю.

У МОЗ повідомили, що сертифікат про щеплення відображатиметься в додатку "Дія" протягом 1,5 року з дати вакцинації. Щоб кінцева дата оновилася, слід повторно надіслати запит у додатку.

14 держав оголосили про безкоштовну доставку відправлень до України у відповідь на прохання Укрпошти. Серед них – Чехія, Австрія, Естонія, Польща, Ірландія, Словаччина, Грузія, Кіпр, Угорщина. Заборонено надсилати алкоголь і товари військового призначення.

 

Обговорили з родиною, що, коли почнеться війна, нікуди з України не поїдемо. Чоловік планував іти в територіальну оборону, а я – волонтером. Так і сталося. Я переїхала на Закарпаття. Тут готую їжу для біженців. По 12 годин чищу картоплю.

Анна САНЧЕНКО, 34 роки, Київ

Шию одяг для тварин. Інколи вручну можу вишити якийсь напис чи малюнок. Недавно клієнтка замовила два комбінезони для собаки. Попросила на одному вишити "Доброго вечора, ми з України", а на другому – "Русский корабль, иди на*уй".

Олена ПЧІЛЕНКО, 47 років, Львів

До війни посварився з тіткою з Москви. Приїхала в гості. Я говорив до неї винятково українською. Через кілька днів вона не витримала. Сказала, що не можна спілкуватися тільки українською, назвала мене бандерівцем, зібрала речі й поїхала в Росію.

Антон МІШЕВСЬКИЙ, 33 роки, Хмельницький

Товариш живе у Великій Британії. Завжди зверхньо ставився до України. Називав державою, про яку не знають жителі половини країн. Недавно сказав, що допомагатиме нам будь-якими способами. Заявив, що ніколи не чув про таку потужну силу й упертість цілого народу. Поважає нас і теж хоче долучитися до спротиву.

Віталій ШВЕД, 40 років, Одеса

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

×