За останні 10 років у США найуживанішими терапевтичними ліками стали антипсихотики. Препарати, що раніше прописували тільки людям із важкими психічними розладами, тепер популярні "заспокійливі". Марша Ейнджелл, колишній редактор видання New England Journal of Medicine, пише, що американські лікарі виписують пацієнтам антидепресанти частіше, ніж ліки від підвищеного тиску. Зараз 27 мільйонів американців постійно вживають сильні заспокійливі засоби.
Виробники часто заохочують медиків рекомендувати антипсихотики не лише від депресії, а й від інших хвороб. Більшість таких пігулок мають сильні побічні ефекти. Наприклад, управління з контролю якості продуктів та ліків США визнало, що препарат Zyprexa викликає ожиріння, а в літніх людей - діабет. Однак, фірма-виробник Eli Lilly далі продає цей засіб тим, кого вразив синдром Альцгеймера, і хто страждає від безсоння та нервових розладів
Ґордон КЕН Г'ЮСТОН, 54 роки, психіатр, Бостон:
- Не розумію переляку людей, коли психіатр чи невропатолог приписує їм ліки. Коли болить шлунок, ви розумієте, що пігулки приймати необхідно, хоча це матиме купу побічних ефектів. Те само і з мозком, і з душевним станом. Якщо вчасно не зупинити руйнівні процеси, буде запізно. Уражений мозок відновити неможливо, із затяжного депресивного стану людина не вийде такою, якою була доти. Патологічні процеси в мозку супроводжуються різноманітними симптомами - агресією, порушенням мови, забудькуватістю. Антипсихотики спрямовані й на роботу з клітинами мозку, і на придушення симптомів.
Найчастіше виписую ліки, що зупиняють відмирання мозку. Раніше пацієнтами були переважно дуже старі люди. Зараз здебільшого працюю з дітьми і підлітками
Найчастіше виписую ліки, що зупиняють відмирання мозку. Раніше пацієнтами були переважно дуже старі люди. Зараз здебільшого працюю з дітьми й підлітками. Якщо ураження мозку медикаментозне чи механічне, ушкоджену частину можна ізолювати і, за допомогою ліків, утрачені функції спробувати перерозподілити між сусідніми ділянками. Найчастіше треба перепробувати три-чотири препарати, щоб підібрати найефективніший. Коли досягаємо максимального результату, переводимо на підтримуючу терапію.
Органічне ураження, на жаль, зупинити неможливо. Такі процеси часто виникають у дітей. В організмі закладена програма, направлена на самознищення. Ми спроможні лише трохи уповільнити її. Такі пацієнти проходять госпіталізацію щонайменше двічі на рік. Згодом це треба робити дедалі частіше. Щоразу застосовуємо сильніші ліки. Інколи доходить до комбінації двох-трьох препаратів. Родичів лякають зміни, які вони бачать у близьких під час прийому нейролептиків, але я пропоную подивитися на тих, хто відмовився від медикаментозного лікування. Після цього запитання зникають.
Популярність антипсихотичних препаратів має свої плюси. У жодній країні так ефективно не працюють із людьми після інсульту. Наслідки перших двох крововиливів у мозок нам удається повністю усунути. Також у США найуспішніше блокують розвиток хвороб Паркінсона й Альцгеймера.
Мелані СТІВЕН, 34 роки, агент із нерухомості, Мілуокі, штат Вісконсин:
- Моєму сину 5 років. Пологи були дуже травматичні. За півтора року ми визначили, що в дитини майже не працює ділянка мозку, відповідальна за розвиток мови. М'язи обличчя і язика нерозвинені. Два роки ми займалися з логопедом, щодня по 3 години присвячували вправам. У сина почали трохи скорочуватися м'язи щік. Єдине, що міг сказати - "му". Логопед діагностувала найважчу форму дизартрії і сказала, що в нашому випадку її техніки не допоможуть. Тоді звернулися до психіатричної лікарні. Нам порадили приймати Carbamezapine. Майже одразу син став агресивніший, менш контактний, але за три місяці вимовляв усі голосні й більшість приголосних. За рік говорив словами. Зараз Джошуа приймає Tetrabenazine, щоб подолати соціофобію та агресію після прийому попередніх ліків. Дитина дуже млява, апатична. Але може розповісти історію, у садочку не має проблем зі спілкуванням. Період, відколи він п'є нейролептики - це пекло для нас із чоловіком, але без них син ніколи не зміг би говорити.
