Ексклюзиви
Середа, 01 лютого 2012 18:06

До Києва на три місяці приїхала Катерина II

9 лютого 1787 року російська імператриця Катерина II прибула до Києва з боку Чернігова. Цариця здійснювала інспекційну поїздку Україною. Передусім її цікавили причорноморські губернії, створені на землях захопленого Російською імперією Кримського ханства. На околиці міста її вітали "300 киевлянок мещанского и купеческого сословия в малороссийских костюмах", занотував у щоденнику предводитель чернігівського дворянства Андрій Полетика - свідок події. Зазначив також: "У женщин на головах были кораблики, а у девиц цветы". Помітивши наближення восьмимісної позолоченої карети, киянки скинули шуби й почали вистилати дорогу букетами. Цариця не зупиняючись попрямувала до Києво-Печерської лаври. Вклонившись мощам, рушила у дерев'яний палац, спеціально збудований до її приїзду.

На три місяці Київ фактично став столицею Російської імперії. При дворі Катерини II тут перебували посли всіх найбільших держав Європи. Вони розважали царицю в цьому "нудном и хмуром городе", за свідченням французького посла.

Неподалік Канева трапилися два нещастя: корабель сів на мілину, а троє улюблених песиків цариці раптом здохли

Кожен ранок владарки починався з 1,5-годинних привітань гостей. Щоб розважитися, імператриця невдовзі перетворила цю церемонію на конкурс. Найкрасномовнішому візитерові ранку дарувала табакерку ціною 1200 руб. - це п'ятирічний оклад гвардійського офіцера. Слідом відвідувала один із храмів. Тільки на Подолі їх тоді було кількадесят. У кожному залишала подаяння - 3-5 тис. руб. Для порівняння: спорудження мурованої церкви тоді обходилося у 15-16 тис. руб.

Вечорами Катерина влаштовувала бали-маскаради. Одягалася у мундири російських кавалерійських полків, але без маски. Зазвичай сідала в кутку зали й розкладала пасьянс. Любила поговорити про релігію. "Эти стояния перед мощами - нелепое суеверие", - ділилася вона з іспанцем Франциско де Мірандою, а той це записав. Як і про те, що монастирі цариця відвідувала з цікавості до мистецтва і "чтобы скоротать время".

2 травня, напередодні від'їзду з Києва, Катерина II відсвяткувала 58-річчя. З ранку до вечора над містом вибухали 100 тис. ракет. Навпроти Києво-Могилянської академії розташували ятки з безкоштовними пивом та медом.

Майже тримісячне перебування цариці в Києві завершилося, коли на Дніпрі остаточно скресла крига. Далі на південь, у бік Криму, імператриця із почтом дісталася галерою. Неподалік Канева трапилися два нещастя: корабель сів на мілину, а троє улюблених песиків цариці раптом здохли. Про одного з них господарка від нудьги написала віршика:

Линдор постепенно здесь разжирел

И потом обратился в тлен.

Не станем распространяться о свойствах его:

Он легко прыгал и кушал много.

 

 

Метеоритний дощ сприйняли за ядерний удар

Найбільший залізний метеорит, що його будь-коли спостерігала людина, упав о 10.38 12 лютого 1947 року на відроги Сіхоте-Алінського хребта в Уссурійській тайзі (Приморський край Росії). 70-тонна брила металу подробилася в атмосфері й випала залізним дощем на площі 35 кв. км. У будинках на цій території - вона мала форму еліпса - повилітали шибки у вікнах. Коні й корови металися, намагаючись вирватися із загород. Собаки гавкали й ховалися у будках. Падіння світних уламків було видно за 400 км. Коли ті вдарялися об землю, здавалося, що чути вибухи або постріли важкої артилерії. Місцеві жителі спершу вирішили, що то США завдає ядерного удару по Радянському Союзу.

- Як загриміло! Будинок ходором ходить. Летить вогненна куля, а після неї - наче виверження вулкана, - розповідала Єлизавета Новикова, яка була тоді школяркою.

На місце падіння у квітні із Владивостока вирушила експедиція провідних геологів із Комітету з метеоритів Академії наук СРСР. Повідомлення по радіо незабаром припинило паніку. Метеоритного дощу, який тривав 4-5 с, ніхто не встиг сфотографувати. Лише художник Володимир Котенко, що тоді працював у селищі Бейцухе (тепер Метеоритне), зі свіжих вражень намалював "Пейзаж із метеоритом": густу червоно-рожеву смугу диму в небі було видно до вечора. Це єдине достовірне зображення падіння Сіхоте-Алінського метеориту.

Геологи виявили 106 воронок діаметром від 1 до 28 м. Найбільша сягала 6 м завглибшки. На сьогодні офіційно зібрали десь із третину заліза, що випало метеоритним дощем, - понад 23 т. Найбільший зі знайдених уламків важив 1745 кг, найменший - 0,18 г. Чимало їх розійшлися серед приватних колекціонерів. У 1990-х попит на шматки Сіхоте-Алінського метеориту "годував" кілька місцевих поселень.

 

 

9 лютого 1916 року: вождь індіанського племені пікунів Господар Гір диктує на фонограф легенди свого народу й наспівує пісні у Смітсонівському інституті у столиці США Вашингтоні. На основі цих записів у 1950-х створили підручники для двох тисяч молодих пікунів - цілком англомовних на той час. Вони досі живуть на землях предків у резервації у штаті Монтана. Сьогодні пікунів налічується близько 32 тисяч

6 лютого 1790 року у французьких Національних зборах продемонстрували останні камені з фундаменту розібраної Бастилії. 14 липня 1789-го її захопили повсталі парижани - почалася Велика французька революція. Уже наступного дня після штурму вирішили знести цю середньовічну фортецю, перетворену на в'язницю, - "проклятий символ королівського всевладдя". Хоч на момент повстання там були тільки семеро в'язнів, а захищала темницю групка солдатів. Споруду поваляли за півроку. Тисячною армією робітників "командував" архітектор П'єр Франсуа Паллуа. На руїнах Бастилії він непогано заробив: налагодив торгівлю виготовленими із каміння сувенірними макетами фортеці.

16 адміралів і генералів - усе керівництво Тихоокеанського флоту СРСР - загинуло 7 лютого 1981-го в авіакатастрофі Ту-104 неподалік Ленінграда, в місті Пушкін (колишнє Царське Село). Вони поверталися до Владивостока після командно-штабних навчань. На премії придбали дефіцитні меблі, зокрема югославські гарнітури. Перевантажений літак уже на зльоті почав давати крен праворуч. Так і не набравши висоти, він упав на злітно-посадкову смугу.

8 лютого 1837 року на річці Чорній на околиці Петербурга відбулася дуель Олександра Пушкіна із Жоржем Дантесом (на портреті). Пушкін був поранений у живіт і через два дні помер. Двобій спровокували анонімні листи, в яких ішлося про інтимний зв'язок дружини поета Наталії Гончарової з французом. Після дуелі Дантеса заарештували й невдовзі вислали за кордон. За підрахунками пушкіністів, то був 21-й виклик поета на дуель. 15 із них ініціював він.

 

Зараз ви читаєте новину « До Києва на три місяці приїхала Катерина II». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 9
Голосування Яке місце посяде збірна України з футболу у відборі до Кубку світу-2022?
  • 1) перше
  • 2) друге
  • 3) третє
  • 4) четверте
  • 5) п'яте
Переглянути