27-річний американський плавець Джонні Вайсмюллер 26 грудня 1928-го повідомив про закінчення спортивної кар'єри. П'ятиразовий олімпійський чемпіон установив 67 світових рекордів у плаванні вільним стилем.
Чотири роки Вайсмюллер працював моделлю, влаштовував показові виступи. 1932-го його побачив сценарист Сіріл Г'юм: Джонні плавав у басейні атлетичного клубу в Голлівуді. Компанія Metro-Goldwyn-Mayer саме шукала актора на головну роль у фільмі "Тарзан" за книгами Едґара Берроуза. Дикуна, вихованого мавпами у джунглях, мав зіграти молодий чоловік із красивим тілом, який міг би природно триматися перед камерою напівоголений. Більшість голлівудських зірок не підійшли, бо соромилися зніматися без одягу. Вайсмюллер, який мав 191 см зросту, був ідеальним кандидатом - він півжиття перебував на людях у самих плавках. Джонні запросили на кінопроби.
- Я заліз на дерево, а потім зістрибнув, схопившись за гілку. Наступного дня сказали, що мене затвердили на роль, - згадував він початок своєї кінокар'єри.
Продюсер фільму Сол Лессер був далекий від спорту.
Вайсмюллер на ролі Тарзана заробив 82 мільйона доларів на нинішні гроші
- Джонні Вайсмюллер - звучить занадто довго, не годиться для афіш. Треба змінити прізвище, - заявив він.
Лессерові пояснили, хто перед ним стоїть, - той навіть не чув про знаменитого плавця. Вигадувати псевдонім не стали. За 16 років зняли 12 фільмів про Тарзана з Вайсмюллером у головній ролі. Епопею призупинили через вік актора. Йому було вже 44, а пластичних операцій тоді ще не робили. Вайсмюллер на ролі Тарзана заробив $82 млн на нинішні гроші.
1955-го колишній плавець узагалі перестав зніматися - глядачі бачили в ньому лише Тарзана із характерним мавп'ячим криком. Його секрет актор відкрив у 70-річному віці. Спочатку звукорежисер склеїв три фрагменти записів трьох співаків, які мали різний тембр голосу. Вони виконували наспіви альпійських горців у стилі "йодль". Відтворити це одній людині було майже не під силу, тож крик планували пускати в запису. Але Джонні Вайсмюллер, який усі трюки виконував без дублерів, уперся й за декілька місяців навчився сам бездоганно видавати "переможний крик горили", як називав його Берроуз.
Це вміння 1958 року врятувало життя акторові-плавцеві. Вайсмюллер тоді приїхав на Кубу для участі в турнірі з гольфу серед знаменитостей. Там набирав розмаху партизанський рух під керівництвом Фіделя Кастро. Авто, у якому везли Вайсмюллера, зупинили на дорозі партизани. Вони не любили "ґрінґо", як називали американців. Вайсмюллер вийшов із машини і видав свій знаменитий крик Тарзана. Кубинські повстанці застрибати від радості:
- Тарзан! Ласкаво просимо на Кубу!
Акторові виділили охорону, щоб не нарвався на інших партизанів.
Джонні Вайсмюллер подався у бізнес - його компанія продавала плавальні басейни. Помер 1984-го в мексиканському Акапулько на 80-му році життя. Згідно із заповітом, коли труну з тілом опускали в могилу, тричі пролунав "крик Тарзана".
"Ісусе, пошли нам землетрус"
"Місто Мессіна майже повністю зруйноване землетрусом. Залишки горять. Шість тисяч карабінерів зайняли місто. Грабіжників, які втекли з в'язниць, розстрілюють. Жителі озброюються для захисту. Найжахливішого вигляду катастрофа набрала між Мессіною і Реджіо, де землетрус викликав страшну бурю на морі. Небувалої величини хвилі залили все узбережжя", - писала газета "Русское слово" про землетрус, що о 5.20 ранку 28 грудня 1908 року стався в Мессінській протоці, яка відділяє острів Сицилія від Апенін - решти Італії. Потужність - 7,2 бали за шкалою Ріхтера. Подібними передовицями наступного дня майоріла вся світова преса.
