Ексклюзиви
Четвер, 30 липня 2020 11:00

Чому українські магазини торгують російською картоплею

Протягом трьох років українські домогосподарства зменшують площі під картоплею на користь ягід та садівничої продукції. Там значно менші трудозатрати - кількість хімічних обробок та удобрень. Водночас кілограм смородини, малини, лохини можна продати набагато дорожче, ніж картоплю, розповіла Gazeta.ua виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова.

Автор: facebook.com/oxana.rujenkova
  Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова: "Українці споживають 132-136 кілограм картоплі на рік, каже статистика. Водночас торік об'єми споживання зменшилися до 95-98 кілограм".
Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова: "Українці споживають 132-136 кілограм картоплі на рік, каже статистика. Водночас торік об'єми споживання зменшилися до 95-98 кілограм".

Скільки картоплі вирощують в Україні? Хто переважно цим займається?

95 відсотків усієї картоплі вирощують у приватному секторі – домогосподарствах населення. Тільки 5 відсотків нашого ринку – промислові господарства. Промислову картоплю торік вирощували на 14 600 гектарах, свідчать дані Держстату. Щоправда, за даними нашої асоціації, під нею було зайнято близько 67 000 гектарів.

У середньому по промислових господарствах торік урожайність коливалася у межах 28-34 тонн з гектара. Це відповідає середньостатистичному показнику Європейського Союзу. Водночас через посуху 2019-го показники були нижчими, ніж зазвичай. Традиційно в Україні збирають 40-45 тонн картоплі з гектара.

Які зараз найпопулярніші сорти?

Населення переважно вирощує вітчизняні сорти картоплі, такі як Слов'янка, Щедрик. Серед ранніх активно садять сорт Тирас. Промисловим господарствам вітчизняні селекціонери не мають можливостей надати великі партії насіннєвої картоплі. Тому ті перевагу віддають іноземним сортам. Найпопулярніші – Белларозза, Гранада, Рів'єра, Арізона, Королева Анна. Цими 5 сортами у промисловому виробництві зайнято 75 відсотків площ.

Чи достатньо картоплесховищ в Україні?

Однозначно – ні. За останні 5 років придатність до використання втратили картоплесховища на 300 тисяч тонн картоплі. Зараз маємо потужності для зберігання 350 тисяч тонн. А внутрішня потреба становить 1,5 мільйона тонн. На будівництво нових картоплесховищ потрібна допомога від держави. У середньому на зведення одного професійного сховища об'ємом 10 тисяч тонн знадобиться 100 мільйонів гривень.

На будівництво нових картоплесховищ потрібна допомога від держави

Скільки пересічний українець з'їдає картоплі за рік?

Українці споживають 132-136 кілограм картоплі на рік, каже статистика. Водночас торік об'єми споживання зменшилися до 95-98 кілограм. А малозабезпечені категорії населення, наприклад пенсіонери, через дефіцит та підвищення ціни картоплі, скоротили її споживання до 65-70 кілограм на рік. Це не відповідає вимогам Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Міністерство охорони здоров'я України давно не переглядало вимог до споживання продуктів харчування середньостатистичним громадянином. Водночас Міністерство оборони вказує, що військовослужбовець щодня має вживати 250 грамів картоплі. У рік виходить близько 91 кілограма на одну особу. Тому ситуацію зі зменшенням споживання картоплі поки що катастрофічною назвати не можна. Тим більше в Україні порівняно зі Сполученими Штатами Америки чи країнами Європи картоплю не вважають шкідливою. Вона – гіпоалергенний продукт, з якого починають перше підгодовування дітей. Її дають хворим у реанімації.

Чому спостерігається тенденція до зменшення споживання картоплі?

Змінюється споживча культура українців. Раніше найпопулярнішими овочами був борщовий набір: капуста, морква, буряк, картопля, цибуля. У сезон продавали огірки, помідори, перець, баклажани, кабачки, гарбузи, кавуни. Зараз чудово знаємо, що таке цвітна та брюсельська капуста, з'явилося багато сортотипів помідорів, спаржева квасоля, різноманіття зелені - наприклад, рукола, базилік. Раніше, крім кропу та петрушки, господині нічого з зелених культур не знали. Стала популярною солодка кукурудза. У сегменті круп українці обирають нетипові раніше булгур і кус-кус. Салат став повноцінною стравою, а не виключно холодним блюдом. Це світові тенденції. На них українські домогосподарства також реагують, скорочуючи площі під традиційною картоплею.

