Фахівець із міжнародним досвідом пояснює, чому технологія інколи не виправдовує очікувань і як стратегія та стандарти допомагають це змінити.
Технологія інформаційного моделювання будівель (BIM) суттєво вплинула на архітектуру, проєктування й будівництво. За даними McKinsey, великі проєкти зазвичай тривають на 20% довше й перевищують бюджет на 80%. Тому галузь потребує BIM не просто як візуального інструменту, а як способу керування ризиками й підвищення точності. Водночас одного лише впровадження технології недостатньо — потрібна стратегія та узгоджені правила роботи з даними.
Про це розповідає Володимир Кучугура, BIM-інженер компанії Stantec.
"Без чіткої стратегії навіть найкраща програма не дає результату"
Володимире, ви маєте міжнародний досвід у цивільному та промисловому будівництві. Чому BIM іноді не дає очікуваного результату?
Річ у тім, що важливо не просто створити BIM-модель, а мати стратегію її впровадження та план реалізації. Саме вони перетворюють загальні стандарти на конкретні правила командної роботи. У промислових і інфраструктурних проєктах, де залучено сотні інженерів і десятки процесів, без чіткої структури не обійтися.
Тобто головне — організація процесів?
Так. Замало встановити програму чи створити модель — потрібні єдині правила: хто і як працює з даними, як перевіряються моделі, як розподіляються завдання. У багатьох BIM-проєктах бракує стандартизованих документів, тому з'являються непорозуміння, затримки й проблеми з якістю.
"Єдині правила дозволили скоротити час перевірок на 68%"
Ви розробили методологію, що вирішує ці питання, і застосували її на федеральних проєктах у США. Які результати отримали?
Я впровадив стандартизований пакет плану реалізації BIM із шести взаємопов'язаних елементів на трьох федеральних об'єктах у США: багатофункціональному сухому доку морської інфраструктури, гідроакумулювальній електростанції та проєкті модернізації греблі.
Пакет включає:
• єдину структуру й правила найменувань у моделях і файлах;
• уніфіковані вимоги до креслень;
• регулярні перевірки якості з журналами;
• автоматизовані масові перевірки та оновлення;
• бібліотеку типових елементів;
• обмін даними у відкритих форматах.
Результати були відчутні:
• створення видів — на 33% швидше,
• випуск креслень — на 37% швидше,
• масові оновлення — до 81% швидше;
• час передкоординаційних перевірок зменшено на 68%,
• повторні правки — на 74%,
• втрати атрибутів при обміні даними скорочено з 12% до 5%.
"BIM — це не просто модель, а спосіб керувати ризиками"
У чому особливість вашого підходу до проєктів?
Я розробив пакет документів, який переводить вимоги до BIM у покрокову методологію. Це готові файли, чек-листи, форми звітності, сценарії автоматичних перевірок і регламент контролю якості. Паралельно я готую два матеріали — рецензовану статтю, що систематизує стандартизовані шаблони і автоматизовані робочі процеси для федеральних інфраструктурних проєктів та методичний посібник із загальним підходом до стандартизації BIM-процесів.
Ваш досвід доводить, що BIM — це також інструмент управління ризиками. Як це проявилося на проєктах міжнародної інженерної компанії Stantec?
Один із найскладніших об'єктів — модернізація греблі гідроелектростанції. Більша частина конструкцій розташована під землею та у воді, тому спочатку було виконано лазерне сканування, щоб отримати максимально точну модель. Далі я розробив кілька сценаріїв реконструкції шлюзових воріт — від демонтажу й підготовки майданчика до зведення нових монолітних ділянок і підсилення старих конструкцій.
Було важливо врахувати осушення зони робіт, проєктування тимчасового трубопроводу для міграції риби та безпеку обладнання. Моя методика дозволила прорахувати кожен етап заздалегідь і уникнути критичних помилок. Це яскравий приклад, як BIM допомагає керувати ризиками там, де немає права на помилку.
"Професійне визнання підтверджене на міжнародному рівні"
Ви неодноразово виступали на наукових конференціях. Які теми представляли?
Говорив про моделювання технологічних параметрів каркасно-монолітних будівель, застосування BIM у проєктуванні, розрахунках, організації технологічних рішень, а також про ремонт, захист і підсилення бетонних конструкцій для продовження терміну експлуатації.
Що підтверджує ваше професійне визнання у США?
Мою освіту офіційно підтверджено в США: Національна рада екзаменаторів з інженерії та геодезії та Організація з оцінювання освітніх кваліфікацій визнали відповідність моїх ступенів бакалавра і магістра американським стандартам. Також визнано академічну частину підготовки доктора філософії.
Я маю статус Старшого члена Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE), а також членство в Інституті інженерії та технологій (IET) і Американському товаристві цивільних інженерів (ASCE).
Наступний крок — отримання державної інженерної ліцензії, участь у технічному рецензуванні та робочих групах. Це логічне продовження професійного розвитку інженера.




















Коментарі