Щодня на залізничну станцію Полтава-Південна прибуває приміська електричка Лозова-Полтава. Нею на місцевий ринок приїздять десятки людей із ближніх від міста сіл. Привозять на ринок "Південний" біля вокзалу вирощені на городах овочі, фрукти, ягоди, молоко, сир, сметану, мед, квіти, трави.
О 6:30 на пероні порожньо. Працівниця вокзалу великою мітлою прибирає недопалки.
"Сільська електричка буде ближче до сьомої. Щодня їздить. З неї вийде багато торгашів. Летітимуть бігом на базарчик ось за углом. На вокзалі їм заборонено торгувати", - каже з усмішкою.
О 6:42 прибуває приміський потяг. З нього починають виходити люди з мішками, сумками, відрами. З деяких стирчить зелень цибулі, квіти, виглядають трилітрові банки і пластикові пляшки з молоком. Багато жінок старшого віку. Насилу переносять важкі сумки через три ряди колій. Прямують у бік ринку.
Одна - з лілеями у відрі - відділяється від натовпу.
- Я хочу обійти побіля туалєта, бо в мене хрупкий товар. Там людей поменше. Бо щас там буде дуже багато народу - поламають. Саме більше торгуватимуть два часа. Одні люди будуть вертаться оцим самим поїздом у 8:15. Ще є кременчуцький у 9, - розповідає 58-річна Катерина з села Копили. - Тут на базарчику є усе. І петрушка, і часник, і картошка, ягоди, яйця, молоко. Цей поїзд привозить людей із Машівки, Селещини, Карлівки. Товар у них дешевший. У мене єсть є квіти по 5 і 10 гривень, оці подорожче — по 25. Це лілії і лілейнички.
Зараз пенсіонерам проїзд безкоштовний. А ось 22 числа буде платний, то людей поменшає
На "Південному" - кілька рядів дерев'яних столів і павільйонів. Люди з електрички виймають банки з молоком, розкладають пучки кропу, виставляють ягоди на прилавках.
Багатьом місця не вистачило, тому ринок продовжився метрів на 20 у парк. Розкладають товар на землі.
На ринок сходиться натовп покупців.
На вході жінка продає малину по 30 грн за літрову банку. Навпроти неї інша розкладає домашні печені пироги з вишнями, сиром, капустою і картоплею по 11 грн за штуку.
- Тримаю дві корови. Літр молока по 17 гривень продаю. Ще огірочки привезла, - коротко стрижена жінка років 50 на дерев'яний стіл стелить квітчасте простирадло. З синьої сумки дістає "півторашки" з молоком. - Я сама з Кашубівки. Така хароша оця електричка наша. У 6:15 вона у нас на зупинці Портнівка. За годину хочу все продать, щоб не тягти знову додому ці бутилки".
Поруч жінка в червоному фартуху ріже прямокутник домашнього сиру. 1 кг коштує 80 грн.
- Беріть ось, пробуйте сир. Домашній, настоящий. Яйця по 30 гривень ще є. Як не довго будете ходить, то оставлю вам, - каже до жінки, яка питає ціни.
Полтавка 58-річна Валентина Кашуба куштує сир з ножа.
- Тут усе є, хочу бистро купили і поїхали на роботу, - Валентина каже жуючи. - Юля, остав мені завтра хлібинку оцю по 10 гривень, - гукає до продавчині пирогів і весь час хутко йде між рядами. - Ціни нормальні. Вони ж, бабушки, спішать на поїзд, бистро уступають. Спродуються і погнали. Я і сметану тут беру, і молочку всю, і овочі. Все домашнє. Вони вже не на полу торгують, вже на лавочках. Мені тут подобається. Я тут постійний клієнт уже багато років".
Дві пенсіонерки продають ожину. За півлітрову банку просить 15 грн, за літрове відерце — 30 грн.
- Це в садку моєму росте. Попробуйте, яка вкусна. Я з Микільського, - припрошує Наталія Михайлівна, 60 років. Біля банок з ягодами в зрізаній пластиковій пляшці букет жовтих ромашок по 10 грн. - Стараюся щодня їздити, пока нічого не заважає. Після 9 тут уже нема чого робити, все розкуплять. Тут ще є люди з Вороніна і Вакуленців, вони приїжджають автобусами, лісапедами, а дехто і машиною. Люди скуплять усе за годину, бо на нашому ринку дешевше.
- Тут і перекупники скупляються, а потім продають усе на ринках по всій Полтаві. Брешуть потім людям, що то вони самі виростили. А мені нема коли тут стояти, - додає жінка з Микільського, імені не каже. Продає огірки з власного городу по 10 грн/кг. Пофасований у пакети зелений горох, квасолю, арахіс, сушені яблука - теж по 10 грн.
