Екологічність перестає бути додатковим навантаженням для бізнесу. Для багатьох компаній вона поступово стає інструментом підвищення ефективності та конкурентоспроможності. У той час як харчова промисловість України шукає практичні шляхи модернізації, вчена-економістка, фахівчиня у сфері екологічної економіки та економіки природокористування Олена Васільцова пропонує підхід, що дозволяє розглядати екологічну відповідальність як повноцінний нематеріальний актив.
Розроблена нею концепція "екологічної капіталізації" вже застосовується у виробничому секторі та на рівні державних інституцій. Її ключова ідея проста: екологічна безпека — це не витрати, а довгострокова інвестиція.
Gazeta.ua поспілкувалася з науковицею, щоб з'ясувати, чому її підхід називають проривним і як він змінює уявлення бізнесу про сталий розвиток.
"Підприємства звикли оцінювати результат за класичними фінансовими показниками. Але сьогодні ефективність — це також репутація, довіра споживачів, готовність працювати на нових ринках. Екологічна модернізація дає цілком відчутні переваги: менше втрат, менше штрафів, більше інвестицій. Це і є новий тип капіталу — екологічний", — пояснює Олена Васільцова.
За її словами, дедалі більше українських компаній стикаються з вимогами європейських ринків щодо екологічної звітності, однак часто не мають зрозумілих механізмів для її впровадження. Запропонована методика поєднує міжнародні стандарти з українською практикою і допомагає перетворити екологічні виклики на бізнес-можливості.
Йдеться не про механічне копіювання досвіду, — додає науковиця. Ми формуємо власну модель екологічної економіки, яка відповідає реаліям України і змінює філософію ведення бізнесу.
Від лабораторії — до системного підходу
Професійний шлях Олени Васільцової розпочався з роботи лаборанткою в Інституті коренеплідних культур НААН України. Згодом вона працювала в Інституті агроекології і природокористування, де брала участь у розробці програм екологічного моніторингу. Саме тоді сформувалося переконання, що бізнесу бракує прикладних інструментів, які дозволяють одночасно зменшувати вплив на довкілля і зберігати економічну ефективність.
Екологічна капіталізація як практичний інструмент
У 2018 році Васільцова захистила дисертацію на тему "Екологічна капіталізація підприємств харчової промисловості", в якій запропонувала одну з перших в Україні комплексних систем сталого розвитку для харчової промисловості. Її підхід охоплює:
• алгоритм екологічної модернізації підприємств;
• методику оцінки рівня екологічної капіталізації;
• систему управління екологічною ефективністю;
• структурування нематеріальних екологічних активів — від стандартів до технологій і патентів;
• практичні рекомендації зі зниження викидів, обсягів відходів та енергоспоживання.
Підприємства, які впровадили ці рішення, почали розглядати екологічність не як формальну вимогу, а як інструмент інновацій, підвищення безпечності продукції та довгострокової рентабельності.
Коли наука працює на результат
Розробки Олени Васільцової вже використовують у своїй діяльності:
• Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління;
• Інститут продовольчих ресурсів НААН — зокрема при формуванні рекомендацій щодо екопакування;
• Асоціація агроекологів України та ТОВ "Екоінвестком", які інтегрували методику у власні стратегії розвитку.
Серед зафіксованих результатів — модернізація виробничих процесів з урахуванням екологічних критеріїв, скорочення викидів і відходів, зниження техногенного навантаження та зростання екологічної відповідальності в агросекторі.
Наука, що працює на майбутнє
Окрім наукової роботи, Васільцова активно залучена до експертної діяльності: бере участь у круглих столах, рецензує роботи молодих науковців, виступає на міжнародних конференціях. Її дослідження з питань екологічної безпеки, зокрема у хлібопекарській галузі, опубліковані у фахових наукових виданнях.
Робота Олени Васільцової — приклад того, як прикладна наука може давати бізнесу конкретні інструменти для змін. Її підхід поєднує економічну доцільність і відповідальне ставлення до довкілля, формуючи нове бачення розвитку української промисловості.
Екологічність у цій моделі — не декларація, а ресурс, який уже сьогодні працює на результат.




















Коментарі