21 квітня 1910 року комета Галлея максимально наблизилася до Землі. Вона є найяскравішою з короткоперіодичних комет. Наближається до Землі кожні 75-76 років.
Її назвали на честь англійського астронома Едмонда Галлея. Він вирахував її орбіту. З кометою пов'язані метеорні потоки Ета-Аквариди та Оріоніди. Останній перигелій відбувся в лютому 1986 року, наступний очікують 2061 року.
Орбіта Галлеї — витягнутий еліпс із Сонцем в одному з фокусів. Перигелій комети становить 0,587 а. о., афелій — понад 35 а. о. Орбіта комети сильно нахилена до площини екліптики — на 162,5°. Це означає, що комета рухається в напрямку, протилежному руху планет Сонячної системи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкрили новий радіоактивний хімічний елемент
Комета обертається навколо Сонця з періодом приблизно в 76 років. У точці перигелію вона має швидкість 52 км/с, а в афелії — 1 км/с. На відстані Землі комета рухається зі швидкістю 46 км/с.
1989 року фізики-теоретики Борис Чиріков і Віталій Вечеславов проаналізували факти 46 візитів комети. Дослідження виявило динаміку, хаотичну й непередбачувану на далеку перспективу. Очікувалося, що тривалість життя комети сягне 10 млн років. Проте дослідження засвідчили, що Галлея випарується чи розпадеться навпіл упродовж наступних 10 тис. років. Спостереження вказує, що маса ядра комети зменшилася на 80-90% за останні 2000-3000 обертань.
8 квітня 1947 року на Сонці зафіксували найбільшу пляму. Вона сягала до 18 млрд кв. км. Сонячні плями є зонами виходу до фотосфери сильних магнітних полів. Потемніння фотосфери в плямах зумовлено придушенням магнітним полем конвективних рухів речовини. Як наслідок — відбувається зниження потоку перенесення теплової енергії в цих зонах.
4 
1
Коментарі