Разом із підземними поштовхами здійнялись ураганний вітер та 15-метрова хвиля цунамі, що рухалася зі швидкістю 1000 км/год. "Місце, де була розташована Мессіна, остаточно відрізане від суші водною стихією і перетворене на острів. Дивні палаци і прекрасні храми за кілька хвилин перетворилися на руїни", - описували катастрофу "Биржевые ведомости" 31 грудня 1908-го. Лише одна будівля з 10 вціліла у сицилійській Мессіні та в розташованому на протилежному боці протоки Реджо-ді-Калабрія. 25 населених пунктів були зруйновані вщент. Катастрофа забрала до 200 тис. життів. Згодом підрахували: збитки від стихії сягнули 4 млрд франків - 14 млрд євро, як на сьогодні.
Першими діставати тіла з-під завалів почали моряки із кораблів, що були поблизу. Російський письменник Максим Горький, який тоді жив у Італії, закликав збирати гроші для постраждалих: "Ужасное несчастье постигло страну - учительницу культурного мира. Посильною помощью в дни горя проявите благодарность за великие уроки, данные этой страной народам и всему миру. Максим Горький. Р.S. Деньги можно адресовать Италия, Капри, Горькому".
Напередодні катастрофи, уранці 27 грудня 1908 року, на стінах будинків у Мессіні з'явилися написи "Ісус Христос ніколи не існував". А ввечері місцевий атеїстичний гурток "Джордано Бруно" організував процесію з хрестом до узбережжя. Там розп'яття під завивання юрби кинули в море. А ще перед тим, на католицьке Різдво, 25 грудня, місцева сатирична газета Il telegrafo надрукувала пародію на молитву до новонародженого Дитяти Ісуса. Закінчувалася вона так: "Ти, який умієш на прохання відповідати, пошли нам землетрус". За три дні він стався. Журналіст, який написав цю "молитву", під час стихії втратив усю свою родину.
6 290 грамів
важив найбільший в історії медицини жовчний камінь. 29 грудня 1952 року його видалили 80-річній пацієнтці в лондонській лікарні Charing Cross.
- Важчий за різдвяну індичку, - сказав хірург Ґамфрі Артур після операції.
"Закрити в неділю всі будинки розпусти", -
вимагали британки в петиції до королеви Вікторії. Під проханням підписалися понад мільйон жінок. Вони нарікали, що цілий тиждень їхні чоловіки пропадають на роботі, по суботах набираються пивом у пабах, а по неділях ходять до повій. Петицію 30 грудня 1887 року передали міністрові внутрішніх справ. Однак королева ніяк не відреагувала на прохання.
26 грудня 1783 року французький фізик Себастьян Ленорман продемонстрував прототип парашута, який назвав "протипад". Він стрибнув із даху 50-метрової обсерваторії у своєму рідному місті Монпельє та приземлився неушкоджений. "Протипад" Ленорман винайшов для рятування людей під час пожеж у високих будівлях. Мав форму парасолі: на міцну дерев'яну раму був натягнутий полотняний конус близько 3 м у діаметрі. За 14 років інший француз - Андре-Жак Ґарнерен - стрибнув із парашутом із 700-метрової висоти.
Державний комітет оборони СРСР на чолі з Йосипом Сталіним 27 грудня 1941 року постановив створити фільтраційні табори НКВС. Мета: "Виявлення серед колишніх військовослужбовців Червоної армії, які були в полоні й оточенні супротивника, зрадників Вітчизни, шпигунів і дезертирів". За роки війни через спецтабори пройшли 375 тис. осіб. Саме з них зазвичай формували штрафні батальйони й кидали на передову на вірну смерть.
31 грудня 1918 року командувач Осадного корпусу Січових Стрільців у Києві полковник Євген Коновалець (фото 1916-1917-го) - фактичний комендант міста після взяття його армією УНР - видав наказ: до 3 січня 1919-го з державних і приватних установ, крамниць, складів, редакцій, книгарень тощо зняти всі написи та вивіски російською мовою і протягом двох тижнів замінити їх на українські.
3 
1
Коментарі