"Переді мною стояла гора, яка 23 століття німо берегла свої таємниці", - записав у щоденнику археолог Борис Мозолевський про початок розкопок кургану 8 м заввишки Товста Могила поблизу міста Орджонікідзе на Дніпропетровщині. Із технікою допоміг директор місцевого гірничо-збагачувального комбінату Григорій Середа - фанат археології. Мозолевський якось розповів йому:
- Ляжу на курган, переночую, почую, як коні копитами б'ють, - і будуть там могильники із золотом і дорогоцінною збруєю.
Середа загорівся ідеєю розкопок Товстої Могили. У березні 1971 року після сильних дощів затопило кар'єр із видобутку марганцю. Роботи там призупинили. І директор комбінату зателефонував археологові до Києва:
- Дам тобі кілька грейдерів.
Вони знесли курган, почалися розкопки. Людей бракувало - експедиція була позаплановою. "Ми поверталися близько півночі до готелю, задубілі від холоду й глухі від реву машин і, навіть не вмиваючись, мертві падали в ліжка", - згадував Борис Мозолевський. Знявши насип, виявили два поховання - центральне й бокове: по дві квадратних і прямокутних камери. Та був і виритий мародерами хід, що сягав глибини 8,5 м . Бо більшість поховань у курганах були давно пограбовані - або ще самими скіфами, або кочівниками за давньоруських часів, або згодом татарами чи козаками.
- Борисе, ти мені казав, що тут усе буде не розграбоване, що тут коні. А звідси все винесли, - дорікав Середа.
- Ой, там буде, буде щось велике й блищатиме! - повторював, як заклинання, Мозолевський.
А в щоденнику писав: "Земля й небо перед моїми очима помінялися місцями. Не пам'ятаючи себе від образи, я виліз із ями, добрів до якихось кущів і, як хлопчисько, розплакався".
Але далі копав із командою . І таки натрапив на непограбоване поховання - скіфської царівни. Наступного дня розіграв перед Середою спектакль.
- Ось вам ніж, - сказав директорові, завівши в розкоп. - Увіткніть у будь-яке місце, і я там знайду якусь золоту дрібничку.
У Мозолевського нема окремої квартири, тому робота може затягнутися
Середа колупнув ножем шмат землі - звідти дістали золоту пластину завбільшки як сірникова коробка. Потім іще декілька разів - те саме: одяг скіф'янки був обшитий сотнями таких пластин. На шиї царівна мала золоту прикрасу вагою 478,5 г. На ній - фігурки двох оленів, за кожним з яких гоняться семеро левів. Також знайшли кістяки двох коней із оздобленими вуздечками й чотирьох людей - слуг, яких убили під час поховання. Біля Товстої Могили одразу з'явився пост міліції з автоматами, провели телефонну лінію.
Почали розкопувати центральну гробницю - царя. За декілька сантиметрів від місця, де колись хазяйнували мародери, Мозолевський намацав у глині підлогу. Раптом до крові подряпав руку об якийсь предмет. Той стали очищати від глини. "Я побачив, як зблиснуло золото, і якимсь невідомим відчуттям збагнув, що це саме те: річ була велика і явно лежала на своєму первісному місці, не зрушена грабіжниками. На хвилю я заціпенів", - описував археолог момент, коли знайшов нагрудну прикрасу скіфського царя - пектораль. Було 21 червня 1971-го, час - 14.30.
Звістка про знахідку вмить облетіла Орджонікідзе. На розкопі влаштували "день відкритих дверей". Міліція ледве втримувала натовп.
- Мені самому все одно, хочу дитю показати! - кричав чоловік напідпитку, із немовлям на руках.
Бориса Мозолевського викликали до тодішнього першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького. На зустрічі також були голова Інституту археології Федір Шевченко та президент АН УРСР Борис Патон. Щербицький поцікавився, коли буде готовий звіт про експедицію.
- У Мозолевського нема окремої квартири, тому робота може затягнутися, - схитрував Шевченко: археолог жив у гуртожитку.
- Ви можете допомогти товаришеві чи мені за це взятися? - звернувся Щербицький до Патона.
Той пообіцяв посприяти.
- А зарплата у вас яка? - запитав у Мозолевського.
Той отримував 98 крб.
- Академія може що-небудь зробити для товариша? - знову запитав президента Академії наук.
- Може, - відповів Патон.
Мозолевському дали трикімнатну квартиру й 200 крб зарплати. Окрім того, 500 крб премії та золотий наручний годинник із написом "Від Ради Міністрів УРСР".
1148 грамів важить виявлена в Товстій Могилі пектораль - нагрудна прикраса скіфського царя IV ст. до н.е. 30,6 см у діаметрі, виконана із золота 958 проби. Є однією з найвизначніших археологічних знахідок ХХ ст. Нині зберігається в Музеї історичних коштовностей України, розташованому на території Києво-Печерської лаври. Її вартість обрахувати неможливо
22 червня 1675 року англійський король Карл ІІ заснував обсерваторію в Ґрінвічі - передмісті Лондона. Меридіан, що пролягав через неї, моряки імперії прийняли за точку відліку географічної довготи. Доти нульовим меридіаном вважали довготу порту відправлення або столиці держави. 1884-го на конференції у столиці США Вашингтоні довготу Ґрінвіча ухвалили за нульовий меридіан по всій земній кулі.
Американець Крістофер Шоулз зі штату Вісконсин 23 червня 1868 року запатентував друкарську машинку. Із помічником Карлосом Ґлідденом її механізм удосконалював шість років. Лише розкладку клавіатури змінювали понад 50 разів. У липні 1874-го друкарська машинка з'явилася в продажу. Завбільшки зі стіл, друкувала лише великими літерами. Папір закладали всередину, тож друкарка не бачила своєї роботи.
На святі друкарів у французькому місті Лілль 23 червня 1888-го робітничий хор уперше заспівав "Інтернаціонал". "Хто був ніким, той стане всім" - ці слова поет-комунар Ежен Потьє написав після розгрому Паризької комуни 1871 року. Його вірші на музику поклав токар П'єр Деґейтер. До 1944-го "Інтернаціонал" у перекладі Аркадія Коца був гімном СРСР.
Після підкорення Північного Китаю, Середньої Азії, Закавказзя й Русі монголи, подолавши Карпати, ринули в Центральну Європу. 24 червня 1241 року зазнали там першої поразки. Того дня військо монгольського воєначальника Байдара, що тримало в облозі чеську місто-фортецю Оломоуц, розгромив гарнізон під командуванням воєводи Ярослава. Той несподівано вивів своїх солдатів за фортечні мури. Наштовхнувшись на спротив у Польщі й Чехії, монголи завернули на південь. До початку 1242 року вийшли до Адріатики. Західну Європу охопила паніка. Та монголи несподівано повернулися в степи: у столиці Каракорумі помер великий хан Уґедей.
5 
1
Коментарі
1