Елітні поселення багатіїв на Дніпрі під столицею України затопить у першій половині квітня. На Київській гідроелектростанції пояснюють: кількість снігу і товщина промерзання ґрунту цьогоріч такі, як 1970-го. Тоді рівень води піднявся на 6 м, і греблю ГЕС затопило по краї бетонної огорожі. Але 40 років тому не було намитих островів і півостровів з елітними особняками, через які звузилося русло Дніпра.
Тепер вода просто не встигає проходити, її рівень піднімається. У зоні ризику - Поділ, Бортничі, Теличка, Видубичі, Корчувате, Осокорки. Найбільша ж загроза - для елітних дач у Кончі-Заспі. Там мешкають екс-президенти, колишні й нинішній голова Верховної Ради, ще деякі високопосадовці. Може змити й інші елітні поселення, зведені на намитій землі. Зокрема, "Срібну затоку", де будинки екс-прем"єрки Юлії Тимошенко та сім"ї столичного мера Леоніда Черновецького.
ЕКСПЕРТИ
Вікторія БОЙКО, 52 роки, керівник відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометцентру:
"Рівень води підніметься на 2-3 метри. Точніший прогноз матимемо наприкінці березня. Повінь у Києві буде, питання лише - наскільки масштабна. Очікуємо її на початку або в середині квітня. Ситуацію в Кончі-Заспі ми не контролюємо. Востаннє наша служба там була 2004 року, і нас не підпустили до річки. Як ми маємо робити дослідження, якщо там самі огорожі та шлагбауми?"
Ярослав МОВЧАН, 50 років, із Національного екологічного центру України:
"Якщо тепло прийде раптово, то буде загроза. У першу чергу дістанеться тим, хто примудрився звести будинки в Кончі-Заспі, просто в заплаві річки. Затопити може також Труханів острів, Гідропарк і взагалі весь Лівий берег Дніпра - він у низині"
Володимир БОРЕЙКО, 51 рік, директор Київського еколого-культурного центру:
"Київська ГЕС буде спускати дуже багато води, і може затопити досить велику ділянку столиці та деякі околиці. Я думаю, рівень води сягатиме 8 метрів. Найбільше не пощастить тим, хто побудувався на намивних пісках у Кончі-Заспі. Вони ж засипали там річки й озера, штучно створювали ґрунт. Повністю не змиє, звичайно, бо там зводили якісні та дорогі будинки. Але перший-другий поверхи точно затопить"
Анатолій ЯЦИК, 61 рік, гідротехнік, еколог:
"66 відсотків Дніпра формуються в Росії та Білорусі. Тому багато залежатиме від того, як танутиме сніг у Росії. Спрогнозувати ситуацію можна лише на п"ять днів.
Останній великий паводок на Дніпрі стався 1970 року. Тоді рівень води піднявся на 11 метрів. Пливли дерев"яні дачні будиночки. Але тоді ще не було Київської та Канівської ГЕС. І лівий берег не був забудований так, як сьогодні: не було Троєщини, Харківського, вода могла розливатися далеко за Бортничі. Сьогодні в річки такого роздолля немає.
Повінь іде, але є таке поняття, як швидкість добігання. Я шість років був керівником секретних програм по Чорнобилю. Ми робили розрахунки добігання радіоактивно забруднених вод до Чорного моря - 286 днів.
А все, що зроблено в Кончі-Заспі, суперечить законам. Буде потоп, і не виключено, що цього року. Передусім він загрожує мешканцям котеджів, які стоять на берегах річки. Вони попливуть"
ЖИТЕЛІ КОНЧІ
Богдана ПАВЛИЧКО, дружина письменника Дмитра Павличка:
"Ми живемо зараз у центрі Києва. Тому нас точно не затопить. Про дачу в Кончі-Озерній не переживаю, нас вода не дістане. Письменник Володимир П"янов під час повені підпливав на човні до свого будинку, а нас не чіпало. Тим більше, затоку, що була поряд із нами, давно засипали, готують якесь будівництво. Минулого тижня дочка з родиною їздила на дачу, снігу, кажуть, більше, ніж завжди. Хай змиває тих, хто поселився біля Дніпра. Там поставили будинки бізнесмени й політики. До речі, дуже близько до річки наш мер оселився"
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, 69 років, колишній віце-прем"єр-міністр:
"Речі ще не пакував. Колишній хазяїн, у якого я купив ділянку, розказував, що під час повені 1970-го в дворі стояла вода, але за дев"ять років, що там живу, проблем не було.
