Неділя, 26 травня 2013 14:50

"Раніше 2020 змін не буде. Тільки тоді може прийти президент, який стане генератором реформ"

"Раніше 2020 змін не буде. Тільки тоді може прийти президент, який стане генератором реформ"
Борис Кушнірук. Фото: bestpeople.com.ua

Міністр економічного розвитку Ігор Прасолов 22 травня на засіданні  комітету Верховної Ради України повідомив, що на тіньову економіку в Україні у 2012 році припадає 45 % офіційного ВВП, якщо користуватися методом "витрати населення — роздрібний товарооборот".

Насправді цей рівень значно нижчий, та знизився він за рахунок фактичного знищення малого та середнього бізнесу, що відбувається останні роки. Таку думку в інтерв'ю Gazeta.ua висловив економічний експерт Борис Кушнірук.

Чому не зважаючи на всі заяви та нібито зусилля уряду щодо заходів з детінізації, вже стільки років ситуація не змінюється?

Думаю, що насправді рівень тіньової економіки у нас менший, ніж заявляється. Бо є, перш за все, важливі непрямі фактори, які впливають на це. Якщо проаналізувати, за рахунок чого формується постійне ВВП, то не варто забувати, скільки там споживається електроенергії, енергоносіїв, води. І в цьому випадку можна побачити, що немає такого додаткового валого продукту, який може створюватися, не споживаючи ці ресурси. Якщо враховувати цей фактор, то вийде, що насправді рівень тіньової економіки в Україні дійсно менший.

Скільки приблизно він може складати?

Точну цифру прорахувати важко. Але те, що все рівно значна частина економіки перебуває у тіні - це факт.Однак можна сказати і те, що, якби це не було парадоксально, але останнім часом відбувається навіть скорочення частки тіньової економіки у ВВП. Але це далеко не позитивний показник. Адже це скорочення обумовлено тим, що значна частина тіні у нас була пов'язана з роздрібною торгівлею, яка не обраховується, і невеликими компаніями, тобто малим та середнім бізнесом. Так от малий та середній бізнес зараз вмирає, навіть  тоді, коли не платить податки. Його, перш за все, вичавлюють з ринку продажів, бо входять великі мережі, які монополізують ринок.

Тому, як не дивно, але відбувається саме скорочення тіньової економіки за рахунок знищення малого та середнього бізнесу. І те, що ми зараз спостерігаємо на ринку нерухомості – це доволі серйозний показник того, що у малого та середнього бізнесу значні проблеми.

То проблема більше саме у знищенні бізнесу, ніж у самій тінізації?

Проблема тінізації залишається і вона є досить суттєвою. Пов'язана вона із сукупністю факторів. Перш за все - це корупція. Бо для того, щоби, наприклад, заплатити хабар, вам потрібно якимось чином приховати інформацію про те, що у вас є якась продукція, товар, чи послуги, які ви виконали, отримали дохід і заплатили за рахунок цих коштів хабар. Ви ж не оформити використання цих коштів офіційно: "Офіційний хабар чиновнику такому-то". Такого не буває. Тому ці кошти вам необхідно завести в тінь, і потім тільки їх використовувати.

Також важливим фактором тінізації є значне податкове навантаження. Але парадокс в тому, що не так податки, як нереформована система соціального страхування надзвичайно сильно впливає на необхідність додаткового уходу в тінь.

Тому не можна казати, що ми не можемо подолати тінь. Можемо. Але потрібно мати бажання це робити. Бо ті, хто при владі – і при чинній, і при  попередніх – не зацікавлені у вирішенні цієї проблеми. Вони можуть розповідати все, що завгодно про нібито боротьбу з цими явищами, але по суті у цьому не зацікавлені.

Тобто боротися треба в комплексі з усіма цими факторами?

Так. Ці фактори існують окремо, але якщо у вас є бажання щось змінювати, то зміни мають стосуватися всього, що пов'язано і з тінізацією економіки, і з корупцією, і з іншими факторами.

Чому влада не бажає цього робити?

