У Верховній Раді зареєстровано три законопроекти про державну мову — 5556, 5669, 5670. Кожен з них передбачає створення спеціального комітету, який визначить переваги й недоліки та надасть рекомендації щодо доопрацювання.
"Усі три закони працюють на зміцнення правового статусу державної мови. Вони закріплюють українську мову в усіх сферах, регулюють її в медіа, ініціюють створення відповідних органів контролю щодо вживання української", - сказала під час круглого столу "Мовна деколонізація України: закон і практика" заступник директора Інституту філології з наукової роботи Ганна Черненко. Захід відбувався у Інституті філології КНУ ім. Шевченка.
Перший із законопроектів прописує використання української мови у всіх сферах життя та гарантує права на розвиток мов корінних народів і національних меншин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес переходить на українську - експерт
"У законі є суттєвий недолік - не прописані, які саме мови вважати корінними. До прикладу, чи вважати корінною мовою мову греків, яких депортували в район Маріуполя у ХХVIII столітті. Крім того, особливий статус надається кримськотатарській мові на території Криму. Але де-факто це поки що не працюватиме. Адже права кримської мови обмежені цією територією",- каже Ганна Черненко.
Останні два закони подібні. Вони обидва передбачають право вивчення мов національних меншин, але використання недержавної мови у ЗМІ регулюють квоти. "У законі 5669 прописано, що 75 відсотків національних ЗМІ мають бути україномовними. У електронних медіа - не менш як половина україномовного контенту. Крім того, пресу місцевих громад можуть видавати мовами національних меншин. У законопроекті 5670 зазначені норми для кінопрокату та телебачення. Це - 90 відсотків україномовного продукту. Книжковий тираж державною мовою має перевищувати тираж іноземною. Усі інтернет-ресурси мають мати україномовну версію", - розповідає фахівець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стали відомі функції мовних інспекторів
Також планують створити Центр української мови, що видаватиме чиновникам сертифікати щодо знання мови, Термінологічного центру та Національної комісії щодо знання державної мови. Перший законопроект передбачає санкції щодо порушення закону про мову - до 200-300 неоподаткованих мінімумів.
В Україні продовжує діяти закон "Про основи державної мовної політики" авторства Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка. Його прийняли 2012-го. 23 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за визнання цього закону нелегітимним. Однак після цього виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення. У липні 2014 року 57 нардепів звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати закон Ківалова-Колесніченка неконституційним. Конституційний суд 17 листопада 2016-го розпочав розгляд цієї справи.
3 
4069
Коментарі
4