В індійській столиці Нью-Делі 7 березня 1967-го з-під нагляду працівників КДБ втекла 41-річна донька Сталіна Світлана Аллілуєва. По смерті батька вона жила в Москві у двокімнатній квартирі, працювала у видавництві "Детская литература" перекладачем з англійської. До Індії прибула з особистого дозволу тодішнього генсека ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, щоб розвіяти над Ґанґом попіл свого померлого чоловіка-індуса Браджеша Сінґха. Зупинилася в будинку його племінника. Зуміла непомітно вибратися звідти, взяла таксі й поїхала до американського посольства просити політичного притулку. Таке рішення нібито прийняла спонтанно.
- Я сподівалася тоді через місяць повернутися додому. Однак віддала данину сліпій ідеалізації так званого "вільного світу", того світу, з яким моє покоління було незнайоме, - згадувала вона в інтерв'ю через 13 років.
За спогадами Аллілуєвої, "весь час усміхнені американці" з посольства США опікали її "немов марсіанина". Уже через 3 год. її взяли під руки й повели таємним тунелем до підземної автостоянки. Далі відвезли в аеропорт й посадили на літак до Рима.
Спецслужби США спочатку переховували доньку Сталіна в одному з монастирів нейтральної Швейцарії. Там вона редагувала рукопис спогадів про батька "Двадцять листів другові". У квітні 1967-го Аллілуєва прибула до Нью-Йорка. Її книжка у Штатах через півроку стала бестселером і принесла авторці $400 тис. прибутку - $2,5 млн на сьогоднішні гроші. Тоді ж на одному з творчих вечорів Аллілуєва спалила свій радянський паспорт. Серед гостей був архітектор Вес Пітерс. 1970-го він став її наступним чоловіком. Через 12 місяців 45-річна Світлана, уже змінивши ім'я на Лана Пітерс, народила доньку Ольгу. Прибутки від гонорарів віддала чоловікові на відкриття конструкторської компанії. Але справа прогоріла, а невдовзі розпався й шлюб.
- Через моє соціалістичне виховання я не надавала особливого значення грошам, - нарікала Світлана згодом.
Далі вона жила напівзлиденно. Займалася перекладами з російської, написала ще одну книжку спогадів. Не маючи грошей на освіту доньки, 1984-го повернулася до СРСР. Їй поновили радянське громадянство, дали квартиру у грузинській столиці Тбілісі. Діти від попередніх шлюбів - 39-річний Йосип та 34-річна Катерина з нею не спілкувалися. Мати розірвала з ними стосунки, коли вони були студентами.
1986-го Лана Пітерс знову вирішила виїхати до США. Працювала офіціанткою, секретаркою. Зараз живе у штаті Вісконсин в будинку 39-річної доньки Ольги - власниці галантерейної крамниці.
- За 40 років життя тут Америка нічого мені не дала, - казала вона в інтерв'ю 2008-го.
"Дослідження про природу та причини багатства народів"
так називалася книжка шотландського економіста й філософа Адама Сміта (1723-1790), що вийшла в Лондоні 9 березня 1776 року. Ця праця зробила автора одним із засновників сучасної економічної теорії. Саме начитавшись Адама Сміта, пушкінський Євгеній Онєгін
Cильний був економіст,
Тобто доводити мав хист,
На чім держава багатіє,
І чим живе, і як вона
Бува без золота міцна,
Коли продуктом володіє.
"Я задоволений собою і гадаю, що нічого кращого не напишу"
сказав композитор Джузеппе Верді після прем'єри його опери "Ріґолетто", що відбулася 11 березня 1851 року на сцені венеціанського Teatro La Fenice. Опера створена за мотивами п'єси Віктора Гюґо "Король забавляється", забороненої у Франції цензурою, - бо нібито підриває авторитет королівського двору. В опері Верді французького монарха Франциска I, звичаї при дворі якого змалював Гюґо, замінено на герцога Мантуанського, а королівського блазня Трибуле перейменовано в Ріґолетто. Він і дав назву опері
1099 шахтарів
загинули 10 березня 1906 року о 6.30 під час вибуху вугільного пилу в шахті "Кур'єр" поблизу французького міста Лілль. Вогняний смерч пройшов підземними галереями 100 км і викинув назовні вагонетки з людьми та 98 кінських туш. Близько 700 гірників у бічних штольнях вижили. Деяких відшукали лише через три тижні. "Чого ми там із голоду тільки не їли: підошви, ремені, глину і гнилу конину", - розповідав згодом один із врятованих. Сім'ям жертв виплатили суми, що становили десятирічну зарплатню шахтаря.
8 близнюків
за одні пологи народила 10 березня 1967-го 21-річна Марія Тереза Лопез із мексиканської столиці Мехіко. Жінка вже мала 2-річного сина. Новонароджені четверо дівчаток та стільки ж хлопчиків важили по 550 г і прожили півдоби. Відтоді у світі зафіксовано сім подібних випадків. Один із них став наслідком вживання матір'ю кокаїну.
9 березня 1611-го 24-річний німецький лікар і астроном-любитель Йоганнес Фабриціус, спостерігаючи разом із батьком у телескоп схід Сонця, уперше виявив на ньому плями. У липні того ж року він на власні гроші видав брошуру з результатами спостережень. Продавав її восени на Франкфуртському книжковому ярмарку. "Сонце карає тих, хто за ним підглядає", - скаржився на погіршення зору після своїх астрономічних досліджень.
Польський король Владислав III 9 березня 1440 року розрахувався за борги батька переді Львовом. Як компенсацію за позичених понад 184 кг срібла видав привілей, що дозволяв міській владі брати мито з купців, які їхали дорогою на Краків. Отримані прибутки пішли на оновлення оборонних мурів Львова, що простояли до кінця XVIII ст.
22-річного римського імператора Геліоґабала вбили в туалеті 11 березня 222 року його ж охоронці-преторіанці. За своє чотирирічне правління прославився розпустою і жорстокістю. Наказував шукати по країні рабів із великими статевими органами. Робив їх своїми коханцями і призначав на високі пости. А через півроку за недоречні рішення власноруч кастрував і приносив у жертву богам. Труп імператора весь день тягали вулицями Рима, а потім, прив'язавши до ніг камінь, утопили в Тибрі.
2 
1
Коментарі