"Нова економічна політика означає заміну розверстки податком, перехід до відновлення капіталізму значною мірою", - так описав більшовицький ватажок Володимир Ленін нову економічну політику - НЕП. Вона замінила політику "воєнного комунізму".
Основними причинами переходу до НЕПу були глибока соціально-економічна і політична криза, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва. Відбувались масові повстання селян, робітників, солдат і матросів. 27 березня 1921 року X з'їзд РКП(б) затвердив резолюцію "Про заміну продрозкладки натуральним податком".
Продрозкладка діяла з 1916 по 1921-й. Виробники віддавали державі весь обсяг наявної продукції. Ціни встановлювала держава. Крім зерна, продрозкладка поширювалася на картоплю, м'ясо. Пізніше на всю сільгосппродукцію. Проводилася в примусовому порядку.
Продподаток встановили на рівні 20%. У майбутньому планували знизити до 10%. Водночас, найбідніша частина селян повністю звільнялася від нього. Після сплати продподатку, селянин міг вільно продати залишки продукції.
У липні 1921 року дозволили відкриття торгових закладів. Поступово скасовували державні монополії на різні види продукції і товарів. Для дрібних підприємств встановили спрощений порядок реєстрації. Переглянули допустимі розміри використання найманої праці - з 10 працівників 1920 року до 20 працівників на 1 підприємство по липневому декрету 1921-го. Ввели певні гарантії для приватної власності.
"Сидит, предположим, нэпман Егор Горбушкин на своей квартире. Утренний чай пьет. Масло, конечно, сыр, сахар горой насыпан. Чай земляничный. Родственники так и жрут эти продукты без устали. Нэпман Горбушкин тоже, конечно, от родственников не отстает – шамает. Под пищу, конечно, легкий разговор идет. Дескать, пожрем сейчас и пойдем ларек открывать. Надо торговлишкой оправдать чего сожрали", - писав радянський письменник Михайло Зощенко.
"Вечерами они любили собираться большими и шумными компаниями в модных ресторанах и кабаре, выбирали по карточкам блюда, барственно покрикивали официанту: "Эй, поскорее, отец!". Пьянея, они начинали безудержно хвастаться своими коммерческими талантами и успехами, любили называть себя "солью земли", и нередко можно было слышать, как какой-нибудь обрюзгший нэпман в седых бобрах презрительно говорил случайному бедно одетому прохожему: "Не толкайтесь, пожалуйста! Это вам не восемнадцатый год", - писав радянський слідчий Лев Шейнін, передає "Коммерсант.ru".
З другої половини 1926 року приватний сектор почали витісняти з економіки. Різко збільшили для них податки.
"По деловой жизни был нанесен непоправимый удар. Набиравшая силу экономика стала падать. В магазинах появились километровые очереди. Налоги на компании стали такими высокими и складывалась такая ситуация, что частные предприятия вначале свертывали свою деятельность до терпимых согласно налоговой шкалы пределов, а потом и совсем закрывались", - згадує непман Леонід Дубровський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З Росії можна переказати не більше 3 тисяч доларів
На початок 1930-х приватні підприємці як соціальна група перестали існувати, колишні непмани потрапили під репресії.
З другої половини 1920-х почалися перші спроби згортання НЕПу. Безпосереднім приводом для цього став зрив хлібозаготівель наприкінці 1927 року. В кінці грудня знову почали застосовувати примусову конфіскацію хлібних запасів.
У жовтні 1928 року розпочалося здійснення першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства. Взяли курс на індустріалізацію і колективізацію. Хоча офіційно НЕП ніхто не відміняв, на той час він був уже фактично згорнутий. Юридично НЕП перестав існувати 11 жовтня 1931 року. Тоді прийняли постанову про повну заборону приватної торгівлі в СРСР.
Від Голодомору 1932-1933 років загинули 7 млн українців. Раніше заявляли про 3,5 млн жертв. Це число вивели, опираючись на результати радянських переписів населення. Науковці вважають, що в сучасних працях не враховують низку смертей, пов'язаних із Голодомором. Кількість убитих під час спроб утечі за кордон у пошуках їжі. Припускають, що втрати населення можуть бути ще більшими.
1 
8642
Коментарі