Вівторок, 23 лютого 2021 13:04

Металурги виступили за обмеження на вивезення брухту

Металурги виступили за обмеження на вивезення брухту
Металурги виступають за обмеження на вивезення брухту аж до повної заборони експорту і пролонгацію дії експортного мита на брухт. Фото: Металлургпром

Металургійні підприємства України виступають за пролонгацію дії експортного мита на брухт чорних металів у розмірі EUR58/тонна ще на п'ять років або навіть посилення обмежень на вивезення металобрухту аж до його повної заборони для нормалізації ситуації із забезпеченням даними сировиною вітчизняних підприємств.

Такі думки й пропозиції висловлювалися на яке відбулося в п'ятницю в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку нараді щодо функціонування металургійних підприємств і їх забезпечення металобрухтом, організованому з ініціативи об'єднання підприємств "Укрметалургпром".

Випереджаючи обговорення, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський констатував, що ГМК генерує п'яту частину ВВП країни, в галузі працюють 200 тис. українців, і в разі дестабілізації ситуації в ГМК, це безпосередньо відчує близько 1 млн громадян країни, а кожен українець — внаслідок зниження надходжень до бюджетів і курсі валюти, а також внаслідок інших проблем, пов'язаних з нестабільною роботою даної галузі.

Глава правління центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine Ігор Гужва представив дослідження відносної дії експортного мита на металобрухт. За його словами, експортне мито допомогла збереженню 30 тис. Робочих місць і створення 4,2 тис. нових робочих місць. На перших етапах підвищення експортного мита дало фіскальний ефект у вигляді залучення коштів до бюджету до $1 млрд, а також 2,9 млрд грн надходжень до різного рівня бюджетів та активізації діяльності ГМК.

При цьому споживання металобрухту знижує викиди СО2, скорочує використання залізної руди, вугілля та електроенергії.

"Якщо дія існуючої мита продовжиться на п'ять років, то можна говорити про збереження 21 тис. робочих місць і створення близько 3,5 тис. нових місць, а також надходження в бюджет від продовження ділової активності ГМК і інвестиціях на рівні 3 млрд грн", — констатував експерт.

Своєю чергою зниження мита до EUR10/тонна — "це мінус 25 тис. робочих місць, недонадходження в бюджет, і якщо не буде сировини, то не буде й інвестицій. Тобто, з точки зору економіки, рекомендується продовження дії мит", робить висновок Гужва.

Представник "Дніпроспецсталі" Станіслав Чередниченко виступив однозначно за продовження існуючої мита в EUR58/тонна ще на п'ять років, оскільки від цього залежить, чи буде працювати підприємство, особливо з урахуванням складнощів з реалізацією продукції через обмеження на ринках інших країн. При цьому він підкреслив, що Казахстан міська рада повністю заборонила експорт металобрухту, захищаючи свій ринок.

"Ми вважаємо EUR58/тонна — це оптимальний рівень мита, який буде збалансований на ринку", — вважає Чередниченко.

Директор по закупках ММК ім. Ілліча Олександр Зайченко уточнив, що в металургійному виробництві використання брухту знижує екологічне забруднення, а також підвищує енергоефективність.

"Менше витрат, менш страждає екологія. Ми виступаємо за продовження мита, з урахуванням досвіду інших держав, поки економіка не стане працювати стабільно", — зазначив він.

Директор представництва "ArcelorMittal Кривий Ріг" в Києві адміністрації з правових питань, питань взаємодії з державними органами та комунікацій Володимир Ткаченко також виступив за пролонгацію мита.

"Ми споживаємо 60 тис. тонн металобрухту і могли б більше споживати, але є дефіцит сировини. Водночас всі країни захищають свої ринки, захищають свою сировину. Це ще дуже добре, що у нас є своя залізна руда. Також підтримуємо ще на п'ять років продовження мит", - сказав Ткаченко.

Директор "Дніпросталі" Андрій Коротков повідомив, що за чотири роки дії мита підприємство не зупинялося через брак металобрухту, тоді як у 2016 році завод "втратив 63 робочі зміни".

"В останні роки такого не було, вжиті заходи були правильними", - резюмував топ-менеджер.

Представник "Запоріжсталі" Євген Авджи зазначив, що існуюче мито в EUR58/тонна вже не є загороджувальної з урахуванням кон'юнктури ринку і зростання цін на лом, і це є тривожною тенденцією і зростає експорт брухту.

"Підтримуємо ініціативу на продовження, може навіть не на поточному рівні, а з урахуванням ринкової ситуації ціни брухту", — сказав Авджи.

Представник ДМК Максим Березін висловився за більш жорсткі обмеження з вивезення брухту.

"Цілком підтримуємо продовження мита на експорт, і підтримав би і її збільшення, або взагалі заборона експорту брухту", — сказав менеджер ДМК.

У зв'язку з цим Кисилевський зазначив, що і в ЄС звучать заклики заборонити експорт брухту. При цьому він вказав, що через брак брухту в Україні простоює сучасне підприємство "Електросталь" в Курахове Донецької області. Тому даною проблемою повинно займатися держава.

Директор по закупках "Азовсталі" Борис Любич констатував, що їх меткомбінат є одним з найбільших споживачів металобрухту в Україні: "Тому для нас забезпечення ломом — болюче питання, ми збираємо лом по усій Україні, шукаємо скрізь. А в цей час він з Одеси відправляється до Туреччини".

Народний депутат України Муса Магомедов прогнозує, що частина сил в парламенті будуть виступати проти продовження мита: "І нам потрібно враховувати точку зору і ломосборочних компаній".

Своєю чергою Кисилевський зазначив: "Ми враховуємо їх точку зору, але ті, хто працює в тіні, не збираються з неї виходити".

Народний депутат Сергій Тарута вважає, що потрібно зробити все, щоб металобрухт залишався в Україні, а не допомагати Придністров'ю і Туреччини. "І я б підвищив рівень мит, хоча потрібно враховувати і інтереси тих, хто заготовляє лом, і хто його використовує. І потрібно, щоб весь металобрухт залишався тут". Парламентарій також висловився за інвестиції в випуск продуктів прямого відновлення заліза з руди — горячебрікетірованного заліза (ГБЖ), що є замінником чавуну і металобрухту, — це зніме проблему нестачі брухту.

Зараз ви читаєте новину «Металурги виступили за обмеження на вивезення брухту». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 26269
Голосування Чи подорожчають продукти через відміну державного регулювання цін?
  • Так, виробники і магазини скористаються цим
  • Так, але подорожчають тільки найпопулярніші товари
  • Ні, будуть лише сезонні коливання цін
  • Деякі товари подешевшають
  • Державне регулювання - це радянський пережиток. Його треба відмінити
Переглянути