Що приніс буремний 2014 рік українській економіці - питання, на яке спробувала відповісти Gazeta.ua. Пропонуємо рейтинг ключових подій року, що минає.
Підписання Угоди про асоціацію з ЄС
21 березня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підписав у Брюсселі політичну частину Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. 27 червня президент Петро Порошенко поставив підпис під економічною.
Пізніше, після консультацій з Москвою, створення Зони вільної торгівлі вирішили відкласти на рік — до 31 грудня 2015 році. Таким чином, до того часу Україна ввозитиме свої товари до Європи на пільгових умовах, не сплачуючи мита, натомість Європа — за старими правилами.
Падіння гривні
За рік українська національна валюта впала в ціні майже вдвічі з 7,99 грн офіційного курсу на початку 2014-го до 15, 76 станом на 29 грудня. Глава Нацбанку Валерія Гонтарева пояснює таке разюче знецінення гривні панікою, діями спекулянтів, війною і навіть падінням російського рубля. Експерти твердять, що не менше в тому винна й сама очільниця НБУ.
Гонтарева до останнього обіцяла, що курс у 2015 році становитиме 12,95-13 грн за дол. "Коли ми обговорюємо з міністерством фінансів, який курс закласти в бюджет, ми не відмовляємося від своїх прогнозів, ми вважаємо, що 12,95-13 - це розрахункова величина фундаментального курсу, ми вважаємо, що треба її туди закладати", - переконувала вона ще в середині листопада.
Однак вже в грудні голова НБУ заявила, що давати прогнози щодо курсу валюти Нацбанк не зобов'язаний: "Формування курсу для бюджету — парафія виключно Мінекономрозвитку", - сказала вона.
"Маленька" газова перемога
30 жовтня в Брюсселі була укладена домовленість між НАК "Нафтогаз України" та російським "Газпромом" за посередництва ЄС. Після майже півроку переговорів Росія погодилася знизити ціну газу на $100 - до $385 за тисячу кубометрів. Москва зобов'язалась відновити постачання газу Києву за умови сплати до кінця року 4,6 млрд доларів: 3,1 млрд боргу та 1,5 млрд - аванс за 4 млрд кубометрів газу.
Водночас, за словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, Україні вдалося замістити 60% російського газу завдяки збільшенню вдвічі реверсу з Європи.
Однак "велика" перемога України в газовій війні ще попереду. Влітку "Нафтогаз" подав позов проти "Газпрому" до Стокгольмського арбітражу з вимогою встановити справедливу ціну на паливо та повернути $6 млрд, які Україна переплатила з 2010 року.
Вугільний голод
Цієї зими вперше за 15 років в Україну повернулися віялові відключення світла. Критична ситуація з електропостачанням склалася через брак антрацитного вугілля, котре видобувають на охопленому війною Донбасі. 55% всіх шахт Луганської та Донецької областей знаходяться на підконтрольній проросійським бойовикам території. ОБСЄ повсякчас фіксує вивезення палива в РФ.
Спочатку вирішити проблему намагалися, купуючи африканське вугілля, однак, через ці закупівлі вибухнув гучний скандал.
Потім уряд, попри війну, вирішив імпортувати паливо з Росії, але та не пропускала вагони на кордоні. Путін, як і вугільний король Донбасу Ринат Ахметов, наполягає на закупівлі вугілля в терористичних ДНР і ЛНР — Україна відмовляється, але час від часу з'являється інформація про відповідні переговори.
Тим часом Україна веде перемовини щодо імпорту з Польщею, Францією, Казахстаном, навіть Австралією та В'єтнамом.
Наприкінці грудня Україна кілька разів повністю відключила Крим від електропостачання. 28 грудня в Міненерго заявили, що Росія згодилась постачати в Україну електрику за пільговою ціною.
Торговельна війна з Росією
За даними Держстату, тільки за 9 місяців 2014 року експорт українських товарів в Росію скоротився на 30% (у 2013-му ми продали росіянам краму на $15 млрд).
Найбільше від торгових обмежень сусідньої держави постраждали вітчизняні виробники кондитерських виробів, молока, сирів, м'яса, консервів, овочів та фруктів.
Україна готується звернутися до Світової організації торгівлі через заборону Россільгоспнагляду на постачання та транзит рослинної продукції з України до Росії.
Водночас, український бізнес шукає альтернативні ринки. Так, за 9 місяців експорт в Євросоюз збільшився на 10%. Загалом він становить близько 30% всього експорту країни.