- Ми привозимо те, що у нас лишнє. Свою камеру вже загрузила ягодами, чого б не принести на ринок. Ось спаржева квасоля по 9 гривень і бурячок по гривні за штуку. Тут і молочку, і ягоди, і овощі привозять. Що дома є. В основному всі такі, що садять городи собі, а лишнє продають. Щоб копєйка якась була. Пєнсія малєнька, смішна. А комуналка яка? Зараз іде на виживання, бо і трьох тисяч нема. Зараз пенсіонерам проїзд безкоштовний. А ось 22 числа ще буде платний на електричку, то людей поменшає. Буде невигодно: віддай 30 за проїзд, містове на базарі не менше десятки, - додає Наталія Михайлівна.
Далі на прилавку лежить кроляча тушка.
- Беріть кроліка, 120 за кілограм. Цей буде на 225 гривень. Важить кіло 884. Я з Дублянщини, новостроєнія. У мене дєткам купляють кроліков. У них жиру немає, молодесенькі, - рекламує продавчиня свій товар.
З двома картатими торбами між рядами прямує чоловік у масці.
- Сюди з 7 до 8 треба приходити. Я сам військовослужбовець, Полтавське училище зв'язку закінчував. Учасник бойових дій. У мене донька, 37 років. Імені мого не пишіть, хоч я нікого і не боюсь. Справа в тому, що ринок дуже хороший. Ціна нормальна. У нас на Мотелі і на Браїлках (мікрорайони Полтави на іншому кінці міста — Gazeta.ua) ціни божевільні. Багато перекупників оптом тут закуповуються і там торгують утридорога, - розповідає чоловік. Далі йде до невисокої жінки, яка чекає його біля великих сумок.
- Домашнє яйце, десять гривень за десять штук. Все своє, свіженьке, - каже бабця, яка розклала яйця на газеті на землі.
- Та можна і 8, - каже жінка і купує 2 десятки.
Далі продають лисички по 60 грн за 600-грамове відерце.
Продавчиня з приміського села Крутий Берег просить за лохину 280 грн.
- Це своя голубіка, росте в садку. У нас найдешевша в місті. Скільки скажете, стільки і зважу. Ягода дуже хороша, та вирощувать її важко, на 5-й рік тільки родить.
- Заберіть огірки за 9 гривень і я вже піду додому, щоб не стояти. Це ж своє, я на велосипеді привіз з Дублянщини, - гукає до покупців чоловік. Перед ним на землі дві купи огірків.
Смородина на ринку коштує 30 грн, аґрус - по 20 грн за літрову банку, пучок кропу — 2,5 грн, петрушка — 3 грн, 5 кабачків — 4 гр., склянка зеленого молодого гороху — 10 грн, часник — 30 грн/кг, порічки — 20 грн за 1 л.
Пучок польового чебрецю можна купити за 5-20 грн
- Щебрець свіжайший. За Новими Санжарами є село Ліщиновка, я там живу. Ходю в степ, збираю трави. А нема у вас без здачі? Шовковицю крупну сладку візьміть по 7 гривень, - каже Галина Єфремівна Чакир, 72 роки. - Я буду ще в суботу. Кажен день мені важко в 3 часа вставати. Поки ж доберуся до поїзда. Посушіть, але не на сонці. Краще в тіні. Оце від кашлю дуже помічне. Залити кипятком і пити взимку.
Домашнє яйце, десять гривень за десять штук. Все своє, свіженьке
О 8:45 ринок помітно порожніє. Продавці знижують ціни, щоб іти на вокзал без нічого.
- Молоко тепленьке, здоєне в 5 утра з коровки. А можна й вечірнє взяти. Літра по 17 гривень. Трилітрову банку віддам за 48. Якщо ви тут часто буваєте, то можу дати і банку, а завтра принесете, - продавчиня обтирає її рушником.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Такі кури - дачний варіант. Їх потримали до жовтня, порізали й забули"
Пенсіонерка з села Терешки починає збирати нерозпродані букети квітів у сумку.
- Тут є все, шо ви хочете: і малина, і крижовник, і картопля, і бурячок, і морква. Тільки приїжджайте раньше, якщо хочете щось купити. Мій основний товар — цвіти. У мене весь двір ними засаджений. Оце ще добавила набір для консервації огірків чи помідорів за 10 гривень. Там є і часничок, і укропчик, і листячко хрону. Петрушка по 5 гривень. Букет із жовтих ромашок і лілій по 10 гривень. Грошове дерево ось візьміть за десятку. Ось ще квітка Хоста — садити в холодку, на сонці не можна, - розповідає жінка.
Торговці м'ясом залишаються торгувати, бо приїхали машиною. Ціни на свинину в них від 115 грн/кг. Балик — 120 грн. Сало по 100.
Найпопулярнішою електричкою Київщини є Київ-Фастів. Зі столиці щодня курсує вісім рейсів. Квиток до кінцевої станції в один бік коштує 25 грн. У потяг із шести вагонів набивається в середньому до 500 пасажирів. Це найбільше з-поміж усіх інших приміських поїздів, розповіли Gazeta.ua чергові на вокзалі.
Коментарі