Ексклюзиви
Четвер, 24 лютого 2011 13:47

"Кожен мав понад 20 хаскі. Але всі плакали над хворою твариною, як над дитиною"

 

25-27 лютого на Алясці, найпівнічнішій території США, відбудеться міжнародний чемпіонат із собачих перегонів. Щороку на них з'їжджаються найкращі погоничі з Канади, Штатів та Норвегії. Під час змагань собаки породи хаскі, запряжені в сани, мають пробігти понад 100 км. Чемпіонат проводять під час ярмарку хутра. Він щороку проходить у місті Анкоридж на півдні штату

Чак ШАФФЕР, 56 років, місто Кацебу, Аляска:

- Я народився на Алясці, до холоду звик змалку. Працюю на сезонному будівництві. Живу, вважайте, на хуторі. Найближче місто - Кацебу. В ньому три тисячі людей. Дістатися моєї домівки можна тільки літаком чи снігоходом. Але значно дешевше - саньми, запряженими їздовими псами. Тут, на 50 кілометрів північніше від Полярного кола, доріг немає. Місцеві їздять аляскинськими хаскі, тому що не треба купувати бензин. 1 галон (3,79 л - "Країна") бензину в нас коштує 6,5 долара. Амблер, найближче село, розташоване на 250 кілометрів північніше від Кацебу. Там галон бензину вдвічі дорожчий. Побутові речі й харчі нам привозять літаком. Привозні товари дуже дорогі, бо пілоти щоразу долають 1000 кілометрів. 4 літри привезеного молока коштують 10 доларів, 500 грамів натуральної кави - 16, а яловичий стейк - 25.

Треба докласти багато праці, щоби тримати аляскинських хаскі. У мене 30 собак. Роботи з ними маю на цілий рік. Харч замовляю в зоомагазинах Анкориджа. Там вони доступні за ціною. Купую 20-кілограмові упаковки. Їх вартість збільшується в кілька разів, доки долетять із Анкориджа в Кацебу. Плачу за такий пакет із доставкою по 100 доларів. Вистачає його на три дні. Мої собаки з'їдають за рік 4 тонни таких кормів.

Цього року купив для перегонів двох породистих цуценят, витратив 4 тисячі доларів. Хороший хаскі - це міцні лапи, широкі кістки й густа шерсть. Аби хаскі не втрачали форму, влаштовую для них забіги навіть улітку. Якщо надворі дуже тепло, псів треную по мінімуму.

Хаскі не сприймають лосів і ведмедів як своїх ворогів, тому не тікають від них і часто гинуть

Їздові собаки за день можуть пробігати по 150 кілометрів. Багато де на Алясці влаштовують собачі перегони. На конкурсних забігах хаскі долають загалом від 150 до 1500 кілометрів. Раніше мені треба було летіти на ці перегони літаком. Тому з дружиною Трейсі організували місцеві змагання.

Швидко реагувати на команди насамперед мають собаки, які ведуть валку. У мене це роблять Купер і Спліт. Після них запрягаю тяглових псів. Їхнє завдання - допомагати керманичам. Решта - звичайні їздові. У хвості упряжки, біля саней, біжать стернові хаскі. Вони визначають напрямок руху.

Зазвичай у сани запрягаю 14 псів. Така кількість оптимальна, аби розганятися до 15 кілометрів на годину. Під час забігу кілька разів зупиняюся. Перевіряю, чи не позбивали собі лапи. Перед змаганнями взуваю собак у теплі уґґі на липучках. Вони захищають лапи від холоду та поранень об лід. Взуття хаскі змінюю що 100 кілометрів. Собакам час від часу треба зігрівати м'язи спеціальною маззю. Втираю її по всій довжині лап.

Погоничу слід ретельно добирати одяг. На перегони вдягаю утеплені водонепроникні штани й куртку. Беру респіраторну маску - дуже важко на великій швидкості дихати вологим морозним повітрям. Маю на два розміри більші рукавиці з бобрового хутра. Під них одягаю ще рукавиці.

На Алясці нелегко, але тут відчуваю справжню свободу. Ось де означає - жити на краю землі. Природа дає нам рибу й дичину. Рибою також годую своїх собак. Виловив для них, мабуть, уже з 4 тонни риби. Пси допомагають полювати й рибалити, возять додому хмиз.

Норман ДЮПОНТ, 48 років, ветеринар, місто Естер, центральна Аляска:

- Більшість моїх знайомих купили снігоходи. Собак тримають здебільшого фанати цієї справи.

Вони більше довіряють кінологам. Ті краще розуміються на хворобах хаскі, на тому, як вибирати здоровіших тварин для спарювання. Я не надто знаюся на особливостях хвороб тварин у таких умовах. Наприклад, не вмію швидко загоїти обморожені лапи чи привести до тями виснаженого пса. За чотири роки, що я тут працюю, власники хаскі зверталися до мене лише двічі. Обидва рази треба було приспати хворих сук. Одна мала зараження крові, друга - велику пухлину в стравоході. Обидві так мучилися, що господарі привели їх до першого ж ветеринара. Кожен мав понад 20 хаскі. Але всі плакали над хворою твариною, як над дитиною.

