Як вплине легалізація крипти на пересічних українців - інтерв'ю

Керуючий партнер консалтингової компанії "Фінансова студія" Євген Невмержицький в інтерв'ю Gazeta.ua про те, що означає легалізація віртуальних активів (ВА) для пересічного українця, крипто корупцію та можливий вплив на економіку

Обіг криптовалют в Україні становить 1 млрд грн на добу, і ми займаємо перше місце в світі за її використанням. Що означає рішення парламенту легалізувати ці активи?

- Найважливішим наслідком рішення парламенту є позитивний поштовх для громадян України навчатись використовувати новітні фінансові технології та ВА для безпечного й надійного збереження і примноження власних статків.

Також, зростуть надходження до бюджету.

Важливим позитивним фактором є створення додаткових робочих місць. Нині українські фахівці працюють переважно на зарубіжні підприємства і, відповідно, сплачують податки іншим державам.

Але використання криптоактивів потребує навчання...

- Це розуміють всі. Введення в дію закону дасть поштовх більш активному впровадженню навчальних програм у вищих навчальних закладах, безпосередньо трейдингу.

Хоча деякі університети вже мають в своїх навчальних програмах предмети, присвячені блокчейну, криптовалютам, трейдингу.

Наприклад, в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" вже 4 роки викладаються зазначені предмети для ІТ-фахівців, економістів на магістерських програмах.

Що зміниться в роботі криптобірж?

- Сотні тисяч українських громадян є клієнтами міжнародних криптобірж, які зареєстровані в зарубіжних юрисдикціях. До введення в дію закону діяльність з трейдингу та інших операцій з криптовалютами знаходиться в основному в тіні.

В Україні операції з криптовалютами ніколи не були нелегальними, бо не існувало будь-яких обмежувальних законодавчих актів щодо використання криптоактивів.

Однак банки блокували операції з криптовалютами на підставі правил фінансового моніторингу, хоча правових підстав для цього фактично не було.

- Так, якщо кошти клієнта банку є прозорими, немає питань до їх походження, будь-який клієнт будь-якої форми власності має право придбати криптовалюти на законних підставах, як і будь-який інший товар або актив, не заборонений законом.

Відповідно, клієнти для уникнення проблем з фінансовим моніторингом банків часто проводять операції з криптоактивами з використанням інших редакцій платежу.

Це створює підстави для фіктивних операцій, або тіньової економіки і шкодить економічним інтересам держави.

В період фактичної зовнішньої агресії питання набуває особливого значення. Адже це послаблює економіку, зменшує надходження до бюджету. А відповідно й можливості витрачати необхідні кошти на оборону, соціальні та інші потреби держави.

Експерти висловлюють думку, що прийняття закону загалом сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату. Ви згодні з таким оптимістичним прогнозом?

- Згоден, але за умови, що будуть проведені інші необхідні для цього реформи. Інвестклімат зараз є критично незадовільний з причин зовнішньої агресії з одного боку, та неефективної економічної, зокрема, фіскальної політики держави з іншого.

За офіційними даними, доля тіньової економіки України складає 31%, і зволікання з підписанням закону про ВА є однією з причин такого стану.

Позитивні наслідки прийняття закону дуже широкі:

Міжнародні криптовалютні біржі та інші постачальники послуг з ВА зможуть відкривати рахунки в українських банках. Клієнти банків зможуть вказувати в редакції платежу правдиву інформацію, щодо операцій з віртуальними активами. Це суттєво зменшить тіньовий обіг коштів.

Українські й іноземні підприємці зможуть реєструвати в Україні установи, що займаються постачанням послуг з ВА або їх обслуговуванням.

Підприємства зможуть розробляти і впроваджувати широкий спектр проєктів з використанням ВА, програм лояльності, розрахунків.

Українські банки і фінансові установи зможуть впроваджувати широкий перелік послуг з ВА. Наприклад кастодіальні послуги - зберігання секретних ключів криптогаманців, управління криптоактивами. А також обмінні операції, стейблкоїни та ін.

Які перспективи розвитку ринку криптоактивів в Україні?

- Блокчейн може застосовуватись в нотаріаті, в земельному реєстрі, в судовій системі, реєстрі нерухомого майна.

Використання в державному секторі дозволило б суттєво знизити рівень корупції. Бо дана технологія дозволяє вести записи, пересилати і зберігати інформацію максимально захищено, прозоро, зручно і дешево.

Держава вже використовує блокчейн в певних напрямках, наприклад, система електронного аукціону арештованого майна СЕТАМ кілька років успішно працює на блокчейні.

Але чомусь чиновники не поспішають активно боротись із корупцію з використанням новітніх технологій, обмежуючись лише риторикою.

Оскільки Закон дасть можливість вільно і легально використовувати криптовалюти громадянам і підприємствам, це може підштовхнути й інші позитивні процеси. Наприклад, дозволить полегшити розрахунки за державні послуги, зробити їх дешевшими, зручнішими і безпечнішими.

А чи не полегшить це заодно й життя чиновників-корупціонерів? Відомо, що дехто декларує свої "нажиті непосильною працею" корупційні статки, як доходи від ВА?

- Безперечно, закон забере підстави для пояснення джерел походження коштів чиновників, які вже декілька років декларують біткоїни на десятки мільярдів гривень.

Зараз посадовець може просто декларувати, що в нього є біткоїни. Це можливість пояснити, звідки в чиновника на державній посаді величезні статки.

Методології перевірки їх отримання і походження в державі просто не існує. Закон має встановити таку методологію.

Хочу зазначити, що закон про ВА не є панацеєю від економічних та інших негараздів. Впровадження і дотримання будь-яких законів залежить від людей.

Але у будь-якому разі, підписання даного закону наблизить нашу державу до більш цивілізованої фінансової і економічної системи.

Вже факт зволікання з прийняттям і підписанням цього закону ставив Україну під загрозу опинитись під санкціями міжнародної організації ФАТФ, що займається протидією відмиванню коштів, фінансуванню тероризму і розповсюдженню ядерної зброї.

Таке зволікання стало причиною втрати десятків мільярдів гривень недоотриманих коштів у бюджет держави та ВВП. А це дуже потрібно країні, яка має захищатись від зовнішньої збройної агресії.

Автор: Наталя Селецька

×