5 березня 1904 року американський винахідник і фізик Нікола Тесла описав процес формування кульової блискавки.
За деякими свідченнями, Нікола Тесла вмів відтворювати кульові блискавки. Він робив це у своїй лабораторії в Колорадо-Спрингс, де працював з 1899-го до 1900 року. Проте він не залишив чітких описів свого методу, які б дозволили повторити таке дослідження.
Кульова блискавка є рідкісним атмосферним явищем, що має вигляд рухомого згустку плазми розміром від кількох до кількадесят см. Іноді вона видає звук, подібний до шипіння. Щодо природи цього явища досі немає єдиної думки. Беззаперечним є те, що кульова блискавка є однією з форм електричного розряду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Винайшли новий пристрій для скріплення аркушів
Існує близько 200 теорій, які пояснюють явище, але жодна з них не отримала абсолютного визнання в академічному середовищі. У лабораторних умовах схожі, але короткочасні явища вдавалося отримати кількома різними способами. Але про походження природної кульової блискавки питання залишається відкритим.
Широко поширена думка, що кульова блискавка — природне явище електричного походження, тобто є різновидом блискавки, яка існує тривалий час і має форму кулі. Вона здатна переміщуватися за непередбачуваною, іноді дивною для очевидців траєкторією.
1753 року Георг Ріхман, дійсний член Петербурзької Академії Наук, загинув від удару кульової блискавки. Він винайшов прилад для вивчення атмосферної електрики, тому коли на черговому засіданні почув, що насувається гроза, терміново вирушив додому разом з гравером, щоб відобразити явище.
Коментарі