А навіщо ці люди приходять у владу? Для власного збагачення. І це не залежить від того, про кого саме ми говоримо.Однак проблема в тому, що у нас немає попиту на інших політиків. Якщо ми знаємо, що політик говорить неправду, то ми кажемо не про те, що він має йти геть, а кажемо "А чим ваш кращий".

Тому вирішення цих проблем залежить ще й від попиту суспільства на не корумпованих політиків. Ми всі розраховуємо на те, що прийде "наша" влада і разом з нею забагатимося і ми. Є втакий відомий вислів з часів Древнього Риму: "Про що мріють раби? Раби мріють не про свободу, раби мріють про власних рабів". Цей вислів цілком відображає суть того, з чим ми зараз зіштовхуємося.

За нинішньою економічною та політичною системою можна хоч якось зменшити негативні тенденціх в економіці, ту ж таки корупцію?

Певні об'єктивні процеси відбуваються, хоча і незавжди вони позитивні. Так у нас зараз право на незаконне отримання хабарів має лише верхівка. Якщо подивитися, скільки було затримано за останні пару років дрібних корупціонерів, то, думаю, їх було не менше, ніж за часів "помаранчевих". Це доволі цікавий процес, пов'язаний з тим, що у "донецьких", "регіоналів", якщо хтось бере хабар без дозволу і "не по чину", то вони доволі жорстко їх карають.

Але це вибіркове покарання?

Звісно, своїх не чіпають. Якби насправді хотіли б щось змінювати, то починати треба було б з іншого. Є класичні прості методи: має бути прозора система бюджетних закупівель, максимально прозоре використання бюджетних коштів, максимально проста процедура отримання різноманітних дозволів та чесна конкуренція. Якщо це буде робитися – то крок за кроком проблема корупції буде вирішуватися. Не повністю, звісно. Адже корупція, в тій, чи іншій мірі, існує всюди, навіть в найбільш чистих у цьому плані, скандинавських країнах. Але там все рівно вона не має тих розмірів, як в Україні.

Для цього треба змінити менталітет влади?

Треба змінювати менталітет народу. Але, безперечно, якщо у народу з'являються лідери, які спроможні це робити, то ситуація буде змінюватися. Яскравий приклад - Грузія. Там була страшенно корумпована система. З'являється Саакашвілі і починаються зворотні процеси.  Сказати, що він "білий і пухнастий" і не має жодного відношення до корупції – неправильно. Але ж все рівно корупцію в основі своїй вони прибрали.

В Україні такий сценарій можливий?

Безперечно. І  розповіді про те, що там маленька країна, а у нас велика, тому у нас нічого не вийде – це не так. Все залежить від політичної волі.

Чи можна очікувати найближчим часом на прихід таких людей і на дійсно суттєві позитивні зміни?

Я взагалі не очікую якихось перспектив до 2020 року.

Чому саме до 2020?

В 2015 році має відбутися зміна президента. Я на 95% впевнений, що Януковчи піде. Скоріш за все, президентом буде Кличко. І він буде перехідним президентом. При ньому корупція буде суттєво знижена. Але багато в чому це залежатиме і від його оточення, від нових "любих друзів", які одразу обліплюють нового президента і переходять в це оточення для власного збагачення.

У будь-якому разі, є все ж таки шанс, що тоді ж пройдуть більш-менш демократичні парламентські вибори. Відповідно, у 2020 році, коли відбудуться нові президентські вибори, то ймовірніше, що на них переможе не Кличко, а хтось інший. Зараз важко передбачити - хто саме. Але саме тоді і може з'явитися президент, який стане генератором реформ в Україні. Раніше змін я не очікую.

Зараз ви читаєте новину «"Раніше 2020 змін не буде. Тільки тоді може прийти президент, який стане генератором реформ"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

29

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 20815
Голосування Чи подорожчають продукти через відміну державного регулювання цін?
  • Так, виробники і магазини скористаються цим
  • Так, але подорожчають тільки найпопулярніші товари
  • Ні, будуть лише сезонні коливання цін
  • Деякі товари подешевшають
  • Державне регулювання - це радянський пережиток. Його треба відмінити
Переглянути
Погода