21 травня Державна митна та Державна податкова служби підписали угоду про інформаційне співробітництво. Обидва відомства таким чином боротимуться з відмиванням та розкраданням коштів, контрабандою та іншими незаконними фінансовими операціями. Про деталі угоди та роботу митниці УНН поспілкувався з головою Держмитслужби Ігорем Калєтніком.
Ігоре Григорійовичу, нещодавно ви говорили про запровадження системи "Електронна митниця". Чи є вже якісь результати роботи?
Я можу констатувати, що все більше підприємств здійснюють оформлення шляхом електронного декларування. Їх на сьогодні майже 3 тисячі з 34 тисяч активно працюючих суб'єктів. У Держмитслужбі відкрито Центр сертифікації ключів, де кожен бажаючий суб'єкт може безкоштовно отримати електронний цифровий підпис. Загалом на сьогодні 13% митних декларацій подається в електронному вигляді. До кінця року плануємо, що ця цифра становитиме 50%. Цьому має також сприяти і законодавче закріплення електронного декларування в новому Митному кодексі.
Крім того, спільно з МВС, податковою службою, Нацбанком відпрацьовуємо питання, щоб електронна декларація була підставою для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС, підтвердження податковим органам фактичного вивезення товару для відшкодування ПДВ, а також зняття з валютного контролю зовнішньоекономічної операції. Однак ще одним магістральним напрямком є створення єдиного інформаційного простору для обміну інформацією з іншими відомствами.
Що отримає держава від інформаційної взаємодії митної та податкової служб?
Підписання сьогоднішньої Угоди – це ще один крок до автоматизації роботи митного та податкового відомств, підвищення ефективності їх роботи, збільшення перерахувань до державного бюджету і створення сприятливого бізнес-середовища.
Така співпраця Держмитслужби та ДПС сприятиме збільшенню податків, як від імпорту, так і від підприємницької діяльності в середині країни. Це також і легалізація внутрішнього ринку, виведення значного сегменту ринку з тіні, покращення конкурентного середовища. У нас поширеними є випадки, коли товар імпортується із заявленою митною вартістю 10 доларів США, а до кінцевого споживача доходить вже із ціною 100 доларів.Це означає або заниження митної вартості при імпорті, або штучне завищення роздрібної ціни. І в тому, і в іншому випадку – податки не сплачені до бюджету у повному обсязі. А відповідно за рахунок податків і наповнення бюджету, держава не може збільшити соціальні виплати, або повноцінно фінансувати інші програми, які потрібні населенню.
Відповідно до підписаної нами угоди, митна служба передаватиме інформацію про порушників митного законодавства, метою яких є ухилення від сплати податків.Також митна служба надаватиме інформацію про "сумнівних" нерезидентів, яка є в розпорядженні митниці.
Необхідно зазначити, що 75% імпортних операцій здійснюється за непрямими контрактами.Крім того, 30% імпорту здійснюється з використанням територій зі спрощеним оподаткуванням, грубо кажучи "офшорів". Під "офшорами" ми розуміємо, як Кайманові острови, так і деякі кантони Швейцарії, окремі регіони країн Євросоюзу. Всі розуміють, що це робиться явно не для того, щоб сплатити більше до бюджету.
А чи передбачені механізми протидії псевдоекспорту і незаконному відшкодуванню ПДВ?
Митною службою запроваджені ризики щодо вартості експортованих товарів. Вони дозволяють чітко відслідковувати завищення вартості, яке здійснюється деякими суб'єктами ЗЕД з метою незаконного завищення суми відшкодування податку на додану вартість.
Також, митна служба зможе надавати інформацію, отриману від іноземних митних органів країн призначення експортних поставок. Зокрема експортерах, що здійснюють операції з відшкодування ПДВ. Зараз ДМСУ проводить роботу по упередженню спроб незаконного відшкодування ПДВ під час здійснення суб'єктами ЗЕД експортних операцій.
Протягом 4 місяців 2012 року митними органами спільно з податковими загалом проведено більш як 170 заходів (з яких – понад 50 % -79 - в рамках виконання "Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
За результатами складено 29 протоколів про порушення митних правил, загальна сума предметів правопорушень склала більш як 1,4 млн. грн.
Зрозуміло, що сьогодні Митниця та Податкова є основними наповнювачами бюджету. І тому держава зацікавлена у збільшенні надходжень, але не стане результатом угоди посилення митного та податкового тиску та бізнес?
Я неодноразово наголошував і продовжую повторювати, що нашим над завданням є створення прозорих і зручних умов для роботи легального бізнесу. Для бізнесу ми забезпечуємо мінімум втручання в діяльність легальних імпортерів. Надходження ми плануємо збільшувати за рахунок виведення з тіні нелегального бізнесу, на якому хтось заробляє мільйони і мільярди, сплачуючи до бюджету копійки.
Угода дасть можливість сконцентрувати увагу на підозрілих операціях, як імпортних, так і пов'язаних з реалізацією товарів на внутрішньому ринку, тобто ми переходимо до акцентованого аналітичного контролю, зокрема, у вигляді пост-аудиту. Наприклад, протягом 2012 року митними органами проведено 465 документальних перевірок, за результатами яких встановлено порушень на загальну суму майже 400 млн. грн, перераховано до Держбюджету коштів у сумі 75,4 млн грн, що в понад 2 рази більше ніж за аналогічний період минулого року. Економічний ефект від контрольно-перевірочної роботи митних органів у 2012 році в розрахунку на 1 працівника підрозділу митного аудиту митного органу (з урахуванням коштів, самостійно сплачених платниками податків за результатами проведеної митними органами роботи в напрямку підвищення їх податкової культури) становить 860 тис. грн, або 182,8 тис. грн. на місяць. Ефективність роботи Держмитслужби з забезпечення декларування платниками податків у складі митної вартості роялті та ліцензійних платежів з урахуванням інформаційного обміну в рамках Протоколу, протягом 2009-2011 років збільшилась майже у 5 разів.
Наприклад, у 2008 році платниками податків було самостійно задекларовано у складі митної вартості лише 250 тисяч грн роялті. Але після проведення митними органами перевірок та роз'яснювальної роботи серед платників податків цей показник постійно зростає. І у 2009 році платниками податків самостійно задекларовано близько 100 млн. грн роялті у складі митної вартості товарів, в 2010 році – майже 570 млн грн, в 2011 – близько 700 млн грн. Внаслідок самостійного декларування роялті та ліцензійних платежів у 2010 році бюджет додатково отримав 147,6 млн грн, у 2011 році – 172 млн грн В 2012 році самостійне декларування роялті склало майже 220 млн грн. В результаті такого самостійного декларування до бюджету додатково надійшли кошти у сумі близько 56 млн грн.
Джерело: УНН
7 
8642
Коментарі