Андрій Присяжнюк з Львівщині возить меблі з Німеччини.
"Три роки тому після весілля купив вантажівку. Працюю у грузовому таксі. Раз на місяць їжджу у Берлін за меблями", - каже чоловік.
За його словами, німці віддають меблі безкоштовно через високі ціни на утилізацію вживаних речей.
"Німцю вигідніше віддати старий диван, ніж замовити вантажівку, відвезти його на звалище, ще й заплатити за це 80 чи 100 євро. Беушні меблі з Німеччини вожу понад рік. Для поїздок оформляю польську шопінг-візу. Її відкривають за тиждень. Коштує 60 євро - 600 гривень. З нею можна перетинати кордон раз. У Шенгенській зоні перебувати не довше тижня", - розповів Присяжнюк.
Про меблі, які готові віддати німці, українець дізнається в інтернеті перед поїздкою.
"Головне вчасно прочитати оголошення в інтернеті і домовитись швидше за конкурентів. Крім українців, за безплатними диванами і стінками у Німеччині гоняться турки. Потім відкривають свої магазини "Меблі у вжитку" і продають трохи дешевше, ніж нові", - зазначив чоловік.
На німецьких сайтах безкоштовних оголошень перед поїздкою шукає свіжі повідомлення "geben M?beln" (віддам меблі) або "Sofa frei" (диван безплатно). Через Skype або Fscebook зв'язується з власником і домовляється про день і час, коли можна буде вивезти непотрібні меблі.
"Поїхали до Дани, 40-річної німкені, яка зробила у квартирі ремонт. Хотіла викинути пароварку, два м'які крісла і двоспальне ліжко з ортопедичним матрацом. У її тітки забрали великий шкіряний диван, два надувні матраци, бетономішалку, чотири світильники, майже нові кухонний комбайн і мікрохвильовку, кухонну стінку і шафу купе, якій не більше двох років", - розповів Присяжнюк.
Меблі збуває через соціальні мережі.
"Шкіряний диван в один львівський офіс продав за 4,5 тисячі гривень. Одне крісло віддав за півтори тисячі. Друге ще стоїть в гаражі. Збуваю по тисячі дитячі колиски і коляски. За 500 гривень віддаю пароварки, хлібопічки, кухонні комбайни. Німецька техніка служить довше, ніж куплена в Україні китайська", - запевняє чоловік.
Коментарі
9