Сандра САНТЬЯГО, 31 рік, Амарілло, штат Техас:
- Я - мати двох дітей. Позаторік чоловік сказав, що знайшов іншу й запропонував розлучитися. Суд віддав мені опікунство над дітьми. Спочатку почувалася страшенно самотньою, особливо, коли він забирав малих на вихідні. Думала вкоротити собі віку. Три місяці майже нічого не їла, дуже схудла. Погано працювала. Почала вживати антидепресанти.
Допомогла подруга-медик. Вона переїхала до мене на два місяці. Першого ж дня познаходила всі антидепресанти і спустила в унітаз. Водила в парки розваг, на екскурсії. З її допомогою за кілька місяців я вилізла з депресії без жодної хімії.
Віл ДОУСОН, 44 роки, фармацевт, Чикаго, штат Іллінойс:
- Ще п'ять років тому ящиками замовляв Prozac та інші антидепресанти. Зараз так само популярні антипсихотики. Батько каже, що до антидепресантів люди купували вітаміни й мікроелементи.
Якщо людина підозріла, нейролептики їй не продаю. Часто приходять підлітки з рецептами на Clozapine, Cannabidiol чи Saphris. Перевіряю їх по три рази, адже це ліки від шизофренії. У 95 відсотках рецепти справжні. Те саме стосується й жінок, які ще два роки тому брали тільки заспокійливе й легке снодійне. Зараз мають рецепти на ліки, що придушують суїцидальний і маніакальний синдроми. Давнім клієнткам я раджу не підсідати на такі медикаменти. Але вони просто йдуть в іншу аптеку, де не питають зайвого.
Розалін СКІНЕР, 32 роки, Александрія, штат Вірджинія:
- Я інтроверт - із дитинства люблю бути сама. Переймаюся, що про мене говорять, маю низьку самооцінку. Я була наймолодшою з п'яти дітей. Батько любив мене найбільше. Я могла говорити тільки з ним, але він працював в іншому штаті й приїжджав раз на три місяці. Коли тата не було, я замикалася в собі й ні з ким не спілкувалася.
Мама повела мене до психолога. Той поговорив зі мною, і діагностував однополярні розлади психіки. Прописав Fluvoxamine по 300 міліграм на добу. Не допомогло. Далі лікар приписав антипсихотики. І я на них підсіла. Батьки змушені були віддати мене в реабілітаційну клініку для наркозалежних. Курс лікування тривав чотири місяці. Зараз згадую цей час, як страшний сон.
Аурін МЕЙСОН, 36 років, власниця мережі кав'ярень, Нью-Йорк:
- Три роки тому, через постійні перенапруження на роботі, з'явилося безсоння. Я не могла зосередитися, зривалася на підлеглих. Лікар прописав легкі антидепресанти. Відчувала приплив сил, ейфорію, але ввечері не могла розслабитися. Йшла вночі допомагати в місцеву лікарню. За півроку схудла на 12 кілограмів. Ліки перестали діяти. Я збільшила дозу, перестала консультуватися з лікарем. Натомість ходила до терапевтів і симулювала напади мігрені. Мені прописали сильне знеболювальне. За три місяці воно теж перестало допомагати. Тоді сестра примусила звернутися в клініку. Там діагностували шизоїдний синдром і наркозалежність. Я почала приймати Solian. За три місяці вже була залежною від нього.