Кірстен ФРІШ, 42 роки, місто Снідс Феррі, штат Північна Кароліна:

- Понад 10 років я прожила на Алясці. Головним моїм захопленням були хаскі. Ще в першу зиму взяла собі цуценя Кіру. Тоді зрозуміла, що це моя" порода. Потім працювала у службі швидкої допомоги для тварин, де рятували, зокрема, й хаскі. На свободі ці собаки не можуть дати собі ради - їх часто збивають машини. Також хаскі не сприймають лосів і ведмедів як своїх ворогів. Через те лосі їх часто вбивають. Кількох скалічених тварин я взяла додому, виходила. Із часом у мене з'явилися ще двоє собак - Ларрі та Джо. Можна було брати участь у перегонах на упряжках. Я перемогла в кількох із них, зокрема й тих, що на 1000 миль. Тепер живу в Північній Кароліні, але й тут займаюся хаскі. А на Алясці досі працюю суддею на змаганнях.

Зараз хаскі популярні в усьому світі. Проте не слід забувати: це все-таки не домашній пес. Від вовка в них залишилося більше, аніж в інших порід. Тому це чудовий їздовий собака, але не член родини в традиційному розумінні. Залишати хаскі поряд із дітьми небезпечно. Якщо тримати цих тварин удома, варто знати - вони дуже линяють. Коли в мене питають, чи варто заводити хаскі, проводжу паралель із мікроавтобусом. Погодьтеся - не кожній родині він потрібний. Це буде точно невдалий вибір, якщо вперше купуєте автівку.

Хаскі - саме їздові собаки, вони дуже витривалі. Однак із ними рідко полюють, їх не залишають охороняти територію. До того ж їх треба навчити тягнути упряжку. Я це часто роблю так: коли тепло, катаюся з ними на велосипеді. Прив'язую повідки до рами - і хаскі біжать попереду, тягнучи мене за собою. Це буває дуже весело. Тільки не слід забувати про шолом, бо інколи собак не зупинити. А на гальма різко не натиснеш, щоб не зробити їм боляче.

Гелен ЛУНДБЕРҐ, 40 років, керівник Аляскинської асоціації погоничів собак, місто Віллоу, Аляска:

- Собачі перегони на Алясці вважають спортом номер один. Щороку збирають сотні команд. Учасники змагань мають бути щонайменше 18 років членами асоціації. Влаштовуємо чемпіонати для юних погоничів, від 4 до 17 років. Аби вступити до клубу, треба сплатити за членський квиток 50 доларів. За одноразову сезонну перепуску на змагання платять 40 доларів. Ці гроші йдуть на організаційні витрати. Виграші переможців змагань забезпечують спонсори. Із 25 лютого протягом трьох днів у нас проходитиме відкритий міжнародний чемпіонат погоничів собак. Загальний призовий фонд - 80 тисяч доларів. Конкурсанти долатимуть щодня до 40 км.

Перед забігом усі погоничі мають вивчити правила поводження із собаками. Їх не можна поганяти кийками чи батогами, давати будь-який допінг. Залежно від відстані забігу в сани запрягають від трьох до 14 псів. Найкращими спринтерами вважають змішану породу аляскинського хаскі та великих гончих.

Перегони можуть скасувати через вітряну погоду з хурделицею. Також змагання не проводитимуть, якщо надворі 45-градусний мороз.

 

Болто - найвідоміший їздовий пес породи сибірський хаскі. 1925 року цей собака біг перший в упряжці, що доставила до віддаленого містечка Ном на заході Аляски сироватку від дизентерії. У місті розпочиналася епідемія хвороби, але привезти ліки не було як - усі літаки зламалися, а поїзди не ходили через погану погоду. Того ж року в Central Park у Нью-Йорку на честь Болто встановили статую.

 

Хаскі не вміють гавкати

 

Є два види собак хаскі: аляскинські та сибірські. Зовні вони подібні до вовків, мають мигдалеподібні очі та трикутні вуха, пухнастий хвіст і густу коротку шерсть. Завдяки їй легко витримують морози до -60?С.

Стандартний самець сягає до 60 см на зріст та 20-27 кг завважки. Гавкати ці пси не вміють - лише гарчать. Потребують постійного фізичного навантаження, інакше швидко жиріють і мають проблеми із серцем.

Існують дві версії походження назви породи. За першою, слово виникло від деформованого "ескі". Так на жаргоні звали ескімосів, які розводили цих собак. За другою, назва походить від невміння псів гавкати. В перекладі з англійської husky означає "хрипкий".

 

1 868

кілометрів становить відстань від старту до фінішу у Iditarod Trail Sled Dog Race - найвідоміших собачих перегонах на Алясці. Найшвидше упряжка подолала цю дистанцію 2002 року - за вісім днів, 22 год. 47 хв. і 2 с.

Зараз ви читаєте новину «"Кожен мав понад 20 хаскі. Але всі плакали над хворою твариною, як над дитиною"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 698
Голосування Головна спортивна подія року для України?
  • 1) перемога футбольної збірної на Кубку світу серед 20-річних
  • 2) вихід команди Андрія Шевченка на Євро-2020
  • 3) перемога Дмитра Підручного на чемпіонаті світу з біатлону
  • 4) перемоги Василя Ломаченка та Олександра Усика
  • 5) Еліна Світоліна зіграла у півфіналі двох турнірів "Великого Шолому"
Переглянути
Погода