Українські домогосподарства скорочують площі під традиційною картоплею

Торік суттєво зріс імпорт картоплі. Її завозили з Білорусі, Росії. З чим це пов'язано?

Попередні держстандарти по картоплі перестали діяти у березні 2019 року. Тоді супермаркети знайшли чинний документ – гармонізований Україною стандарт Організації Об'єднаних Націй на столову картоплю. Саме він вимагав, аби на полицях супермаркетів з'явилася винятково мита продукція. В Україні тільки три заводи, які можуть мити картоплю. Їхніх потужностей не вистачає для покриття внутрішньої потреби ринку. Тому почали нарощувати імпорт із Білорусі, Росії. Там 50 відсотків вартості будівництва заводів, які займаються миттям, обсушуванням, зважуванням та фасуванням продукції, відшкодовує держава. В Україні для цього потрібні приватні інвестиції. Брати кредити в наших банках під 27% річних невигідно.

І цьогоріч у промисловому сегменті будуть складнощі з потраплянням картоплі на полиці супермаркетів. Тільки на початку серпня 2020-го ми розглянемо першу версію ДСТУ на столову картоплю. Нові норми набудуть чинності наприкінці року.

Було багато нарікань на якість закордонної картоплі. Вона в основному була пошкоджена шкідниками, з чорними плямами. Чому дозволяють завозити такий товар в Україну?

Кілька років тому Україна вступила у Всесвітню торгову організацію і почала пом'якшувати своє законодавство у напрямку фітосанітарного контролю. Це виявилося катастрофічною помилкою. Наша асоціація неодноразово зверталася до уряду, Держпродспоживслужби, Служби безпеки, Державної фіскальної служби, щоб зменшити навалу зараженої картоплі з-за кордону. Адже на митниці достатньо надати пакет документів і завезти імпортну продовольчу картоплю. Водночас інспекція перевіряє виключно якість насіннєвої картоплі. А її торік активно завозили в Україну під виглядом продовольчої без жодних перевірок. Крім того, трейдери транзитом постачали заражену картоплю в Молдову. Там фітосанітарна служба виявляла ушкоджені карантинними організмами вантажі та не пропускала їх на свою територію. Така картопля залишалися в Україні. Найгірше те, що люди, не розбираючись, купують її та висаджують замість насіннєвої. Таким чином поширюються карантинні шкідники на наших полях.

Автор: facebook.com/oxana.rujenkova
  Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова: "Без підтримки держави вітчизняному виробнику не вдасться завадити експансії імпортної картоплі. Необхідно, щоб уряд прийняв концепцію розвитку промислового картоплярства".
Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова: "Без підтримки держави вітчизняному виробнику не вдасться завадити експансії імпортної картоплі. Необхідно, щоб уряд прийняв концепцію розвитку промислового картоплярства".

Цього року ситуація з навалою зараженої імпортної картоплі може повторитися?

Так. За останні 5 років країни Митного союзу розробили і послідовно втілюють Стратегію продовольчої безпеки, де пріоритетним напрямком є овочівництво і картоплярство. Зазвичай Росія споживала українські овочі або з сусідньої Білорусі, країн Середньої Азії. Завдяки заробленим коштам від продажу газу та нафти на зовнішніх ринках Російська Федерація змогла послідовно профінансувати розвиток свого агропромислового комплексу. Овочівникам і картоплярам відшкодовують від 50 до 100 відсотків вартості насіння, дизпалива, будівництва сховищ, ліній доробки і переробки. Обсяги виробництва російської картоплі зросли - і вона стала дешевою. Торік трейдерам із Білорусі та Росії вдалося протоптали стежину в Україну. Рітейлерам було вигідно купувати великі партії однотипного імпортного товару, який завозять з усіма необхідними документами. Хос якої якості була б картопля, за міжнародними угодами, супермаркети не можуть відмовитися від поставок. Єдине, як можуть реагувати, - трохи знижувати вартість неякісної продукції під час продажу населенню. Водночас наші виробники навіть із якісною картоплею не завжди можуть сформувати пакет необхідних документів. Щоб картоплю перевезти з однієї області в іншу, потрібні окремі дозволи на кожну машину. Це уповільнює та ускладнює процес збуту.

