Смертельна ін'єкція не може бути способом позбутися незручних родичів
2 червня в Нідерландах померла 17-річна Ноа Потховен. Її зґвалтували 2017-го двоє чоловіків. Мала депресію та анорексію. За кілька днів до смерті відмовилася їсти й пити. Пояснила батькам, що далі жити не може. Ті вирішили не годувати її примусово й дати померти.
Ноа двічі зверталася у клініки, де проводять евтаназію. Обидва рази їй відмовили. Вперше не мала дозволу батьків. Вдруге лікарі вважали, що її депресію можна подолати
Вів'єн КАСТЕРС, 47 років, біоетик, Амстердам:
– У Нідерландах евтаназією вважають процедуру, коли невиліковний пацієнт отримує від медиків дозу смертельних ліків в ін'єкції або пігулках. Її проводять під наглядом. Найширші можливості для цієї процедури – у нас і в Бельгії. Швейцарія, наприклад, неохоче робить ін'єкції хворим із психіатричними діагнозами. У Нідерландах цього добитися легше.
Деякі країни не дозволяють евтаназії надто молодим пацієнтам. У нас людина може звернутися з проханням про припинення життя з 12 років. Якщо дитина має фізичну невиліковну хворобу, яка з часом лише погіршуватиме стан, прохання задовольнять. Якщо в заяві йдеться про психічні недуги, переконуватимуть почекати. До 17 років таку процедуру не проведуть без дозволу батьків.
Мене запрошують разом із незалежним лікарем для оцінювання стану пацієнта. Не відмовляємо смертельно хворим дорослим, які психічно притомні. Решту випадків ретельно вивчаємо.
Недавно розглядали справу про евтаназію 15-річної дівчини. Має найскладнішу форму ДЦП. Не може сама їсти, сідати, проводити найелементарніші гігієнічні процедури. Важить, як 4-річна дитина. При тому має високий інтелект. Її мати доживає останні дні через рак мозку. Дівчині наймали доглядальницю. Але жити так не хоче. Ми задовольнили прохання. Їй введуть ліки одразу після смерті матері. Незалежний реабілітолог підтвердив, що нічого хорошого з організмом дитини не відбуватиметься. А без матері проживати болісні напади буде нестерпно.
Звернулася родина з 18-річним сином, який має психічні розлади. Він – пізня дитина. У своїй згоді батьки пояснили, що його не вдасться соціалізувати для самостійного життя. Їм відмовили. Евтаназія не може бути способом позбуватися незручних родичів. Хлопець не усвідомлює свого стану. Коли його питали, чи хоче евтаназію, відповідав, що так, якщо йому подарують великий конструктор. Він може щасливо жити у спеціальному закладі.
Смерть Ноа є пасивною евтаназією. Таку застосовують у деяких країнах, коли пацієнт відмовляється штучно підтримувати життєдіяльність чи застосовувати засоби реанімації. Але вона має проводитися під наглядом лікарів, які полегшуватимуть стан приреченого. Інакше це надто жорстоко стосовно родичів. Рішення Ноа було виважене. Було б милосердніше забрати цей тягар рішення від батьків.
Естер НЕЙЛІНСДОТТЕР, 37 років, лікар, Гаага:
– У сестри була шкірна хвороба. Відкривалися виразки, з них постійно текло. Усе це мало жахливий вигляд і смерділо. Будь-яке лікування допомагало на короткий час. Потім ставало гірше. Не могла вийти на вулицю. Коханця не вдавалося знайти навіть за гроші.
Спочатку Наталі почала працювати з дому. Не виходила з квартири місяцями. Коли все тіло перетворилося на смердючу виразку, написала прохання про евтаназію. Пояснила, що жоден спосіб самогубства їй не підходить. Психіатр підтвердив у неї депресію. Професор написав медичний висновок, що її стан невиліковний. Дали три місяці на роздуми. Потім цей термін скоротили до двох.
У день смерті Наталі ми прийшли з мамою. Принесли улюблені квіти. Говорили, що любимо одна одну. Найвищим виявом любові було прийняти її рішення. Вона хотіла бути щасливою, а бачила у дзеркалі лише гнилий шмат м'яса.
Петер РОССЕН, 46 років, будівельник, Ґронінґен:
Брат торік попросив про евтаназію через постійні запої. Посилався на справу 41-річного Марка Лангедійка. Той добився смерті через алкоголізм. Братові 38 років. Проблему визнав, коли від нього пішла дружина і забрала дітей. Почав пити так, що засинав серед вулиці. Не мився по кілька тижнів.
Комісія не дала дозволу. Написали, що має спочатку пройти курс лікування і терапію в групі анонімних алкоголіків. Тоді звернутися ще раз не раніше, ніж за півроку. Братові лікування допомогло. Дружина дозволяє бачитися з дітьми. Знайшов роботу.
Грета УЛЬТРЕ, 30 років, соціальний працівник, Гаага:
Працюю з жертвами сексуального і сімейного насильства. Допомагаю прийняти рішення у проханнях про евтаназію з цієї причини.
Тиждень тому була на дебатах зі священиком. Представники церкви вважають, що люди не мають права так розпоряджатися своїм життям. Навіть ті, хто страждає від пекельних мук. Моїм клієнтам ще складніше. Як можна виміряти душевні муки? Хтось справді може відбудувати своє життя. Два роки працюємо з дівчиною, яка пережила групове зґвалтування на студентській вечірці. Безслідно такі речі не минають, але вона змогла покохати і знову мати сексуальне життя. Але просимо про дозвіл на евтаназію для жінки, яку регулярно ґвалтував брат. Це так скалічило її психіку, що шансів на нормальне життя немає. Просить про дозвіл чоловік, з якого жорстоко познущався його партнер. Увесь процес зняв на відео і розіслав знайомим. Його засудили, але 27-річний чоловік не може жити, ніби цього не сталося. Має депресію, розлади сну і галюцинації. Психіатр визнав, що вони посилюватимуться.
3 
1
Коментарі