Переказувати з карти на карту тепер можна не більше 150 тис. грн на місяць: кого це стосується

Із 1 жовтня в Україні запроваджено обмеження на перекази грошей між банківськими картками.

Національний банк встановив ліміт у 150 тис. грн на місяць для операцій по рахунках фізичних осіб, пише РБК-Україна.

Введення таких лімітів обговорювалося впродовж кількох місяців. У НБУ розглядали різні варіанти з обмеженням кількості операцій та їх сум. Зрештою, у відповідній постанові Нацбанку вказується, що обмеження діє на перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку. Сума переказу обмежується 150 тис. грн на місяць. Обмеження діятиме пів року місяців - до квітня 2025-го.

Йдеться про операції між картковими рахунками фізичних осіб. Це так звані P2P-платежі, коли гроші з банківської карти однієї особи перераховують на картку іншої через банківські застосунки чи інші спеціальні сервіси.

Водночас обмеження на перекази з "карти на карту" не торкнуться банківських операцій за реквізитами IBAN. Ліміти не діють також для юридичних осіб та не стосуються переказів коштів між своїми картковими рахунками, які відкриті в одному банку. Окрім того, обмеження не стосуються людей, у яких щомісячна підтверджена сума доходу перевищує 150 тис. грн.

В Нацбанку запевняють, що більшість українців не відчують нововведень, адже 98% переказів, які здійснюють клієнти банків, не перевищують встановлені обмеження.

Ліміти також не зачеплять діяльності волонтерів. У процесі затвердження лімітів на карткові перекази в Нацбанку окремо проводили обговорення з волонтерською спільнотою. Тому в постанові окремо прописали, що обмеження не діятимуть під час поповнення рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та ідентифіковані як волонтери. А також під час переказів коштів з рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та ідентифіковані як волонтери.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нацбанк зберіг облікову ставку

Ідентифікацію особи як волонтера проводить банківська установа або надавач платіжних послуг за такими критеріями:

- фізична особа офіційно зареєстрована як волонтер;

- проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи;

- фізична особа подала листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;

- фізична особа надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;

- інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та Інтернету підтверджує здійснення фізичною особою волонтерської діяльності та мету волонтерських зборів.

Для проходження ідентифікації особа має відповідати щонайменше двом з п'яти цих критеріїв.

У Нацбанку стверджують, що ліміти на перекази між картками допоможуть боротися з протиправною діяльністю. Банківську платіжну інфраструктуру використовує тіньова економіка. Зокрема, гральний бізнес та схеми "дропів".

"Дропами" називають людей, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків третім особам. Потім їх використовують як "транзитні" рахунки для переказу та "відмивання" незаконних коштів.

Масштаби проблеми використання "дропів" оцінити складно через те, що вони імітують звичайну поведінку фізособи,

"Проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч "сплячих" та вже активних рахунків", - зазначили в НБУ.

За даними Нацбанку, через картки "дропів" може проходити близько 200 млрд грн на рік.

В НБУ також додають, що в найбільших українських банках у 2024 році вже розірвано ділові відносини з-понад 80 тис. клієнтами через участь в схемах "дропів". Сума та кількість операцій переказів з картки на картку продовжує зростати у всіх групах банків незалежно від обсягів карткового бізнесу.

"Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення", - повідомляє пресслужба Нацбанку.

Піврічний період дії обмежень прагнуть використати для напрацювання комплексних рішень цієї проблеми зі змінами у законодавстві, за участю державних і правоохоронних органів.

Планується, зокрема:

- ухвалити законопроєкт № 11043, який передбачає збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства та забезпечує умови для оперативного обміну даними з кіберполіцією;

- запровадити правові норми, які дозволять притягати до відповідальності "організаторів та свідомих учасників протиправних схем";

- запровадити реєстр, в якому збиратимуть інформацію про клієнтів, "картки яких були використані в протиправних схемах";

- ухвалити зміни до законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ так, щоб він міг оперативно обмежувати діяльність гравців ринку, які "не забезпечують ефективну боротьбу з наявними та новими схемами";

- посилити вимоги до автоматизованих систем банків, а також напрацювання "індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів".

У Нацбанку вважають, що реалізація цих рішень дасть змогу відмовитися від запроваджених лімітів.

×