Янукович бореться з Ахметовим. Путін вичікує

 

ЧОМУ В ДОНЕЦЬКУ, ЛУГАНСЬКУ, МАРІУПОЛІ ЛЮДИ НЕ ВИХОДЯТЬ НА ВУЛИЦІ ЗА ТЕ, ЩОБ ЗАЛИШИТИСЯ В УКРАЇНІ

Сергій ГАРМАШ, 40 років, головний редактор донецької інформ­агенції "ОстроВ":

– НА ДОНБАСІ ВЖЕ ЙДЕ НЕ ПОЛІТИЧНА, А КРИМІНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ. З усіма незгодними розправляються дуже серйозно. 13 березня на проукраїнському мітингу вбили людину. Тоді ми створили Комітет патріотичних сил Донбасу, щоб координувати акції. Першим рішенням стала відмова від публічних походів – це небезпечно. Хоча 17 квітня провели ще один мітинг. Однак до Донецька привезли багато зброї, був захоплений Слов'янськ. Сенсу в публічних акціях уже не було – вони себе вичерпали. Брати в них участь для тих, хто за Україну, – небезпечно не тільки для здоров'я, а й для життя. Решта людей – ­дезорієнтовані. Вони просто хочуть порядку. Їм все одно, хто його наведе – Турчинов чи Путін.

ЗА ВІДСУТНОСТІ МОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ­ТЕЛЕКАНАЛІВ, НАРОД ЗОМБУЮТЬ РОСІЙСЬКИМИ. Громадська думка схиляється на бік Москви. Хоча ще місяць тому – ми проводили соціо­логічні дослідження – вона була на боці Києва. Тепер усе залежить не від громадянської позиції людей, а від твердості влади й політичної волі місцевих еліт. Партія регіонів і донецькі еліти хотіли мати козир для торгівлі з Києвом. Можливо, навіть із Вашингтоном і Брюсселем, які могли застосувати щодо них санкції. Тому стимулювали такі події. Нині ж уже мало хто контролює ситуацію. Навіть ті, хто за допомогою проросійського сепаратистського руху збирався вирішити свої проблеми.

ОДИН СЦЕНАРІЙ, УМОВНО МИРНИЙ СЕПАРАТИСТСЬКИЙ – ІЗ БЕЗГЛУЗДИМИ ЗАХОПЛЕННЯМИ ДЕРЖУСТАНОВ І МІТИНГАМИ – ВТІЛЮВАВ РІНАТ АХМЕТОВ. Хотів утримувати ліричні настрої людей і відволікти їх від роздумів: чому хтось дуже багатий, а вони так погано живуть. З другого боку, планував знайти точки дотику для розмови з новою владою в Україні. Київ ніколи не знав, що робити з Донбасом. Тому доручав його місцевим. Це було вигідно Ахметову.

ДРУГИЙ СЦЕНАРІЙ – У СЛОВ'ЯНСЬКУ – РЕАЛІЗОВУЄ ­ВІКТОР ЯНУКОВИЧ. Він прагне глобальної дестабілізації в країні. Крім того, мстивий. Не хоче втрачати грошові потоки регіону – він фактично контролював весь нелегальний вуглепром. Зараз Янукович фінансує все, що там відбувається, знаходить найманців. Налаштований на повернення. Бореться за регіон, у тому числі й з Ахметовим. Але людям видали на руки стільки зброї, що їх неможливо стримати. Навіть якщо Янукович та Ахметов і домовляться між собою у верхах, впливати на банди не зможуть. Зараз вони грабують дрібний бізнес, а скоро дійдуть і до великого. Ахметов захищатиме свої інтереси. У Маріуполі працівники його підприємств уже вийшли патрулювати вулиці. Якби він це зробив місяць тому в Донецьку, проблеми б не було.

ЩЕ Є РОЗРАХУНОК МОСКВИ. ПУТІН ЗАРАЗ – БІЛЬШЕ ­ПАСИВНА СИЛА, БО ТРИВАЄ БОРОТЬБА МІЖ ЯНУКОВИЧЕМ ТА АХМЕТОВИМ. Поки що російський президент веде інформаційні атаки. Йому потрібна нестабільна Україна. Головна мотивація – психологічна. Він бачить себе імператором, завойовником, збирачем земель. Також мобілізовує свій електорат. Якщо в Україні життя налагодиться, буде все спокійно, то почнуться виступи невдоволених у Росії.

НА ДОНЕЧЧИНІ НЕМАЄ РАЙОНІВ, ЩО ОДНОЗНАЧНО Б ВИСТУПАЛИ ЗА УКРАЇНУ ЧИ РОСІЮ. Чотири прикордонні з Дніпропетровською областю – Олександрівський, Добропільський, Великоновосілківський і Красноармійський – схиляються до України. У Слов'янську населення симпатизує так званому народному меру В'ячеславу Пономарьову. Я запитав: чому? Відповіли: "По-перше, обмежив продаж алкоголю. По-друге, вигнав із міста циган, які кришували наркоторговців, тому зараз неможливо купити наркотики – батьки раді. По-третє, забрав у власника місцевий ринок і вдвічі знизив там збір за торговельне місце. Пономарьов зробив те, що мала зробити українська влада, але не спромоглася".

×