10 книжкових новинок, які презентували на 19-му Форумі видавців у Львові

 

Бруно Шульц, "Цинамонові крамниці", переклад Юрія Андруховича, "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га", Київ

"У Дрогобичі кожен службовець гестапо мав свого єврея, – пише Єва Курилюк, дослідниця творчості польськомовного письменника Бруно Шульца. – Один був рабом-стоматологом, другий – рабом-кравцем. Щойно зуби полікували чи костюм пошили, власник, який за сніданком приязно балакав зі своїм рабом, виймав пістолета і прикінчував його до обіду. Саме так закінчив Бруно Шульц. Ним володів Фелікс Ландау, офіцер гестапо з Відня, гордий з того, що справжній художник понамальовував гарненькі казки на стінах кімнати його дітей. Так трапилось, що Ландау пристрелив стоматолога, яким володів його приятель, офіцер Карл Ґюнтер. У відповідь Ґюнтер убив Бруно Шульца пострілом у голову 19 листопада 1942 року".

Оксана Забужко, "З мапи книг і людей", видавництво фестивалю "Meridian Czernowitz", Чернівці

10 років Оксана Забужко писала книжку есеїв про знакових для неї особистостей. Каже, нарис про Катерину Білокур – конспект до ненаписаної біо­графії художниці. Завдяки батькам вона жодного дня не працювала в колгоспі. "Якби мусила ходити до колгоспу, художниці Катерини Білокур не було б".

Юрій Винничук, "Танґо смерті", "Фоліо", Харків

"Для львівських росіян приїжджі росіяни теж були москалями", – пише автор. У новому романі Юрій Винничук розповідає про чотирьох друзів: українця, єврея, німця і поляка. Під час війни хлопці опиняються у ворожих арміях. Однак і далі товаришують.

ДіБіСі П'єр, "Світло згасло в Країні Див", видавничий проект Галини Шиян, Львів

Dirty but clean – "Брудний, але чистий" – так розшифровується початок псевдоніму DBC Pierre. П'єр – це його дитяче прізвисько, так звали героя популярного мультсеріалу. 51-річний Пітер Воррен Фінлей народився в Австралії, переїхав до Мексики, нині живе в Ірландії. 10 років лікувався від наркотичної залежності. А тоді написав свій перший роман "Вернон Господи Літтл", який здобув Букерівську премію.

Андрій Бондар, "Морквяний лід", "Нора-Друк", Київ

"Коли читаю колонки Бондаря, таке враження, шо ти в поїзді, на часах дето дев'ять вечора, спать ще не хочеться, і провідник приніс холодного пива чи водки зі швепсом. І коли тобі розказують шось таке, як колонки Бондаря, хочеться, щоб за вік­ном всігда було дев'ять вечора і ніколи не кінчались сігарєти", – так коментує творчість письмен­ника 24-річний Олександр Стукало з міста Щорс на Чернігівщині. До книжки увійшли колонки Андрія Бондаря, опубліковані в "Газеті по-українськи" у 2005–2012 роках.

Ірена Карпа, "З роси, з води і з калабані", "Клуб Сімейного Дозвілля", Харків

Фото черги в радянському магазині з написом "Какую страну просрали" помістила на своїй сторінці у Facebook Ірена Карпа. Підписала: "Чудова ілюстрація до моєї нової книжки". "З роси, з води і з

калабані" – спогади письменниці про дитинство, яке припало на час розпаду Союзу. "Надо эту фотку рядом с плакатами коммуняк повесить. Позор, что эти люди до сих пор проходят 5-процентный барьер," – коментують фото друзі Ірени.

Євгенія Кононенко, "Російський сюжет", "Кальварія", Львів

Сюжет "Євгенія Онєгіна" обіграла Євгенія ­Кононенко в новому романі. Її Євгеній мешкає в сучасному українському місті. Він змушений тікати з країни і понад усе прагне закохатися. ­Образ Тетяни Ларіної втілила молода селянка, яку Євгеній не сприймав серйозно. Письменниця присвятила книжку матері, яка померла позаторік. Роман у віршах Пушкіна був її улюбленим твором.

Тарас Береза, "Сучасний англо-український словник живої мови", "Апріорі", Львів

Три тисячі розмовних висловів зібрав у англо-українському словнику мовознавець Тарас Береза:

перший хлопець на селі – a big fish in a little pound, велика риба у маленькому ставку;

ведмежа послуга – а far cry from somebody, далекий крик від когось;

пропаща справа – а dead duck, мертва качка.

Віктор Суворов "Кузькіна мать", "Зелений пес", Київ

Колишній радянський розвідник Віктор Резун відкриває таємниці історії та власної біографії. Пише, чому втік із Союзу і як узяв псевдонім "Суворов".

"Доля у супутниці життя подарувала дзвінку дів­чинку. Тут її інколи запитують: у вас такий гарний акцент, ви, мабуть, шведка? Да, – відповідає, – шведка, з-під Полтави. З цією мудрою жінкою нещодавно відсвяткували рубінове весілля", – пише Віктор Суворов про дружину Тетяну.

Павло Коробчук, "Море для шульги", "Твердиня", Луцьк

"Написав роман – два дні ходив і почував себе ­гіроєм. Добре, шо пройшло", – згадує Коробчук. На обкладинці його першого роману – ноги на тлі моря. Належать вони Ксенії, дружині письменника. "Мої ноги доповнюють його роман, а його роман доповнює мої ноги", – жартує вона. На це Павло відповідає: "Тепер усім кажи, шо на ногах ти – шульга".

×