"Місто не в оточенні, це ворог розпускає чутки"

Хочуть посіяти паніку. Але не вийде

О п'ятій ранку 24 лютого Росія почала масовану відкриту війну проти України. Її армія почала наступ по всій довжині спільного кордону – від Луганська до Чернігова – та з території Білорусі й окупованого Криму. Одночасно атакувала з повітря понад 40 об'єктів військової інфраструктури майже у всіх регіонах країни. Але ворог наштовхнувся на шалений спротив Збройних сил України. Наші військові станом на 6 березня знищили понад 11 тисяч загарбників, 44 літаки, 48 вертольотів, сотні танків та бронемашин

ХАРКІВ

– Як будемо живі, поговоримо, – каже журналіст 47-річний Володимир Чистилін про заплановану розмову на ранок 2 березня. Волонтерить у Харкові.

– Живу в центрі міста. Вулиці абсолютно порожні, наче в кіно. Я пересуваюся велосипедом. Іноді зупиняють наші хлопці з автоматами, питають: хто, куди? – розповідає Володимир.

Прямує до Харківської облдержадміністрації. 2 березня там майорить український прапор. Напередодні в будівлю поцілив ворожий снаряд, були жертви. Вибуховою хвилею пошкодили намет "Усе для перемоги", що стояв на площі Свободи вісім років. Люди зносили сюди речі, продукти, ліки.

– Уночі були авіанальоти. Били по танковому училищу, ТЕЦ, військовому госпіталю. Це все – біля Оперного театру. Зараз горить корпус університету. Біля нього – управління Служби безпеки України, МВС. Мабуть, цілили туди.

 

Майже в усіх будинках у центрі міста вибиті вікна.

– Від останньої станції метро за 10 хвилин маршруткою стоять російські війська. Це Північна Салтівка. З того боку гатять і "градами", і "смерчами". Хто міг, переїхав у центр міста. Окупанти планують глушити зв'язок, інтернет і телебачення. Розрахунок – повідомити про здачу Слобожанщини та посіяти паніку. Але в них не вийде.

З водою і світлом все більш-менш нормально. Якщо влучає ракета, то це справді проблема. Але комунальники працюють навіть під обстрілами.

Харків не в оточенні, хоча про це розпускають чутки. Новини тут такого змісту: "Жінці на вулиці відірвало снарядом ногу", "Поблизу перехрестя вулиці Дерев'янка та проспекту Науки відбулася перестрілка між ЗСУ та диверсійною групою. У результаті військових дій загинула жінка, хлопчиків, 4 і 7 років, доставили в лікарню з кульовими пораненнями", "Вийшли четверо людей зі сховища набрати води й загинули", "Росіяни приїздили на блокпост із білим прапором, нібито здаються, а коли до них виходили переговорники, то стріляли".

У місті є диверсійні групи. Заслані ще в грудні. Винайняли тут квартири і тишком-нишком корегують удари, бо росіяни достатньо точно влучають. Адже поцілити з Білгорода в Харківську ОДА – це треба наводити.

– Комендантська година починається о 15:00. І це проблема не лише пересування, бо, крім небезпеки, є випадки мародерства. Бомжі, які хочуть випити й покурити, зламують кіоски та крамнички. Я бачив учора, як в одну якийсь хлопчина виламав двері й розгромив там усе.

До Харкова дісталися сім вагонів і 19 фур із продуктами. Харчі почали підвозити до станцій метро та бомбосховищ, далі – до житлових кварталів.

– Із дружиною та трьома дітьми живемо на п'ятому поверсі. Виїжджати з Харкова не збираємося, – каже Володимир Чистилін. – Уповаємо на Бога. Я був раз зайшов у так зване бомбосховище. Необлаштований підвал, мало місця, запах. Але люди сидять, бо так спокійніше. Перезнайомилися сусіди, які одне одного раніше й не бачили. Жінки обмінюються рецептами. Там уже й собаки між собою запізналися.

Запитую про настрої харків'ян.

– Перші дні всі трималися по-бойовому, думали, що ось-ось закінчиться. Потім виник страх, за ним – піднесення. Зараз – реальна облога. Люди емоційно виснажені, сили закінчуються, і багатьох це гнітить.

Раніше хтось міг відкрито заявити: "Путин, прийди". Зараз за це можуть по голові надавати. Десь їх трохи є, але сидять тихо.

Ми розуміли, що війна поставить запитання: хто ти є? Я бачив сцени, коли батько вивозив нову сім'ю, залишаючи старших дітей. Бачив очі людей, які виїжджали, розуміючи, що кидають Харків у тяжку годину. Але бачу і спалах піднесення сили духу. Вчора мали формуватися добровольчі батальйони в ОДА о 10:00. За 2 години до цього був авіаудар. Прийшли пацанчики-айтішники в окулярах, які не були на Майдані за віком, а зараз: "Дайте зброю".

Володимир Чистилін допомагає у храмі Івана Богослова. Його настоятель – отець Віктор Маринчак, відомий як Батюшка Майданів.

– Прощена неділя скоро, плануємо проводити служби в метро. Думаю, віруючим людям легше переживати війну. На сайті нашого храму викладаю відео з настоятелем, їх дивляться тисячі людей.

Протягом тижня російські варвари завдали Харкову більших втрат, ніж німці за два роки окупації. Постійні обстріли доповнилися спробами посіяти паніку про нібито капітуляцію. Мер звернувся із заявою, що не збирається здавати місто. Ніхто не думає відступати.

Люди масово від'їжджають із Харкова. Учора тільки Укрзалізниця вивезла 12 тисяч. Багато хто їде власним транс­портом. Дехто кидає машину біля вокзалу й евакуюється потягом, що викликає колосальні затори. Поліція почала без попередження прибирати такі авто. Обіцяють штрафувати зажерливих таксистів. Суми за поїздку містом стартують від тисячі до кількох десятків тисяч гривень. Подорож на околиці доходить до кількох тисяч доларів.

Комунальні та аварійні служби працюють. У більшості районів є світло, опалення, вода. Кінний ринок працює. Деякі крамниці також. Є мобільний зв'язок.

Найгірша ситуація – на Салтівці. Цей спальний район, що за кількістю населення дорівнює Вінниці або Херсону, нищать усіма можливими способами.

За минулу добу на Харківщині загинуло 188 людей, серед яких 122 цивільних, у тому числі 5 дітей. Тепер бажання "доброї ночі" тут має інше значення: без крилатих ракет.

Сьогодні під обстрілами на порожній вулиці Сумській на мене впала зірка зі сріблястого картону. Я загадав бажання, і воно обов'язково здійсниться. Віримо в нашу армію, підтримуємо одне одного і молимося за Україну.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

×