Дитячий психолог Вадим КОЛЕСНИКОВ, 43 роки:
- Залиштеся наодинці з 5-річними дітьми біля телевізора, у якому працюватимуть тільки два канали. На першому - бойовик "Ксена - принцеса-воїн". По другому - дядя цілує тьотю. Більшість перемкне на "Ксену". Вони ще не доросли дивитися на поцілунки. А як палицями б'ють по обличчях - дивитися вже можна.
Раніше хлопці й дівчата вважали: якщо я маю статеві відносини, то дорослий. Тепер інакше. Батьки сучасних підлітків працюють більше, ніж їхніх однолітків років 40 тому. Бо змінюються споживчі моделі. Вчителі в школі замучені працею, не приділяють достатньо уваги дітям. Суспільство ніби посилає неповнолітнім сигнал: бути дорослим - нецікаво, важко, незручно.
Інший фактор - сексуальна революція. Захід її давно пережив, а ми лише почали. Сексуальністю насичені медіа, культура, навіть політика з її організацією FEMEN. Все це закликає підлітка: доведи, що й ти так можеш!
Ранній початок статевого життя "просто так" чи "всупереч" деформує сексуальність людини. За кілька десятків років ми ризикуємо отримати покоління сексуально спотворених людей. Які часто й легко мінятимуть партнерів. А це вплине на родину. Поширені будуть гостьовий, ситуативний, дружній, комунальний (від слова комуна. - "Країна") шлюби. До того ж, зіштовхнемося з величезною кількістю сексуальних неврозів і психозів. А чого очікувати, коли кохаєшся біля сміттєпроводу, прислухаючись одним вухом, чи їде ліфт?
Психічні травми під час раннього сексу можуть змінити статеву орієнтацію. Також це може спричинити швидке перенасичення. На прийомі в мене були "сексуальні старички". Їм до 20 років, а в них - повне вигорання у цій сфері. Вони отримали все в надлишку, втратили складову новизни, актуальності, індивідуальності й неповторності. Чимало з них змінюють орієнтацію лише заради яскравості відчуттів.
Найкраще починати статеве життя 19-річним. До цього віку там нема чого робити. Дитина перестає бути такою, коли робить обґрунтований вибір, сама вирішує. Підліток, який рано почав займатися сексом, уже не повернеться до звичного попереднього життя.
Українці стидаються говорити з дітьми про секс. Якщо маля питає, звідки діти беруться, дорослі ухиляються від розмови, городять нісенітницю про капусту, лелеку. Або кажуть: тобі рано таке знати. Та коли малеча питає, її цікавить не фізіологія, а звідки взялася вона, як батьки жили без неї.
Тому треба сказати: "Коли тато й мама хочуть дитину, вони домовляються між собою, бо не бачать подальшого життя без неї. А потім вона з'являється в маминому животі від сильного бажання". Дитину така відповідь має задовольнити. Якщо й далі розпитує, як саме малі там опиняються, то просто перевіряє вас. Насправді все вже знає. Не брешіть - це вплине на ваші стосунки. Просто скажіть: маля виростає з насіння, як дерево. А насінину саджає батько. Коли малеча не поміщається всередині, її звідти дістають. І все. Головне, не бійтеся цієї розмови.
Але сексуальне виховання не в тому, щоб розказати про появу дітей. У нас хлопчиків чомусь виховують, як захисників і помічників. Але на цьому їхня роль не закінчується. Він має ще й радіти життю, гратися з дівчатками, чомусь навчити їх. Дівчатам вбивають у голову їхню дітородну роль. Це дуже звужує світогляд. А потім люди із вузькими ґендерними ролями намагаються, попри все, кохатися.
Треба, щоб діти змалку бачили ніжність батьків одне до одного, їхню турботу, жарти. Треба будувати такі стосунки, щоб вони зверталися до вас як до експертів у всьому.
Чотири види шлюбів майбутнього
Гостьовий шлюб - родина, у якій пара зареєстрована, але живуть окремо. Час від часу зустрічаються, вечеряють у кафе, проводять ніч чи відпустку. Зрідка мешкають разом, але спільне господарство не ведуть.
Дружній шлюб - пара живе під одним дахом, але вільно заводить стосунки на стороні. При цьому обговорює їх із другою половиною.
Комунальний шлюб - сім'я, в якій по кілька чоловіків і жінок. Пов'язані не тільки спільним сексом, а й господарством та приятельськими взаєминами. Якщо з'являються діти, то їх виховують усі члени "комуни".
Ситуативний шлюб - обмежений певними умовами, наприклад, часом. Укладається на певний термін. Після його закінчення подружжя ще раз зважує плюси й мінуси спільного життя і вибирає: розлучитися чи пожити ще якийсь час разом.
5 
1
Коментарі
1