"До Євро ціни в харківських отелях підняли до 2870 гривень. Вільних місць немає"

 

27 травня о 6.15 від 12­-ї ­колії столичного залізничного вокзалу плавно рушає сріб­лястий електропотяг ­Hyundai. Їде до Харкова.

У трьох вагонах першого класу зайняті від п'яти до 10 місць. З боків від проходу по два сидіння. Нахил спинки регулюється натисканням кнопки на підставці для ліктів. На кожній є вихід для навушників.

– Кому это наушники ­нужны? Фильмов все равно не показывают, – говорить ­ламаною російською 43-­річний ­Патрік ­Рудіша з Кенії. – Хотел в ­интернете ­посидеть, но ничего не ­получается – Wi­Fi здесь не ловит. ­Раньше ездил в СВ­-вагоне. Билет ­стоит около 600 гривен. Но там мог ­спокойно поспать. В этот раз придется спать сидя.

У семи вагонах другого класу майже всі місця зайняті. На екранах показують швидкість, час і температуру повітря. Моніторів – по чотири в кожному вагоні. Постійно крутять ту саму рекламу: чоловік із букетом зустрічає на платформі дружину й доньку. Обіймає їх і цілує. Машиніст виглядає з кабіни, усміхається. Потім з'являється напис: "Терміново скорочуємо відстані".

– Задовбала вже ця реклама, – каже 44­-річна Валентина Фенченко. У неї коротке кучеряве волосся. У білому костюмі, на шиї – разок червоного намиста. Разом із чоловіком снідає вареними яйцями й свіжими огірками. – Давай пересядемо, а то більше немає сил терпіти.

– Куди ж ми пересядемо? З того боку телевізори теж рекламу показують. Поїж і мені на коліна ляжеш. За спинкою телевізора не буде видно.

У буфеті до барної стійки ­стоїть черга. Замовляють переважно каву – по 10 грн і чай по 6. ­Столів немає. Пасажири п'ють, спираючись на поручні біля вікна.

– А чого ви не приносите пасажирам замовлення на місця? – питає киянка 56­-річна Вікторія Бородюк. – Я ж поки цю каву донесу, то всіх пообливаю.

– В первом рейсе приносили заказы, но пассажиры начали жаловаться, что долго несем. Теперь пусть сами приходят, – відповідає офіціантка Анна Кисіль.

За годину після відправлення закінчується цукор. Офіціанти пропонують взяти до кави шоколадку.

– Или подождите немного, нам сахар в Полтаве подвезут, – каже офіціантка. Тримається за барну стійку, бо поїзд починає сильно розхитуватися. З металевої тумби на підлогу падають стоси підносів. Розбивається тарілка.

Поїзд зупиняється двічі – в Миргороді й Полтаві. Зупинка триває 2 хв.

До Харкова прибуває о 10.41 – на 2 хв раніше, ніж у розкладі. В приміщенні залізничного вокзалу на третьому поверсі є ­готель "Експрес". З кабінки адміністратора визирає червонощока жінка з пишною зачіскою. На грудях бейдж – Валентина. На вигляд їй років 50.

– Девушка, вам наши номера точно не понравятся, – каже. – У нас ремонта не было 25 лет. Другие отели перед Евро хотя бы косметический сделали.

Одномісний номер в "Експресі" коштує 154 грн, двомісний – 255, тримісний – 326 грн. Прошу показати перший. На п'ятий поверх піднімаємося ліфтом. Двері відчиняються зі скреготом. Ліфт старий, кілька кнопок запали, цифри на них затерті.

Кімната невелика, приблизно 10 кв. м. Під стіною стоїть ліжко з пружинним матрацом, застелене старим квітчастим покривалом. Поряд – дерев'яна тумба. Ручок на шухлядах немає.

– У нас блочная система – туалет и ванная рассчитаны на две комнаты, – розповідає Валентина. – Отель может поместить 164 туриста. Брони нет. Селим по прибытию. Иностранцы у нас редко останавливаются. В основном, селятся пассажиры, которым надо пересадку делать. Здесь могут часок­другой отдохнуть и привести себя в порядок. Вам я бы посоветовала поехать на станцию метро "Спортивная". Там стадион, где будут матчи проходить. В том районе все отели в отличном состоянии.

До станції "Спортивна" від вокзалу їхати чотири зупинки з пересадкою. Стадіон розташований одразу біля метро. За 50 м від нього височіє 12­поверховий готель "Глорія". Два місяці тому тут зробили ремонт. З першого по четвертий поверхи – косметичний, на верхніх – євро. ­Дивимося номер із косметичним ремонтом за 350 грн. У ньому дві кімнати. У першій стоїть телевізор, стіл і два крісла. У другій – туалетний столик із дзеркалом і велике ліжко. Туалет та ванна спільні. На синій пластмасовій мильниці лежить запакований брусок мила. У тримачі біля унітаза – залишки туалетного паперу.

– Когда рулон закончится, положим новый, – каже адміністратор Вікторія. – Этого на сутки должно хватить. Дополнительных средств гигиены у нас не предусмотрено. Завтрак тоже не входит в стоимость. Можете отдельно оплатить. За 40 гривен подадут блины с мясом и сметаной, йогурт и кофе. За 60 – блины с балыком, сыром, сметаной и бутерброд с красной рыбой.

Номер із євроремонтом коштує 400 грн. На поверсі пахне свіжою фарбою й новими дерев'яними меблями. У кімнаті ліжко, шафа й стіл. На ньому – плазмовий телевізор, піднос із двома чашками й телефон.

– На время чемпионата цены поднимать не будем. У нас и так забронировано всего 50 процентов мест.

На просп. Леніна, 21 прибиральники миють вікна готелю "Національ". У холі стоять запаковані в целофан нові крісла, дивани й стільці. Чути фарбою.

– Зараз одномісний номер коштує 580 гривень, – за столом адміністратора сидить худорлява жінка. – На час Євро ціну підняли до 2870 гривень. Вільних місць немає.

 

×