Щоб картоплю перевезти з однієї області в іншу, потрібні окремі дозволи на кожну машину

Що потрібно змінювати?

Без підтримки держави вітчизняному виробнику не вдасться завадити експансії імпортної картоплі. Необхідно, щоб уряд прийняв концепцію розвитку промислового картоплярства. Домогосподарства не можуть реалізовувати свою продукцію через мережі супермаркетів, бо не відповідають вимогам. Та й не усім промисловим господарствам вдається налагодити з ними співпрацю. Якщо підтримати українських виробників, вдасться провести імпортозаміщення на внутрішньому ринку та задовольнити потреби свого покупця. Адже картопля – це другий хліб українців. Люди негативно реагують на те, що доводиться споживати російську продукцію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерти пояснили, чому різко подешевшала картопля

Торік домогосподарства скаржилися на неврожай. Які прогнози цього року?

Цьогоріч промислових площ під картоплею закладено значно більше, ніж торік. Якщо 2019-го тільки в межах Української асоціації виробників картоплі вирощували 9700 гектарів. 2020-го – площі збільшили до 12,5-13 тисяч гектарів. Водночас промислове картоплярство збільшилося за рахунок новачків. При цьому два великих гравці пішли з ринку. Вони визнали, що працювати в цьому сегменті занадто ризиковано і прибутки не покривають витрат. Їм було важко витримувати конкуренцію з імпортною картоплею за місце на полицях супермаркетів, штовхатися в черзі до переробних підприємств. Адже розширення виробничих площ орієнтовані не стільки на подальші продажі картоплі через магазини і базари, скільки на реалізацію переробним підприємствам. У нас стало більше чипсових заводів, і попит на їхню продукцію зростає за кордоном. Більше сировини сподіваються отримати крохмальні заводи.

У цілому, за прогнозами, у нас буде непоганий урожай картоплі у промислових господарствах. Виробники задоволені врожайністю та кількістю бульб, які позав'язувалися під кущем. Погода сприяє - цього сезону вистачає дощів. Але у домогосподарствах населення картина змінилася несуттєво. Торік люди скаржилися, що добре, якщо з відра картоплі виросло відро картоплі. Цього року з того ж відра отримаємо півтора. Ми пов'язуємо це з тим, що населення не навчилося на сумному досвіді минулого року і не провело сортозаміну. Раз на 4 роки потрібно купувати нове насіння. У нас же люди дрібну картоплю саджають наступного року, а велику – їдять. Насіннєву картоплю краще купувати у фермерських чи насінницьких господарствах, інтернет-магазинах.

Що буде з цінами?

Гадаю, ситуація минулого року з високими цінами не повториться. На базарах, які торгують уроздріб, магазинах ціна буде в межах 6-8 гривень за кілограм.

За перших 4 місяці 2020 року Україна завезла з-за кордону 169,17 тис. т картоплі на суму $32,83 млн, свідчать дані Державної митної служби. Тільки в січні з Білорусі імпортували 95,23 тис. т картоплі на $18,48 млн, з Росії – 33,89 тис. т на $6,57 млн. Щоправда, дані митниці не враховують поставок, які завозяться автомобілями та мікроавтобусами і на кордоні проходять під грифом "для власних споживчих потреб".

Зараз ви читаєте новину «Чому українські магазини торгують російською картоплею». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 25257
Голосування Чи подорожчають продукти через відміну державного регулювання цін?
  • Так, виробники і магазини скористаються цим
  • Так, але подорожчають тільки найпопулярніші товари
  • Ні, будуть лише сезонні коливання цін
  • Деякі товари подешевшають
  • Державне регулювання - це радянський пережиток. Його треба відмінити
Переглянути
Погода