Сьогоднішній стан Кончі-Заспи жахливий. Менше всього мене хвилює, чи знесе будинки тих, хто незаконно забудував їх, бо там усе загарбано. Якось я викликав Головну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього середовища. Вони не могли навіть дізнатися, хто власники тієї чи іншої забудови. Ті нікого не бояться. Засипали пісками заплави й луки, а там колись монахи Києво-Печерської лаври збирали лікарські трави. Такої концентрації лікарських трав ніде не було. А дубів і сосен скільки зрізали, бобрових хаток засипали! Такого плюндрування, як у Кончі-Заспі, природа мало де зазнала. Жоден інститут зараз неспроможний дати чіткого прогнозу. Може бути катастрофа"
Іван ПЛЮЩ, 68 років, нардеп від Блоку "Наша Україна - Народна самооборона":
"Я в Кончі-Заспі не маю жодного квадратного метра ні землі, ні жилої площі. Але в мене є будиночок у Пущі-Водиці. І тому не переймаюся, бо там не затопить. Пуща - це святе місце, яке не топиться"
Володимир ЛИТВИН, 53 роки, голова Верховної Ради:
"Якщо говорити цинічно, то хай цим переймається і думає, що робити, Управління справами Верховної Ради. Бо це ж державний будинок. Але сподіваюся, до підтоплення не дійде"
Валентина СЕМЕНЮК-САМСОНЕНКО, 52 роки, екс-голова Фонду держмайна:
"У мене в Кончі-Заспі державна дача - службовий будиночок 1952 року. Зовсім невеликий. І навіть якщо Кончу почне підтоплювати, мені особливо немає чого перейматися. Вивозити звідти нема що. Окрім халатика, тапок, піжами, джинсів і курточки. Я там рідко буваю. Іноді поїду в суботу-неділю. А так живу в Києві, у квартирі. Мій будинок - далеко від води. Але якщо виникне загроза, то, звичайно, щось будемо робити"
Будинки у Кончі-Заспі мають, станом на 1 липня 2009 року:
Євген Марчук, екс-прем"єр-міністр
Олександр Мороз, екс-голова Верховної Ради
Олександр Ткаченко, екс-голова Верховної Ради, народний депутат
Анатолій Кінах, екс-прем"єр-міністр, народний депутат
Юрій Єхануров, екс-прем"єр-міністр
Борис Патон, президент Національної академії наук
Андрій Стрижак, голова Конституційного суду
Микола Голомша, заступник генпрокурора
Василь Маляренко, екс-голова Верховного суду
Володимир Литвин, голова Верховної Ради
Микола Азаров, прем"єр-міністр
Володимир Горбулін, екс-секретар Ради нацбезпеки й оборони
Валентина Семенюк-Самсоненко, екс-голова Фонду держмайна
Юрій Мельник, екс-віце-прем"єр, колишній міністр аграрної політики
Ігор Тарасюк, екс-голова Державного управління справами
Адам Мартинюк, колишній перший заступник голови Верховної Ради, народний депутат
Роман Безсмертний, екс-віце-прем"єр
Валентина Шевченко, екс-голова Верховної Ради УРСР
Оксана Білозір, екс-міністр культури і туризму, народний депутат
Анатолій Зленко, екс-міністр закордонних справ
Юхим Звягільський, колишній перший віце-прем"єр, народний депутат
Леонід Кравчук, перший президент України
Михайло Потебенько, екс-генпрокурор
Олександр Омельченко, колишній мер Києва, народний депутат
Іван Васюник, екс-віце-прем"єр-міністр
Олександр Лавринович, міністр юстиції
Лідія Ізовітова, голова Вищої ради юстиції
Олександр Пасенюк, голова Вищого адміністративного суду
Георгій Філіпчук, екс-міністр екології
Богдан Данилишин, екс-міністр економіки
Володимир Новицький, екс-міністр промполітики
Дмитро Табачник, міністр освіти і науки
Василь Дурдинець, колишній виконувач обов"язків прем"єр-міністра
Валерій Пустовойтенко, екс-прем"єр-міністр
Леонід Кучма, колишній президент України
Василь Князевич, екс-міністр охорони здоров"я
Раїса Богатирьова, секретар Ради нацбезпеки й оборони
Святослав Піскун, екс-генпрокурор, народний депутат
Володимир Семиноженко, віце-прем"єр-міністр із гуманітарних питань
Вітольд Фокін, колишній прем"єр-міністр
Володимир Рибак, екс-віце-прем"єр, народний депутат
Віталій Масол, екс-прем"єр
Микола Жулинський, екс-віце-прем"єр
Дмитро Притика, колишній голова Вищого господарського суду
"Я не зловтішаюся. Але це має колись статися. Вода змиє всі незаконні забудови в Кончі-Заспі. Якщо не можуть покарати люди, то каратиме Бог.
Я повені не боюся. Наш письменницький кооператив знаходиться на високому березі. Повінь у 1970-х нас оминула. Якщо буде ще страшніша - може, зачепить будинки Івана Драча і Дмитра Павличка. Вони - в низині".
Павло МОВЧАН, 70 років, письменник, народний депутат від БЮТу
Останні найбільші повені в Києві
Після сніжної зими 1930-1931 року настала тепла та сонячна весна. Наприкінці квітня Поділ, Труханів острів, Куренівка й Оболонь перетворилися на море. Міськими кварталами плавали човни. Загальна площа затоплення сягнула 120 га. За останні 300 років це була найбільша повінь у Києві.
До зони лиха потрапили шкіряний і дубильний заводи на Куренівці, залізнична станція Київ-Петрівка, річковий порт, кілька подільських млинів, хлібозавод і промислові підприємства. Від Андріївського узвозу до вул. Кирилівської було підтоплено 317 житлових будинків. 6280 кв. м площі в них відновити було неможливо. Багато де вода залила перші поверхи будинків більш як на метр.
Деякими вулицями Подолу плавали понад два тижні.
Загалом повінь 1931-го коштувала столиці величезну на ті часи суму - 8 млн крб. Для прикладу, щорічні весняні паводки обходилися у 180-200 тис. крб.
Максимальний рівень води тоді - 640 см - узяли за норматив при розрахунках і будівництві всіх житлових і промислових споруд у заплавах Дніпра, зокрема при подальшому проектуванні каскаду гідростанцій. 1935-го почали будувати гранітно-бетонну київську набережну. Рівень прилеглих вулиць підняли на 30 см - вище за позначку затоплення, - укріпили залізничну дамбу на Петрівці, проклали нову систему дренажу.
Під час повені 1970-го Дніпро в межах столиці піднявся на 7 м. Вода стояла в місті два дні. Найбільше постраждали Гідропарк, Труханів острів, Русанівка.
Журнал "КРАЇНА" N 12 від 19 березня 2010 року
2 
1
Коментарі
1