Повномасштабна війна актуалізувала гостру потребу цифрових копій музейних надбань. На жаль, уже маємо трагічні приклади злочинів російських окупантів – зруйнований ракетою Музей Григорія Сковороди на Харківщині чи пограбовані загарбниками краєзнавчі музеї в Херсонській області. Багато мистецьких цінностей втрачено назавжди. Росіяни прагнуть не лише фізично нас знищити, а і стерти нашу культуру й історію.
Музейники Державного історико-культурного заповідника Острога (ДІКЗО) вже не перший рік шукають можливості для оцифрування всіх колекцій, зокрема й цінних стародруків. Колекція заповідника налічує майже 1,5 тис. стародруків XVI–XVIII ст. та приблизно 150 рукописів XVI–ХХІ ст. У Музеї книги та друкарства Острога, який є частиною ДІКЗО, зберігають зібрання західноєвропейських стародруків XVI–XVIII ст., 30 палеотипів – видань першої половини XVI ст. – та багато інших цінних книжок.
За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) 2019-го реалізували проєкт "Віртуальний музей спадщини князів Острозьких". Оцифрували та розмістили у відкритому доступі 20 експонатів із фондів. У наступні роки в Острозькому замку запустили аудіогід. 2020-го завершився проєкт з оцифрування рукописної колекції інституції спільно з Музеєм-бібліотекою рукописів Хілл при Університеті Абатства Сейнт-Джон у США. Оцифрували 52 рукописи, серед яких і унікальну пам'ятку татарської спільноти міста – Острозький рукописний Коран.
Цьогоріч Державний історико-культурний заповідник Острога у співпраці з Громадською організацією "Братство імені князів Острозьких" утілює проєкт "Оцифрування і каталогізація кириличних стародруків колекції Державного історико-культурного заповідника м. Острог". Підтримав цю ініціативу Український культурний фонд. У рамках проєкту в Музеї книги та книгодрукування Острога створюють каталог цифрових копій 40 найцінніших кириличних стародруків із колекції музею. Загалом до каталогу увійдуть видання Острозької, Львівської, Почаївської та Київської друкарень XVI–XVIII ст. – майже 20 тис. якісних фотографій кожної сторінки стародруків. Технічну частину втілюють спеціалісти "Студії розвитку туристичного іміджу малих міст".
Першим оцифрованим експонатом стала визначна пам'ятка світового друкарства – Острозька Біблія Івана Федорова. Це перше повне видання канонічного біблійного тексту слов'янською мовою. Текст готували до друку, звіряли й узгоджували з грецькими, єврейськими та західноєвропейськими списками біблійних текстів. А редагували та доповнювали його діячі славетної Острозької академії впродовж декількох років. 12 серпня 1581-го вийшло повне видання Біблії з передмовами від імені Василя-Костянтина Острозького, ректора тогочасної Острозької академії Герасима Смотрицького та з післямовою Івана Федорова.
Наклад Острозької Біблії становив приблизно 1500 примірників, 350 із них збереглися досі. В Острозі можна побачити три – два в заповіднику й іще один у Національному університеті "Острозька академія".
2021-го з нагоди 440-річчя Острозької Біблії працівники ДІКЗО оцифрували один примірник, який експонують у Музеї книги та друкарства м. Острог. Книгу, електронну копію якої роблять цьогоріч, експонують в Острозькому замку, видання входило до приватної колекції Ю. М. Вальтера, його було куплено для музею 40 років тому. Цей примірник зберігся цілком. Біблія має записи на полях, які свідчать, що в минулому вона належала харківському купцеві Нілу Тітову.
Тепер надруковану чотири століття тому книгу можна гортати онлайн на сайті заповідника. Згодом і всі створені електронні копії теж будуть доступні для загального користування та зручного наскрізного пошуку. Передбачено й запуск сайту з англомовною версією.
1 
1
Коментарі