Серійні будинки в Україні зводили, аби здешевити собівартість квадратного метра та прискорити процес будівництва.

Така нерухомість з'являлась переважно в другій половині минулого століття, пише dom.ria.

Серед поширених типових проєктів минулого століття незручними вважають такі:

Хрущовка 464 серії

У хрущовках всіх серій тісні кухні квадратурою до 6 кв.м, маленька житлова площа, прохідні кімнати, незручні об'єднані санвузли, стелі 2,5 метра, погана тепло- та звукоізоляція.

Найкращою стала 438 версія, але від неї швидко відмовилися через високі затрати на будівництво. Середньою стала 480 серія, а найгіршою можна вважати 464 з наступних причин: вузький крок поперечних опорних конструкцій, що спричинило обмеження перепланування; тонкі холодні зовнішні стіни 35 см; планування прохідними, вузькими кімнатами; тісний передпокій, санвузол, кухня; компактні сходові майданчики; низька якість покрівлі, перекриттів.

Серія 1-464А-20

Це поліпшене житло з 9 поверхами. У 70-ті роки серію 1-464А-20 досить швидко визнали неліквідною, й у Києві її будували лише протягом 3 років. Хоча за цей час встигли звести досить багато таких будинків на Нивках, Шулявці, Солом'янці, Дарниці.

Від серії відмовилися з причини нераціональності місць загального користування – вони займають досить велику площу, знаходяться в центрі будівлі, тому спроєктовані без вікон. Це незручно під час експлуатації та в контексті пожежної безпеки.

Серед інших недоліків 1-464А-20 називають: шість квартир на поверсі незручного планування з маленькими кухнями; тонкі, холодні опорні стіни товщиною 35 см; слабкі шатрові перекриття; плоска м'яка покрівля з малим терміном служби, погана теплова та гідроізоляція; малий крок поперечних опорних стін та неможливість перепланування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іноземці купують житло в Україні, щоб здавати в оренду

Серія КТ

Конфігурації квартир вважають хорошими, але в контексті експлуатаційних якостей є проблеми: поганий захист від вологи, протікання в місцях стиків, грибок; висока звукопровідність; необхідність утеплення; обмеження в контексті перепланування.

Серія БПС

16-поверхові панельні будинки БПС прийшли до Києва як аналог невдалої московської серії II-57. Серед недоліків: всі стіни опорні, а значить не можна зробити перепланування; висота стель складає 2,5 метра; низька теплоізоляція й висока звукопровідність; невеликі кухні 7-9 кв. м з нераціональним косим балконом; незручні вузькі коридори.

Серія 96

Це більш сучасний варіант типової великопанельної забудови. На початок будівництва в середині 70-х років ці будинки вважалися прогресивними. Налічували від 5 до 10 поверхів. Їх активно зводили в 80-х та 90-х роках минулого століття.

Недоліки серії: невеликі кухні 7,5-8,5 кв.м, вузькі коридори до 6 квадратів; необхідність у додатковому утепленні та звукоізоляції; тісний роздільний санвузол – в деяких однокімнатних квартирах об'єднаний з сидячою ванною; обмеження в переплануванні з причини малого кроку опорних стін та внутрішнього опорного каркаса.

×