В урядовій програмі стимулювання економіки не розставлені пріоритети. Програма переважно складається з констатації фактів, а не шляхів вирішення проблем, розповів Gazeta.ua Олексій Кущ, експерт із питань економіки Інституту Growford.
"Найголовніше, що не побачили цілісну концепцію розвитку української економіки. Програма повинна була складатися з кількох базових частин. Перша — існуючі виклики, які пов'язані з глобальною економічною кризою і механізми по амортизації цих впливів на нашу економіку. Друга — потенційно можливі ризики, які можуть з'явитися через 1-2 місяці після зняття карантину. Третя частина — пояснення, як українській економіці зайняти найбільш ефективне положення у глобальних технологічних ланцюгах доданої вартості, посилити конкурентноздатність у посткарантинній моделі світу", - пояснює Кущ.
За словами економіста, галузевий аналіз при підготовці таких програм застарів. За прикладом найбільш успішних країн, треба ґрунтуватися на кластерному підході у поєднанні з міжгалузевими зв'язками.
"Маємо потенціал розвитку аграрного сектору економіки. За такого підходу відкривається перспектива розвитку промисловості по виробництву обладнання для сільського господарства. Можливості з розвитку міжрегіональної логістики можна поєднати з можливостями промислових підприємств з виробництва авіаційної техніки, обладнання для залізниці. З іншого боку, перезапускати у промисловості немає чого. Потрібно створювати індустрію на базі існуючих галузей", - каже Кущ.
Додає, що у програмі уряд не згадує про створення агентств по розвитку бізнесу та механізми стимулювання нетрадиційного експорту.
"В Україні треба створити своєрідний бізнес-інкубатор для підприємців. Останніх мають навчати, як правильно вести бізнес, платити податки, юридично підтримувати, супроводжувати під час експортних операцій як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках. Крім того, потрібно розширювати експорт. Зазвичай за кордон продаємо зерно, руду та метал. У свій час Чилі з країни, яка продавала мідь, перетворилася у країну, яка випередила Норвегію по експорту лосося на світові ринки", - пояснює економіст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль розкрив деталі програми зі стимулювання економіки після коронакризи
Наголошує, що у нас основне питання не стільки створення нових робочих місць, скільки низький рівень доходів населення.
"Програма "Велике будівництво" ефекту не дасть. Адже сектор будівництва дорожньої інфраструктури займає 1,5 відсотки у структурі ВВП України. У структурі зайнятості населення — менше 1 відсотка. Інфраструктура ніколи не стане драйвером зростання економіки чи механізмом створення нових робочих місць. Тим більше, що в Україні основна проблема — це трудова бідність. Зарплати з вирахуванням податків ледь вистачає на мінімальний набір продуктів та оплату комунальних послуг. Маємо формат життя "від зарплати до зарплати", - підсумував Кущ.
Програма зі стимулювання економіки після коронакризи розрахована на три роки, включає приблизно 230 пунктів. Це заходи з відновлення здатності роботи мікро-, малого, середнього бізнесу, стимулювання промисловості, агропромислового комплексу. Зараз програму доопрацьовують в міністерствах.
Коментарі