"Тривожні дзвіночки надходили давно. Підприємці повинні були шукати інші ринки збуту. Російський ринок був привабливим, бо великий та невибагливий", - вважає Марія Колесник, аналітик консалтингової компанії "ААА".
Бойкот російських товарів
Кампанія стартувала в Україні як реакція на експортну блокаду з боку Росії ще влітку 2013-го. Однак набула масовості цього року з початком військової агресії "братньої" країни в Криму і на Донбасі. Мотиви прозорі: купуючи російське, українці фінансують бюджет РФ, а значить і війну на власній землі.
Згідно з проведеним в липні-серпні опитуванням TNS , близько 60% українців підтримують бойкот, 46% - беруть в ньому участь.
Завдяки бойкоту, тільки за січень-лютий 2014 року імпорт в Україну російських товарів скоротився на $700-800 млн (за інформацією міжнародної фінансової компанії "Альпарі"). За даними агентства S&P, російські банки втратили в Україні більше половини депозитів ще в травні. Державна фіскальна служба України відзначає падіння імпорту товарів з Росії в січні-листопаді на 50%.
Дві зміни керівництва Нацбанку
За один рік очільник головної фінустанови держави змінився двічі. У лютому на місце глави Нацбанку призначили коменданта Майдану Степана Кубіва. Йому закидають непрозоре рефінансування банків, які за ці кошти скуповували іноземну валюту, що призвело до її дефіциту і падіння гривні. Сам Кубів виправдовував девальвацію діяльністю попередників і вимогами МВФ.
19 червня президент Порошенко призначив головою НБУ Валерію Гонтареву. Перша в історії жінка на чолі українського Нацбанку одразу взялася за "прибирання": скоротила штат з 11 до 5,5 тис. співробітників, ввела тимчасові адміністрації в понад 30 "проблемних" банках, частина з яких вже ліквідується, тощо. Серед помилок Гонтаревої експерти називають — надміру тісні стосунки з держкомпаніями, зокрема, НБУ сплачує борги російському "Газпрому", відсутність мораторію на дострокове зняття банківських вкладів, несамостійність у прийнятті рішень і залежність від керівництва держави.
Падіння промисловості
Цього року падіння промисловості майже вдвічі перевищило торішнє. За 11 місяців 2014 року українська промисловість, за даними Держстату, впала на 10% проти 4,7% за той самий період 2013-го.
При цьому падіння фактично зумовлене ситуацією на Донбасі, де з квітня тривають бойові дії. В Донецькій та Луганській областях скоротилось виробництво на 30% і 38% відповідно.
Водночас 11 областям України (без урахування окупованого Криму) вдалося наростити від 1 до 15% обсяги промвиробництва.
Допомога МВФ
Протягом року західні партнери надавали Україні кредити та фінансову допомогу, найпотужнішу — Міжнародний валютний фонд. У квітні МВФ схвалив програму фінансування України на два роки, яка передбачає виділення понад $17 млрд. У травні ми отримали $3,2 млрд, у вересні — ще $1,39 млрд.
Крім того, в фонді заявляють про необхідність виділення Києву додаткових $15 млрд найближчим часом через загрозу економічного колапсу. Попри це, кредитори не поспішають, вимагаючи від української сторони негайного впровадження обіцяних реформ.
"Якщо додаткову допомогу не виділять, Україну чекає дефолт і колапс фінансової системи. Це буде велика перемога для Росії, яка видасть це за доказ того, що Україна може вижити лише як сателіт. А Путін буде тихо спостерігати, як нерішучість Заходу зробить те, що його танки не змогли", - написало американське видання Washington Post.
Місія МВФ прибуде в Україну для подальшої роботи 8 січня.
Бюджет-2015
В ніч на 29 грудня Верховна Рада прийняла головний фінансовий документ, за яким країна житиме у наступному році. При цьому, за словами прем'єра Яценюка, зміни до "далекого до досконалості" бюджету вноситимуть до 15 лютого.
"Ключова мета бюджету-2015 – це фінансування національної безпеки і оборони", - заявив він і додав, що загальні витрати на ці сфери складуть 90 млрд грн.
Крім того, Рада ввела додатковий збір на імпорт в розмірі 5 і 10%, скоротила єдиний соціальний внесок з 41 до 16%, щоб побороти "чорні зарплати", а також вирішила скоротити 5 тис. працівників ГПУ і 20 тис. в МВД.
Слід зазначити, що всі присутні депутати від "Опозиційного блоку" голосували проти законопроекту, ВО "Батьківщина" та "Економічний розвиток" також не підтримали його. Водночас, майже всі депутати від коаліції голосували "за".
Автор: Лілія Дворецька
1 
8642
Коментарі
2