На ніч п'ю заспокійливі трави. Усіх попереджаю, що не варто починати приймати навіть легкі антидепресанти. Якщо відчуєш ефект, не зможеш зупинитися
Коли вийшла з лікарні, виглядала 55-річною. Подруга порадила лікаря-китайця. Той почав з акупунктури, потім чистив кров п'явками. Перші дві партії здохли через медикаменти в крові.
На ніч п'ю заспокійливі трави. Усіх попереджаю, що не варто починати приймати навіть легкі антидепресанти. Якщо відчуєш ефект, не зможеш зупинитися. Почала частіше провідувати сестру, граюся з її донькою. За рік планую знайти сурогатну матір і народити дитину.
Олівер ДРЕЙ, 47 років, тренер, Оклахома:
- Коли побачив у дружини рецепт на Prozac, влаштував серйозний скандал. Вона скаржилася, мовляв, сидить удома, ву неї вікова криза, діти роз'їхалися, готова накласти на себе руки. Я взяв відпустку на роботі. Ми придбали цуценя сенбернара. Я примусив Меридіт займатися ним. Тоді вирубав старий сад, а на його місці заклав квітник. Записав її на секцію латинських танців. Щоранку разом бігали. За чотири місяці депресія зникла.
Хлопцям на роботі кажу, щоб не дозволяли дружинам отак дуріти. В одного народилися мертві близнята. Дружина півтора року не виходила з дому, приймала якийсь Cloxan. Коли зайшов до них, жахнувся - вона не милася й не розчісувалася. Він дуже жалів її. Тоді зрозумів, що треба щось робити. Викинув ліки, почав ходити з нею до лікарів. Зараз мають свою доньку і всиновленого хлопчика.
Ліки були потрібні тільки моїй мамі. Вона мала роздвоєння особистості. Могла розмазати фекалії по стіні, а тоді казати, що це чорна фея зробила. Ми були змушені приводити її до тями антипсихотиками. Зі старими людьми інакше не впоратися.
Місцевий психіатр любить приписувати сильні ліки. Йому так менше роботи - не треба щотижня вислуховувати маячню. Але жодній пацієнтці не порадив навести лад у будинку, сходити до церкви, народити дитину. Товстій сусідській дівчинці виписав антидепресанти замість порадити записатися на фітнес.
Як американці рятувалися від депресії
На початку ХIХ ст. від депресії прописували опіум. Через 100 років цю хворобу лікували кокаїновими еліксирами. У 1920-х почали застосовували амфетаміни. Пізніше винайшли сильнодіючі транквілізатори, що викликають залежність. Перші антидепресанти з'явилися в США 50 років тому.
1988-го в Америці почали випуск препарату Prozac. До 1994 року він став світовим лідером серед антидепресантів. За п'ять років його почали вживати 5 млн американців.
У 2000-х депресію, стрес і перевтому почали лікувати антипсихотичними препаратами. Інша назва - нейролептики, з грецької "контролювати нерви". Уперше їх застосували у 1950 роках підв час лікування шизофренії та маніакально-депресивного психозу. Антипсихотики заспокоюють, послаблююють емоційні переживання, знижують агресивність.
Цьогоріч група дослідників із Великої Британії та Норвегії під керівництвом Клайва Белларда перевірила ефективність нейролептиків для лікування людей із хворобою Альцгеймера. Для експерименту взяли 352 літніх норвежців, у яких була невмотивована агресія, тривога чи страх. Виявили, що люди, які приймали просте знеболювальне, стали спокійніші за тих, яких лікували нейролептиками.
28 000 000 000
доларів заробили фармацевтичні компанії на продажу антипсихотиків та антидепресантів торік
"Ніхто не каже, що психотропні препарати - панацея від усіх хвороб і їх треба роздавати на кожному перехресті. Та коли людина бачить, що її життя летить під три чорти, яке їй діло до досліджень на макаках чи об'ємів якоїсь там рідини в мозку? Пацієнт просить виписати пігулки, а про наслідки думатиме пізніше"
Ненсі АНДРЕАС, психіатр, викладач університету штату Айова
















Коментарі