Вівторок, 03 березня 2015 15:56

Бабуся сортувала волосся загиблих. Напихала ним матраци, жорстке відбирала на шинелі

Автор: фото: twitter.com
  Частиною виставки в Аушвіцу є речі, що у в’язнів забрали перед газовою камерою. Люди роздягалися спокійно, бо думали, що йдуть у лазню. Виставлено кілька тисяч пар взуття. Окремо – окуляри, дитячі речі та іграшки
Частиною виставки в Аушвіцу є речі, що у в’язнів забрали перед газовою камерою. Люди роздягалися спокійно, бо думали, що йдуть у лазню. Виставлено кілька тисяч пар взуття. Окремо – окуляри, дитячі речі та іграшки

В Аушвіці знищили понад мільйон людей

27 січня на вшанування жертв концтабору Аушвіц-Біркенау біля польського міста Освенцим з'їхалися близько 300 вцілілих в'язнів із 49 країн. Минуло 70 років, відколи їх звільнили.

На церемонії були президенти Польщі, України, Литви, Франції, Німеччини, Австрії, королі Бельгії та Нідерландів, принц Данії. Російський президент Володимир Путін не приїхав, бо не отримав особистого запрошення.

– Ми – вцілілі, не хочемо, щоб наше минуле стало майбутнім наших дітей, – сказав 86-річний Роман Кент, колишній в'язень концтабору.

З 1942-го Аушвіц був найбільшим місцем знищення євреїв у Європі. Там загинули щонайменше 1,1 мільйона людей

Сара ЛЕЙБОВІЦ, 45 років, економіст, Тель-Авів, Ізраїль:

– Моя бабуся була в Аушвіці. Потрапила туди 17-річною 1943-го. На час звільнення табору повністю посивіла.

З дідусем познайомилися в Освенцимі. Коли потрапила в табір, її відібрали у клініку Менгеле. Той тримав бабусю у крижаній ванні, робив уколи інфікованими голками. У неї на стегні і ззаду, де нирка, через це були ями на тілі. Потім бабусю відправили на роботи. З шести братів і сестер вижила тільки вона. Сестру відправили в газову камеру за 10 днів до звільнення.

Бабуся все життя дуже коротко стриглася. Так само підстригала маму. Ніколи не плела їй кіски. 1995-го, коли їздила на 50-річчя звільнення, розповіла, що останній рік сортувала волосся загиблих. Напихала ним матраци, жорстке відбирала на шинелі.

Тім БОКВУРСТ, 23 роки, студент, Берлін, Німеччина:

– У багатьох містах і селах збереглися пам'ятки, що нагадують про Другу світову та Холокост. Це місця, де жили євреї й інші жертви нацистів – цигани, гомосексуалісти, свідки Ієгови, учасники Руху спротиву. Їх позначають табличками розміром із цеглину. Називають "каменями спотикання". Таких встановили близько 17 тисяч у 350 містах Німеччини й Австрії. Виготовляє художник Гюнтер Дьомніг на благодійні пожертви.

Мої родичі жили в окупованій радянській зоні, яка потім стала НДР. В останні дні війни прадіда вбили радянські солдати. Він був членом нацистської партії. Цю тему довгий час оминали в родині.

Прадід вступив у партію 1933-го. Був фермером, його не відправили на війну. Мав двох військовополонених, які працювали на нього – росіянина й поляка. В останні дні війни збив двох британських парашутистів, які хотіли приземлитися неподалік. Коли в село зайшли радянські військові, сусіди їм розповіли про цей випадок. Прадіда арештували й катували в підземеллі його ж ферми. Потім кудись відвезли. Родина не знала, що з ним сталося. Наприкінці 1980-х з'явилась інформація, що багатьох стратили в лісі біля села. Моя родина гадає, що прадід був серед них.

У школі й університеті тема війни була наскрізною. Вчили не вживати в словах із подвійною "с" буквосполучення "ес-ес", натомість казати "подвійне "ес". Кожен клас мав щонайменше раз відвідати концентраційний табір. Ми були в тому, що біля Берліна.

Лілі ФІНКЛ, історик, Техас, США:

– Брат бабусі мав трьох доньок шкільного віку. Жили в місті Лодзь. Німці схопили двох старших, коли ті виходили зі школи. Відвезли до гетто, бо були схожі на єврейок. Брат бабусі мав текстильні фабрики. Продав усе, зокрема й величезний сімейний будинок. За ці гроші придбав свідоцтва про народження, хрещення та підтвердження від місцевої католицької церкви.

В'язні на роботу йшли під музику оркестру

Концтабір Аушвіц-Біркенау діяв із травня 1940 року. Містив комплекс таборів. Створений за наказом рейхсфюрера Генріха Гіммлера

Аушвіц І слугував адміністративним центром. У ньому тримали поляків та військовополонених. Також німецьких кримінальних злочинців і гомосексуалістів. Над входом висів напис: "Робота звільняє". На роботу в'язні щодня йшли під звуки оркестру. У підвалах були "камери голоду". Людей морили голодом до смерті. У "темних камерах" із маленьким віконечком помирали від нестачі кисню. Решту страчували на подвір'ї. Розстрілювали або вішали на металевий гак.

1941-го з'явилися газові камери та крематорій.

26 травня 1942 року до табору вперше привезли жінок. Гінеколог проводив на них досліди зі стерилізації.

Аушвіц ІІ Біркенау спорудили аби розвантажити перший. Називали "табором смерті". Там убили близько мільйона євреїв, 75 тис. поляків та 19 тис. циган. Мав чотири газові камери, замасковані під душові, й чотири крематорії.

Аушвіц ІІІ – робочий табір, де полонені працювали на хімічній фабриці Buna-Werke концерну I. G. Farben. Виробляли фарбу.

Охороняли табір полонені та 6 тис. членів SS. Полонені готували в'язнів до газових камер. Зокрема, виймали золоті зуби.

Аушвіц звільнили 27 січня 1945 року радянські війська. Першими браму головного табору відчинили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавця єврейського походження Анатолія Шапіро. Належали до Першого українського фронту.

Зараз ви читаєте новину «Бабуся сортувала волосся загиблих. Напихала ним матраци, жорстке відбирала на шинелі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 338
Голосування Яке місце посяде збірна України з футболу у відборі до Кубку світу-2022?
  • 1) перше
  • 2) друге
  • 3) третє
  • 4) четверте
  • 5) п'яте
Переглянути