Тренер мадридського "Реала" виграв п'ятий Кубок чемпіонів
У суботу Карло Анчелотті виграв п'ятий Кубок чемпіонів: двічі як гравець, тричі як тренер. Чи можна назвати перемогу "Реала" над "Атлетико" тренерською?
– "Реал" – команда з найдовшою лавою запасних у світі. Саме завдяки більшій кількості свіжих гравців Королівський клуб дотиснув суперника і виграв Лігу чемпіонів. Думаю, великий тренер за таких умов – вищий клас футболістів, резерв – мав би вирішувати підсумок поєдинку в основний час. Тому це не був матч Анчелотті.
Чемпіонат Іспанії "Реал" також провів посередньо, як для себе. У Лізі чемпіонів можна виокремити хіба що повторний півфінальний поєдинок проти "Баварії".
Що не вдалося Анчелотті у фіналі?
– "Реал" рідко доводив м'яч до точок, звідки можна завдавати результативних ударів. Ситуація змінилася в додатковий час.
Наявність великої кількості "зірок" змушує Анчелотті користуватися невластивою йому тактичною схемою. Не пригадую, щоб у "Мілані" або "Парі Сен-Жермен" він грав у трьох форвардів. Один, два – так. Але не три. Скоріше, італієць прихильник системи 1‑4‑4‑2. А тут доводиться шукати місце на полі всім "зіркам". Мати трьох форвардів – потужних, яким важко грати у "човниковий" футбол, – це проблема. Вони всі не заточені на те, аби постійно бігати. Вибухають у певний момент, видають короткі відрізки, а потім відпочивають. Особливо чітко це показали поєдинки з "Баварією". На просторі "Мадрид" неперевершений, у позиційній атаці – проблемний.
Пошук балансу гри буде наступним завданням Анчелотті?
– Так. Для цього влітку треба купити двох опорників і півзахисника-забивалу типу Ройса з дортмундської "Боруссії". Модрич – гравець класний, але забиває нечасто.
У фінальному матчі Анчелотті випустив Самі Хедіру замість дискваліфікованого Хабі Алонсо. Це була помилка?
– По факту – так, але вибору тренер не мав. Ільярменді не переконав, що готовий до матчів такого рівня. Хедіра – футболіст досвідчений. Але перші 30 хвилин провалив: не встигав за колективною думкою гри. Тому "Реал" недостатньо швидко пересував м'яч, а суперник устигав перебудовуватися.
Показовий інший факт – у воротах з'явився Ікер Касільяс, а не Дієго Лопес. Останній, як на мене, сильніший. Касільяс відіграв невдало. Але Анчелотті налаштований на пошук компромісів у стосунках із гравцями. Моуріньйо – це тренер-Наполеон. А Анчелотті для своїх футболістів – старший товариш.
Якщо власник хоче побудувати міцну команду, але має обмежені фінансові можливості – до Анчелотті звертатися варто?
– Ні. Карло береться винятково за топ-проекти: "Мілан", "Челсі", "Парі Сен-Жермен", "Реал". "Будівельником" він був 10 років тому. А зараз або просто не ламає, або коректно підправляє дещо з того, що залишили попередники.
Анчелотті – 55 років. Як довго він зберігатиме мотивацію?
– Років зо п'ять – точно. Його часто порівнюють з іншими найкращими представниками італійської тренерської школи – Саккі, Ліппі, Капелло. Анчелотті – рівновеликий із тим же Капелло, але інший. Фабіо краще вдаються турніри на довгу дистанцію, а Карло – майстер стикових поєдинків.
Які виклики можуть постати перед ним у майбутньому?
– Думаю, Анчелотті захоче повернутися до чемпіонату Англії. Так, із "Челсі" взяв титул у перший же рік роботи, але згодом Абрамович (власник лондонського клубу. – "Країна") звільнив італійця – через поразку від "Інтера". Карло захоче взяти реванш.
Інший потенційний виклик – очолити національну команду Італії. Але, по-перше, клубний футбол нині престижніший. По-друге, рідко успішні клубні тренери стають такими й у збірній – навіть Капелло провалився з Англією на минулому Кубку світу.
1 
1
Коментарі