Напруженість у відносинах між Україною і Росією не обіцяє нічого доброго для енергетичної безпеки Європи.
Останні суперечки між найбільшим постачальником природного газу до Європи та його ключовою транзитною країною означають, що попри зусилля з боку МВФ, основні причини непорозумінь, через які європейські країни залишилися без газу для опалення і виробництва електроенергії 2009 року, досі не вирішені й вимагають втручання європейців, пише The Ecologist.
Як зазначило видання, на перший погляд, проблема в тому, що дві держави не можуть дійти згоди - чи дотримуватися угоди про те, скільки Росія повинна платити за доступ до трубопроводів України, і скільки Україна повинна платити за газ Росії. Ця невизначеність становить загрозу перекриття газових потоків в Європу. Для України невдача на переговорах означає фактично крах промисловості. Для Росії - втрату доступу на європейські ринки.
На більш глибокому рівні, пише The Ecologist, проблема в тому, що газотранспортна система в Україні стара і корумпована.
На думку видання, проблема старіння інфраструктури посилюється тим, що як промисловість Росії, так і енергетика України перебувають під державним контролем, і ділові переговори між країнами, переважно, проводять національні лідери. У результаті, газові контракти не обмежуються ситуацією на ринку, а укладаються з політичних міркувань. Росія отримала змогу використовувати газове питання для політичного віддалення України від Заходу. Україна ж змушена купувати за високою ціною обсяги блакитного палива, що значно перевищують її внутрішні потреби. Як приклад, The Ecologist наводить останню газову угоду, підписану після обрання Віктора Януковича президентом України. У підсумку Росія домоглася не лише 25-річного продовження терміну перебування свого Чорноморського флоту в Криму, а й того, що Україна тепер змушена імпортувати 40 млрд кубометрів газу на рік, що значно перевищує внутрішній попит країни, зазначило видання.
"Жалюгідний стан української економіки і обрання дружнього Росії українського уряду мають стати для ЄС сигналом для дій. Позиція України продовжує слабшати. Її не можна розглядати як самостійного бізнес-партнера. Швидше, як довгострокового партнера для забезпечення енергетичної безпеки Європи. Хоча партнерство з ЄС й не дасть Україні змоги повною мірою відновити енергетичний сектор, але це, безсумнівно, скоротить волатильність у формуванні ціни на газ", - підсумував The Ecologist.
Коментарі
15